Ухвала суду № 139674827, 11.09.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1767/26

№ провадження 2/738/820/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

судді - Волошиної Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Шугалій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Макарової Людмили Володимирівни про закриття провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 31 липня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Від представника позивача Макарової Л.В. до суду надійшла заява, в якій вона просить прийняти відмову позивача від позову, закрити провадження у справі, посилаючись на те, що відповідач станом на 12 серпня 2026 року виконав свої зобов`язання перед позивачем, погасив заборгованість, та повернути сплачений судовий збір.

Дослідивши заяву представника позивача, суд дійшов наступного.

Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників справи, зокрема, право подавати заяви та клопотання щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частин позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді здійснює від імені особи, які він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що 28 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

17 серпня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Фактичний зміст поданої заяви про закриття провадження у справі свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Відповідно до ч.1, 3 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-які стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

За таких обставин, ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку прийняти від представника позивача відмову від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у статті 142 ЦПК України.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (частина перша статті 142 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06 травня 2026 року у справі № 726/2253/25 (провадження № 61-13391св25).

У даній справі провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) саме внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2026 року у справі №345/5838/25 (провадження №61-3489св26) виснував, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем.

КЦС Верховного Суду також роз`яснив, що розподіл судових витрат є імперативною нормою для суду. Суд зобов`язаний здійснити належний розподіл як за заявою учасника, так і за власною ініціативи, забезпечуючи захист майнових інтересів позивача та державного бюджету.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2622,40 грн судового збору, понесеного при зверненні до суду.

Керуючись статтями 13, 43, 49, 64, 142, 206, 255, 258-260, 268, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Прийняти відмову представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Макарової Людмили Володимирівни від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Стягунти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», р/р ІВАN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк», 2662,40 грн на повернення судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження місто Бровари, вул. Лісова, 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Н.В. Волошина