Ухвала суду № 139669519, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про продовження строку підготовчого провадження та

відкладення підготовчого засідання

м. Київ

07.09.2026справа № 910/8232/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/8232/26

за позовом Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 23527052)

до Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (вул. Будіндустрії, 7, м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 05523398) та

Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (вул. Пшенична, буд. 2, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 39038754)

про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 №РАД27/399,

за участю представників:

позивача - Пержоли В.С. (довіреність від 26.08.2026 №00039/1/14);

відповідача-1 - не з`явився;

відповідача-2 - Галабудського І.І. (ордер від 22.07.2026 серія №АІ №2264895),

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (далі - Завод) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (далі - Товариство) про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 №РАД27/399 (далі - Попередній договір), укладеного Заводом та Товариством, з моменту його вчинення.

Позов мотивовано тим, що:

- 29.07.2022 Компанією (продавець) та Заводом (покупець) було укладено 26 договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна за адресами: вулиця Петра Радченка, 27, м. Київ, та бульвар Академіка Вернадського, 24, м. Київ;

- на виконання зобов`язань за цими договорами покупець у серпні 2022 року сплатив 99 % вартості майнових прав за кожним з договорів у загальній сумі 56 599 230,75 грн;

- станом на 01.05.2026 (і на теперішній час також) житлові будинки (об`єкти будівництва) за вказаними адресами в м. Києві (в яких заплановані до отримання квартири за договорами) не здані в експлуатацію, а тому майнові права на квартири не передані покупцю;

- 26.05.2026 покупцем (Заводом) направлено на адресу продавця (Компанії) «Повідомлення про розірвання Договорів та вимога про сплату коштів» за вих. № 274/ЗЗБК-26 (далі - Повідомлення), яким: Компанія ставиться до відома про юридичний факт того, що вказані договори вважаються розірваними на підставі визначених цими договорами умовами шляхом вчинення Заводом юридично-значимих дій - направленням Повідомлення; за прострочення зобов`язань за договорами з боку Компанії, і як наслідок, неможливість Заводом отримати прибуток від вчасного отримання ним за договорами майнових прав та їх подальше відчуження Завод вимагає з Компанії у добровільному порядку: повернути усі сплачені Заводом кошти за Договорами (як авансові внески) в сумі 56 599 230,75 грн; стягнути: понесені збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 16 006 897,63 грн; проценти річні, нараховані на суму попередньої оплати в сумі 5 604 842,70 грн; втрати від інфляції, нараховані на суму попередньої оплати в сумі 18 523 894, 39 грн;

- Повідомлення обґрунтовано тим, що на теперішній час: об`єкти будівництва не введені в експлуатацію та майнові права не передані покупцю; відбулося прострочення виконання зобов`язань з боку продавця, яке є істотним та триває понад 10 років; відсутні будь-які підтверджені строки завершення будівництва та введення об`єктів в експлуатацію; підпунктом 5.2.3 пункту 5.2 договорів передбачено, що зобов`язання за цими договорами припиняється у разі одностороннього розірвання договору з ініціативи покупця або продавця;

- у Повідомленні Завод вказав, що придбання ним майнових прав за названими договорами було здійснено для отримання певного прибутку від подальшої реалізації таких майнових прав або об`єктів нерухомості (дослівно) після введення їх в експлуатацію третім особам;

- з цією метою Заводом укладено із Товариством попередні договори купівлі-продажу майнових прав на відповідні об`єкти нерухомості, але оскільки Компанія порушила свої зобов`язання за договорами із Заводом, а саме порушені строки ведення в експлуатацію об`єктів будівництва, саме тому укладення основних договорів Заводом і Товариством (як це передбачено цими попередніми договорами) стало неможливим, а відтак, Завод втратив можливість отримати дохід від подальшої реалізації майнових прав;

- на вказане Повідомлення Компанією було направлено відповідь на адресу Заводу, якою обґрунтовано позицію про те, що на сьогоднішній день вказані договори є дійсними, прострочення виконання зобов`язань за ними відсутні, позиція Заводу про те, що ці договори вважаються розірваними є наслідком помилкового тлумачення ним умов Договорів, а відтак, відсутні правові підстави для припинення дії договорів, нарахування інфляційних витрат, відсотків за користування грошовими коштами та задоволення інших вимог;

- укладення відповідачами попередніх договорів всупереч обов`язковим умовам договорів відповідача-1 і позивача щодо тих самих квартир до отримання майнових прав фактично є розпорядженням правом вимоги та створенням правонаступництва щодо майбутнього права, такі дії вчинені всупереч умовам договорів та вимогам статей 203, 215, 512-516, 627, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2026 позовну заяву Компанії залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

15.07.2026 позивачем подано суду документи на виконання ухвали суду від 14.07.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.09.2026.

03.08.2026 Товариство подало суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позову, оскільки:

- позивач не є стороною оспорюваного Попереднього договору;

- оспорюваний договір є попереднім, він створює зобов`язання виключно для його сторін щодо укладення основного договору в майбутньому; він не позбавляє позивача майна чи майнових прав і жодним чином не змінює обсяг прав чи обов`язків позивача за його власними договорами;

- відповідачу-2 відомо, що 26.05.2026 відповідач-1 в односторонньому порядку розірвав із позивачем договір купівлі-продажу майнових прав, з якого, за версією позивача, мала випливати необхідність його згоди, і послідовно обстоює цю позицію в межах іншого судового провадження; незалежно від результату вирішення цього окремого спору про чинність договору, сама наявність такого спору додатково підтверджує відсутність у позивача стабільного та безумовного права, порушення якого можна було б захищати цим позовом;

- укладаючи Попередній договір, відповідач-2 діяв як самостійний та добросовісний учасник цивільного обороту, реалізуючи власну правоздатність і свободу договору; відповідно до пункту 1.9 Попереднього договору, сторони прямо встановили, що «права та обов`язки Сторін, що випливають із цього Попереднього договору, реалізуються незалежно від прав та обов`язків Сторін за іншими проектами... а також прав та обов`язків третіх осіб»;

- відповідач-2 не є стороною договору між позивачем та відповідачем 1 і не набував за ним жодних прав чи обов`язків; будь-які обмеження чи застереження, які позивач та відповідач-1 могли погодити між собою в межах свого власного договору (в тому числі щодо необхідності згоди на заміну кредитора), є обов`язковими виключно для сторін цього договору і не можуть поширюватися на відповідача-2 чи обмежувати його право вільно укладати правочини з відповідачем-1 - незалежно від того, чи було відповідачу-2 відомо про зміст таких домовленостей; позов, по суті, спрямований на поширення на відповідача-2 наслідків договірних обмежень, стороною яких він не є, що не узгоджується з принципом відносності договірних зобов`язань;

- твердження позивача про те, що Попередній договір є прихованим відступленням права вимоги (цесією) в обхід договірних заборон, повністю спростовуються текстом самого документа;

- згідно з пунктом 3.2 Попереднього договору, сторони зобов`язалися укласти основний договір «протягом 10 календарних днів з дня отримання Продавцем (Відповідачем 1) Майнових прав на Квартиру за Актом приймання-передачі... від ПрАТ «ХК «Київміськбуд», але в будь-якому випадку не пізніше одного року з дати укладення цього Попереднього договору»; це свідчить про те, що відповідач-1 мав спочатку правомірно набути права від позивача, і лише потім відчужити їх відповідачу-2; жодної заміни кредитора у зобов`язаннях із позивачем станом на теперішній час не відбулося; погоджений сторонами річний строк на укладення основного договору сплив ще у грудні 2023 року, тоді як об`єкт будівництва в експлуатацію дотепер не введено, а майнові права позивачем відповідачу-1 не передані; передбачена пунктом 3.2 Попереднього договору підстава для укладення основного договору відпала, а разом з нею - і та гіпотетична можливість переходу прав, на якій позивач намагається обґрунтувати свій позов;

- позивач, не будучи стороною Попереднього договору і не маючи доступу до дійсних намірів відповідача-1 та відповідача-2, не навів жодного доказу - ні прямого, ні непрямого - на підтвердження того, що обидві ці сторони свідомо не бажали настання зазначених правових наслідків; саме лише припущення позивача про фіктивність, не підкріплене доказами спільного умислу сторін, не може бути покладене в основу задоволення позову за статтею 234 ЦК України4

- позивач не навів жодного доказу такого спільного умислу відповідача-1 та відповідача-2; станом на дату укладення Попереднього договору права вимоги за договором з позивачем ще не існували у відповідача-1 у стані, придатному до відступлення (об`єкт не введений в експлуатацію, майнові права не передані), а тому сторони Попереднього договору не могли ні реально, ні удавано вчинити цесію, предмет якої на момент укладення правочину був відсутній; організаційний характер Попереднього договору, прямо передбачений статтею 635 ЦК України, виключає саму можливість кваліфікації його як удаваного цесійного правочину;

- обраний позивачем спосіб захисту, за відсутності доведеного порушення його власних прав, не узгоджується з призначенням позову про визнання правочину недійсним і виходить за межі здійснення цивільних прав, встановлені статтею 13 ЦК України.

03.08.2026 Завод подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що:

- будь-яке право позивача, зокрема, право контролювати заміну кредитора за договором, на сьогодні жодним чином не порушене, оскільки заміни кредитора не відбулося; відсутність порушеного права є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову відповідно до статей 15, 16, 215 ЦК, оскільки визнання правочину недійсним є способом захисту вже порушеного права, а не інструментом усунення гіпотетичних ризиків на майбутнє;

- протиправна поведінка позивача є першопричиною виникнення збитків (упущеної вигоди) відповідача-1, а не факт погодження умов майбутнього правочину з відповідачем-2;

- поведінка позивача, який, не виконавши власні зобов`язання щодо введення об`єкта в експлуатацію та передачі майнових прав, одночасно оспорює правомірні господарські наміри відповідача-1 щодо цього майна, суперечить доктрині заборони суперечливої поведінки (естоппель) та свідчить про очевидне зловживання процесуальними правами;

- Попередній договір сам по собі не є і не породжує наслідків договору відступлення права вимоги: він не замінює кредитора у зобов`язанні, не передає жодних прав за договором відповідачу-2 та не покладає на позивача жодних нових обов`язків; будь-яке передання прав відповідача-1 за договором могло відбутися лише в майбутньому, за наслідками настання відкладальних обставин (введення об`єкта в експлуатацію, отримання відповідачем-1 майнових прав, укладення Основного договору), і дотепер не відбулося;

- оскільки на дату укладення Попереднього договору будь-яке відступлення права вимоги за договором не здійснювалося і не передбачалося безпосередньо цим Попереднім договором, у відповідача-1 та відповідача-2 був відсутній обов`язок отримувати попередню згоду позивача на укладення саме Попереднього договору; відповідно до статей 635, 656 ЦК, на які прямо посилаються сторони в преамбулі Попереднього договору, укладення попереднього договору не обумовлюється згодою третіх осіб, які не є його стороною;

- задоволення позову про визнання недійсним Попереднього договору не здатне призвести до відновлення чи захисту будь-якого права Позивача, оскільки цей договір не створює для Позивача жодних обов`язків; оспорювання правочину у цьому випадку є неналежним та неефективним способом захисту у розумінні статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та правових висновків Великої Палати Верховного Суду;

- Попередній договір містить розгорнуті положення про порядок оплати, порядок зміни технічних характеристик об`єкта, режим конфіденційності, порядок відступлення прав за самим Попереднім договором третій особі за згодою продавця, відповідальність сторін у разі відмови від укладення основного договору тощо; такий рівень деталізації взаємних прав і обов`язків сторін є характерним для дійсного, а не удаваного правочину, і свідчить про наявність у сторін реальної ділової мети - узгодження на майбутнє умов набуття Товариством майнових прав на об`єкт нерухомості;

- позивач, не будучи стороною Попереднього договору та не маючи доступу до документів, що стосуються його фактичного виконання сторонами, об`єктивно не може мати достовірних відомостей про дійсні наміри відповідача-1 та відповідача-2, а тому його доводи про фіктивність є суто припущеннями, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

05.08.2026 Компанія подала суду відповідь на відзив, в яких зазначила, що доводи відповідачів не спростовують позовних вимог, оскільки: відповідачі аналізують питання, яке не є предметом спору; не заперечують факту укладення юридично обов`язкового Попереднього договору; не спростовують існування договірного обмеження; не пояснють, чому погодження всіх істотних умов майбутнього відчуження без письмової згоди позивача відповідає принципам добросовісності; не доводять, що право Компанії на погодження відповідного відчуження залишилося реальним та ефективним після укладення Попереднього договору, а тому доводи відзивів не спростовують правових та фактичних підстав позову, а тому підлягають відхиленню.

10.08.2026 Завод подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зпазначив, що наведені у відповіді доводи не спростовують жодної із ключових обставин, викладених у відзиві; аналіз відповіді на відзив свідчить, що позивач фактично відмовився від частини первинної правової аргументації, викладеної у позовній заяві, та змінив акценти предмета доказування; так, якщо позовна заява ґрунтувалася переважно на твердженнях про нібито приховане відступлення права вимоги (заміну кредитора) без згоди позивача, то у відповіді на відзив позивач вже прямо визнає відсутність фактичного переходу права вимоги та відсутність заміни кредитора, натомість стверджує, що порушення його прав полягає вже у самому виникненні між відповідачами взаємних зобов`язань щодо можливого укладення у майбутньому основного договору; позивач фактично просить суд визнати недійсним правочин не тому, що ним було порушено будь-яке його існуюче суб`єктивне право, а виключно через припущення, що у майбутньому цей правочин може вплинути на реалізацію його договірних прав.

У підготовче засідання 07.09.2026 з`явилися представники позивача та відповідача-1; представник відповідача-2 не з`явився; про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету сторони, яке наявне в матеріалах справи; про причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача у підготовчому засіданні 07.09.2026 просив суд задовольнити клопотання, подане суду 31.08.2026, про призначення у справі №910/8232/26 технічної експертизи документів, на вирішення якої просить поставити такі питання:

«- у якій послідовності у попередньому договорі купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 № РАД27/399 (розділ 9. Реквізити та підписи сторін) виконувались реквізити даного документа (підписи, відтиски печатки тощо)?

- чи нанесені у попередньому договорі купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 №РАД27/399 (розділ 9. Реквізити та підписи сторін) відтиски печатки АТ "Завод залізобетонних конструкцій ім.Світлани Ковальської" (Відповідача-1) та ТОВ "Стромат "Спецбетон" (Відповідача-2) у той час, яким датований документ?

- чи виготовлений у попередньому договорі купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 №РАД27/399 (розділ 9. Реквізити та підписи сторін) рукописний текст (підписи сторін) у той час, яким датований документ?

- у який період часу був виконаний рукописний текст у попередньому договорі купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 № РАД27/399 (розділ 9. Реквізити та підписи сторін)?».

Проведення такої експертизи позивач просить суд доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Разом з тим, у вказаному клопотанні позивачем викладено клопотання про витребування доказів, а саме:

- у Заводу оригіналу Попереднього договору, предметом якого є погодження істотних умов та укладення у майбутньому основного договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру;

- у Товариства оригіналу Попереднього договору, предметом якого є погодження істотних умов та укладення у майбутньому основного договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру;

- забезпечити позивачу можливість безпосереднього огляду та дослідження витребуваних оригіналів Попереднього договору у судовому засіданні;

- у разі встановлення судом необхідності проведення судово-технічної експертизи - забезпечити збереження витребуваних оригіналів як об`єктів можливого експертного дослідження та вирішити питання про їх передачу експертній установі в порядку, передбаченому статтями 99 - 103 ГПК України.

Представник відповідача-1 підтримав доводи письмових заперечень, поданих суду 07.09.2026, заперечив проти задоволення вказаного клопотання позивача.

Представник позивача просив суд надати час для ознайомлення з письмовими запереченнями відповідача-1, поданими суду 07.09.2026, та підготувати письмові пояснення.

Суд відклав розгляд клопотання позивача про призначення у справі №910/8232/26 технічної експертизи документів, а також клопотання про витребування доказів до наступного підготовчого засідання та зобов`язав позивача подати суду до 21.09.2026 письмові пояснення на заперечення відповідача-1, подані суду 07.09.2026.

Відповідно до частини третьої статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно з частинами першою - третьою та шостою статті 119 ГПК України судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене Господарський суд міста Києва вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частиною другою статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

З огляду на першу неявку у підготовче засідання представника відповідача-2, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись статтями 119, 177, 183, 202, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк підготовчого провадження у справі №910/8232/26.

2. Відкласти підготовче засідання з розгляду справи №910/8232/26 на 19.10.26 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12.

3. Зобов`язав позивача подати суду до 21.09.2026 письмові пояснення на заперечення відповідача-1, подані суду 07.09.2026.

4. Копію даної ухвали надіслати відповідачу-2.

Ухвала набрала законної сили 07.09.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана Марченко