Рішення № 139671384, 11.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

11.09.2026 Справа № 756/12711/25

Справа № 756/12711/25

Провадження № 2/756/979/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 : заборгованість за договором позики № 4587815 від 08.04.2023 у розмірі 25 807,60 грн; заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 12482-04/2023 від 08.04.2023 у розмірі 14 430 грн; заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 12498-04/2023 від 08.04.2023 у розмірі 20 280 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08.04.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем в електронній формі укладено договір позики № 4587815, за яким відповідач отримав позику в розмірі 6 000 грн строком на 30 днів.

Того ж дня між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем в електронній формі укладено договори про надання фінансового кредиту № 12482-04/2023 на суму 3700 грн та № 12498-04/2023 на суму 5 200 грн, кожен строком на 25 днів.

Кредитодавці свої зобов`язання виконали, перерахувавши кошти на платіжні картки відповідача, однак у встановлені строки кошти повернуті не були, проценти за користування ними не сплачені, унаслідок чого утворилася заборгованість.

27.10.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором факторингу № 01.02-64/23 відступило право вимоги за договором позики № 4587815 ТОВ «Росвен Інвест Україна», яке змінило найменування на ТОВ «Свеа Фінанс». Права вимоги за договорами № 12482-04/2023 та № 12498-04/2023 ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТОВ «Стар Файненс Груп» за договором факторингу № 3072023 від 03.07.2023, а останнє - ТОВ «Росвен Інвест Україна» за договором факторингу № 01.02-79/23 від 29.11.2023.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить: за договором № 4587815 - 25 807,60 грн, з яких 6 000 грн тіла позики та 19 807,60 грн процентів; за договором № 12482-04/2023 - 14 430 грн, з яких 3700 грн тіла кредиту та 10730 грн процентів; за договором № 12498-04/2023 - 20 280 грн, з яких 5 200 грн тіла кредиту та 15080 грн процентів. Позивач як новий кредитор додаткових нарахувань не здійснював.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 справу передано на розгляд судді ОСОБА_2.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 01.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою судді від 24.08.2026 справу прийнято до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу без його участі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

28.08.2026 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України та безпосередньо виконує завдання за призначенням під час дії воєнного стану. До клопотання додано фотокопії військового квитка та посвідчення учасника бойових дій.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України у цьому випадку провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) вказала, що під час застосування правил п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України судам потрібно виходити з такого: «1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі».

Отже, обов`язок суду зупинити провадження виникає за умови, що наявні у справі докази містять інформацію про перебування сторони на військовій службі на час вирішення судом цього питання. Сам лише факт призову особи на військову службу в минулому чи наявність у неї статусу учасника бойових дій такою підставою не є.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження доводів клопотання відповідач надав фотокопії військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 06.11.2006, та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого 29.11.2018.

Військовий квиток містить запис про те, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 відповідача призвано під час мобілізації, скріплений підписом командира та печаткою військової частини НОМЕР_3 . Разом з тим, цей запис не містить дати його внесення, відомостей про посаду відповідача та період проходження ним служби. Надані фотокопії окремих сторінок військового квитка не містять інформації про те, що станом на час розгляду справи відповідач продовжує перебувати на військовій службі.

Посвідчення учасника бойових дій видане 29.11.2018, тобто до введення в Україні воєнного стану, і підтверджує лише наявність у відповідача відповідного статусу, а не проходження ним військової служби на час розгляду справи.

Довідки військової частини про проходження військової служби, витягу з наказу командира військової частини або інших документів, які б містили інформацію про перебування відповідача на військовій службі на час вирішення клопотання, відповідач не надав. У клопотанні не зазначено ні військової частини, у якій відповідач проходить службу, ні дати, з якої він її проходить. Про неможливість самостійно отримати такі докази відповідач не повідомив, клопотання про їх витребування не заявив.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності обставин, з якими п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України пов`язує обов`язок суду зупинити провадження у справі, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.04.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4587815 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) у вигляді електронного документа з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця (п. 20 договору). Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За умовами договору сума позики становить 6 000 грн, строк позики - 30 днів, дата надання позики - 08.04.2023, дата повернення позики - 08.05.2023 (пп. 2.1, 2.2 п. 2 договору). Базова процентна ставка за перший день користування позикою становить 33,46%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати її повернення - 2,50%, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати її повернення - 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70% за день, пеня - 2,70% за день (пп. 2.3, 2.4 п. 2 договору). Проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4 договору). Реквізити електронного платіжного засобу позичальника - НОМЕР_4 (реквізити сторін).

Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту (додаток № 1 до договору) та паспортом споживчого кредиту орієнтовна загальна вартість позики становить 8 025 грн, з яких 6 000 грн - сума позики та 2025 грн - проценти за користування позикою, що сплачуються одним платежем 08.05.2023.

Виконання позикодавцем обов`язку з надання позики підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес».

З розрахунку заборгованості за договором позики № 4587815, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вбачається, що за 08.04.2023 позикодавець нарахував проценти в розмірі 2 007,60 грн, за період з 09.04.2023 по 07.05.2023 - по 0,60 грн щоденно, 09.05.2023 - 4 482,60 грн, за період з 10.05.2023 по 06.08.2023 - по 150 грн щоденно. 23.08.2023 позичальник сплатив 50 грн, які зараховано в погашення процентів. Станом на 27.10.2023 заборгованість становить 25 807,60 грн, з яких 6 000 грн - тіло позики, 19 807,60 грн - проценти.

27.10.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу № 01.02-64/23, за умова якого перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 4587815 від 08.04.2023 у розмірі 25807,60 грн, з яких 6000 грн - тіло позики, 19 807,60 грн - проценти.

Судом також встановлено, що 08.04.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 12482-04/2023, підписаний клієнтом електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Сума кредиту становить 3 700 грн (п. 1.1 договору), строк кредиту - 25 днів, тобто до 02.05.2023 (п. 1.2 договору), процентна ставка - 912,5% річних, що становить 2,50% на добу (п. 1.3 договору). Кредит надається в безготівковій формі на реквізити платіжної картки, вказаної клієнтом (п. 1.4 договору), - НОМЕР_5.

Відповідно до пп. 2.3, 4.3 договору, якщо клієнт не повернув кредит у строк, передбачений п. 1.2 договору, проценти продовжують нараховуватися за стандартною процентною ставкою 2,5% на добу за кожний день користування кредитними коштами, але не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення.

Виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.03.2025, згідно з яким здійснено переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_5 перераховано 3700 грн.

08.04.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 12498-04/2023, підписаний клієнтом електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8162 (пп. 1.10, 1.14 договору).

Сума кредиту становить 5 200 грн (п. 1.1 договору), строк кредиту - 25 днів, тобто до 02.05.2023 (п. 1.2 договору), процентна ставка - 912,5% річних, що становить 2,50% на добу (п. 1.3 договору). Кредит надається на реквізити платіжної картки НОМЕР_5 (п. 1.4, розділ 7 договору).

Паспортом споживчого кредиту визначено загальні витрати за кредитом у розмірі 3 250 грн та загальну вартість кредиту в розмірі 8450 грн. Пункти 2.3, 4.3 цього договору щодо нарахування процентів після спливу строку кредиту аналогічні відповідним пунктам договору № 12482-04/2023.

Виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.03.2025 вих. згідно з яким 08.04.2023 на платіжну картку № НОМЕР_5 перераховано 5 200 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 12498-04/2023, складеним позивачем 18.03.2025, проценти нараховано за ставкою 2,5% на добу (130 грн щоденно) за період з 08.04.2023 по 01.08.2023: у межах строку кредитування з 08.04.2023 по 02.05.2023 - 3 250 грн, за період з 03.05.2023 по 01.08.2023 - 11 830 грн, разом - 15 080 грн. Платежів у погашення заборгованості позичальник не здійснював.

03.07.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договір факторингу № 3072023. Згідно з витягами з реєстру боржників (додаток № 1 до договору факторингу № 3072023) до ТОВ «Стар Файненс Груп» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договорами № 12482-04/2023 та № 12498-04/2023.

29.11.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу № 01.02-79/23. Згідно з витягами з реєстру боржників (додаток № 1 до договору факторингу № 01.02-79/23) до ТОВ «Росвен Інвест Україна» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 12482-04/2023 у розмірі 14 430 грн та за договором № 12498-04/2023 у розмірі 20 280 грн.

Зміну найменування ТОВ «Росвен Інвест Україна» на ТОВ «Свеа Фінанс» підтверджено наданими позивачем установчими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, договори № 4587815, № 12482-04/2023 та № 12498-04/2023 укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

З огляду на встановлені обставини позивач набув право вимоги до відповідача за договорами № 4587815, № 12482-04/2023 та № 12498-04/2023. Договори факторингу відповідачем не оспорені та недійсними не визнані.

Доказів повернення відповідачем тіла позики та кредитів матеріали справи не містять, а тому заборгованість за тілом позики за договором № 4587815 у розмірі 6 000 грн, за тілом кредиту за договором № 12482-04/2023 у розмірі 3 700 грн та за тілом кредиту за договором № 12498-04/2023 у розмірі 5 200 грн підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заборгованості за процентами суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) вказала, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що сторони можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. «Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України». «Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України».

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, у тому числі діяв у травні - серпні 2023 року, тобто в період, за який позивач заявив до стягнення проценти за користування позикою та кредитами після спливу строку їх повернення.

Щодо договору позики № 4587815 суд враховує таке.

У межах строку позики з 08.04.2023 по 08.05.2023 за ставками, визначеними договором, підлягають нарахуванню проценти в розмірі 2 025 грн: за перший день користування позикою - 2 007,60 грн (6 000 грн х 33,46%), з другого дня до дати повернення позики за зниженою ставкою - 17,40 грн (6 000 грн х 0,01% х 29 днів). Саме цю суму процентів визначено в таблиці обчислення загальної вартості кредиту та паспорті споживчого кредиту.

09.05.2023 позикодавець перерахував проценти за період з 09.04.2023 по 07.05.2023 за базовою ставкою 2,50% (29 днів х 150 грн = 4 350 грн) та доначислив 4 332,60 грн, а також нарахував 150 грн за 09.05.2023. Разом з тим, умови програми лояльності та акції «Економ», недотримання яких відповідно до п. 15 договору є підставою для такого перерахунку, позивач суду не надав, а тому неможливо встановити, які саме умови програми лояльності чи акції існували та чи порушив їх позичальник. За відсутності таких доказів підстави для перерахунку процентів за базовою ставкою є недоведеними (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

За період з 09.05.2023 по 06.08.2023 позикодавець нарахував проценти за ставкою 2,50% за день (по 150 грн щоденно) після спливу строку позики. Доказів укладення сторонами додаткової угоди про продовження строку користування позикою відповідно до п. 6 договору матеріали справи не містять. Сума позики (6 000 грн) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, який станом на дату укладення договору 08.04.2023 становив 6 700 грн, а тому за умовами пп. 17, 18 договору та пп. 6.8, 6.9 Правил за користування позикою понад встановлений строк позикодавець мав право нараховувати лише пеню, а не проценти за понадстрокове користування позикою. Оскільки прострочення мало місце в період дії воєнного стану, позичальник у силу п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнений як від сплати пені, так і від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, мірою якої за своєю правовою природою є плата, нарахована за період після спливу строку позики.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума у другу чергу погашає проценти і неустойку. Тому сплачені відповідачем 23.08.2023 50 грн підлягають зарахуванню в погашення процентів, нарахованих у межах строку позики.

Отже, заборгованість за процентами за договором позики № 4587815 становить 1 975 грн (2 025 грн - 50 грн), а загальна заборгованість за цим договором - 7 975 грн (6 000 грн + 1 975 грн).

Щодо договорів про надання фінансового кредиту № 12482-04/2023 та № 12498-04/2023 суд враховує таке.

Строк кредитування за обома договорами сплинув 02.05.2023. Проценти за користування кредитом у межах строку кредитування з 08.04.2023 по 02.05.2023 (25 днів) становлять за договором № 12482-04/2023 - 2 312,50 грн (3 700 грн х 2,5% х 25 днів), за договором № 12498-04/2023 - 3 250 грн (5 200 грн х 2,5% х 25 днів), що відповідає графікам платежів і паспортам споживчого кредиту та підлягає стягненню.

Проценти, нараховані на підставі пп. 2.3, 4.3 договорів за період з 03.05.2023 по 01.08.2023 (91 день), у розмірі 8 417,50 грн за договором № 12482-04/2023 та 11 830 грн за договором № 12498-04/2023 нараховані поза межами строку кредитування. Відповідно до наведених висновків Великої Палати Верховного Суду така домовленість сторін за правовою природою є домовленістю про сплату процентів як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України. Оскільки прострочення мало місце в період дії воєнного стану, від такої відповідальності позичальник звільнений у силу п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а тому у стягненні процентів за період після 02.05.2023 слід відмовити.

Отже, заборгованість за договором № 12482-04/2023 становить 6 012,50 грн (3 700 грн + 2 312,50 грн), за договором № 12498-04/2023 - 8 450 грн (5 200 грн + 3 250 грн).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики № 4587815 у розмірі 7 975 грн, за договором № 12482-04/2023 у розмірі 6 012,50 грн, за договором № 12498-04/2023 у розмірі 8 450 грн, разом - 22 437,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 38 080,10 грн слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 34 від 11.08.2025. Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 22 437,50 грн із заявлених 60 517,60 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 898,13 грн (2 422,40 грн х 22 437,50 грн / 60 517,60 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 251, 253, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»: заборгованість за договором позики № 4587815 від 08.04.2023 у розмірі 7 975 грн; заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 12482-04/2023 від 08.04.2023 у розмірі 6 012,50 грн; заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 12498-04/2023 від 08.04.2023 у розмірі 8 450 грн, а також судовий збір у розмірі 898,13 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 6).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Суддя Ірина ШРОЛИК