Ухвала суду № 139669192, 10.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

10.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1056/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп`юк Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Приватного підприємства "Вестхім" про відвід судді від 07.09.2026 (вх. № 8157/26), від 08.09.2026 (вх. №8203/26 від 09.09.2026)

у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт", Приватного підприємства "Вестхім"

до Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш"

про визнання банкрутом,

за участю:

керуючого санацією ВАТ "Пресмаш" - Савчука О. Є.,

представників кредиторів:

від ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт" - Хоптій М. В.,

від Державної податкової служби України - Клебан М .А. ,

від ТОВ "Аурум Транс" - Яковишин В. В.,

від ПрАТ "Завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш" - Онищенко Т. О.,

установив таке.

1. Зміст заяв про відвід.

1.1. Заява від 07.09.2026 (вх. № 8157/26) (далі - Заява 1).

Кредитор - Приватне підприємство "Вестхім" в особі представниці Пукіш Н. М. подало заяву про відвід судді, мотивовану тим, що:

- після зміни складу суду розгляд справи не відповідає вимогам ст. 129-1 Конституції України та ст. 2 ГПК України;

- суд вчинив дії, пов`язані з розглядом справи, за наявності підстав для відводу: заяву про відвід від 21.08.2026 фактично розглянуто після вирішення питання про повернення бухгалтерської документації боржника, а три скарги ТОВ "Аурум Транс" розглянуто за наявності підстав для відводу судді;

- згідно з ухвалою від 24.08.2026 суд зобов`язав арбітражного керуючого Дерябкіна О. Е. передати керуючому санацією документи боржника, проте відмовив у застосуванні до нього штрафу, у постановленні окремої ухвали та в зобов`язанні надати доступ до майна для проведення інвентаризації, унаслідок чого ОСОБА_1 не несе відповідальності за тривале непередання бухгалтерської документації; суд не враховує, що Дерябкін О. Е. вчиняє дії, спрямовані на доведення до банкрутства ТОВ "Пресмаш-ІФ 2021", власником якого є ВАТ "Пресмаш", і що у 2026 році він уклав договори поруки, на підставі яких заявлено позов на 3 769 301,56 грн (справа № 909/1119/26);

- згідно з ухвалою від 31.08.2026 за скаргою ТОВ "Аурум Транс" від 22.05.2026 (вх. № 9752/26) суд вийшов за межі вимог скарги, оскільки в її прохальній частині заявлено одну вимогу, а суд вирішив питання, які в скарзі не порушувалися (п. 2, 3 резолютивної частини), і причин виходу за межі вимог не обґрунтував; пункт 5 цієї ухвали не відповідає ст. 234 ГПК України, оскільки ухвала не може містити висновків, викладених під умовою, і вказівки на намір суду вирішувати питання про звільнення керуючого санацією від повноважень без погодження з комітетом кредиторів;

- ухвала від 31.08.2026 не могла набрати законної сили з моменту оголошення, оскільки за ст. 241 ГПК України в разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду; водночас суд зобов`язав керуючого санацією вчинити дії на підставі ухвали, яка законної сили не набрала;

- суд надає перевагу ТОВ "Аурум Транс", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_2 , щодо якої застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, зокрема блокування активів строком на десять років, попри те, що заборгованості ВАТ "Пресмаш" перед цим товариством немає, а кількість голосів цього товариства не впливає на прийняття рішень комітетом кредиторів; тривають дії, спрямовані на рейдерське захоплення ВАТ "Пресмаш", а суд через неналежну організацію процесу і нерозгляд змін до плану санації, якими передбачено виділення коштів на охорону майна, сприяє нарощенню боргів і розкраданню майна боржника.

1.2. Заява від 08.09.2026 (вх. № 8203/26 від 09.09.2026) (далі - Заява 2).

Заява 2 мотивована тим, що:

- згідно з ухвалою від 04.09.2026 суд повернув без розгляду заяву ПП "Вестхім" від 02.09.2026 (вх. № 8051/26 від 03.09.2026) про роз`яснення ухвал від 31.08.2026 з підстав ненадсилання копій заяви всім учасникам справи (ч. 4 ст. 170 ГПК України); водночас суд прийняв до розгляду скарги ТОВ "Аурум Транс" від 21.05.2026 (вх. № 9676/26 від 22.05.2026), від 22.05.2026 (вх. № 9752/26) і від 22.07.2026 (вх. № 13854/26 від 23.07.2026), копії яких надіслано не всім учасникам справи; отже, вимоги ч. 4 ст. 170 ГПК України застосовуються до різних учасників справи на власний розсуд судді, що свідчить про упереджене ставлення до учасників справи та їх представників і суперечить ст. 14 Кодексу суддівської етики;

- до вирішення заяви про відвід від 21.08.2026 суд постановив ухвалу від 24.08.2026 про зобов`язання ОСОБА_1 передати бухгалтерську документацію і безпричинно не застосував до нього заходів примусу, що свідчить про лояльне ставлення до цієї особи;

- висновок суду, викладений у п. 5.2 ухвали від 31.08.2026 (про те, що персональні санкції, застосовані до фізичної особи, не припиняють процесуальної правоздатності юридичної особи і не позбавляють її статусу конкурсного кредитора), надає підсанкційній особі можливість брати участь у рейдерському захопленні майна, тоді як заборгованості перед ТОВ "Аурум Транс" немає, а штучна заборгованість створюється за участю ОСОБА_1 як поручителя (справа № 909/1119/26 на суму 3 769 301,56 грн);

- суддя особисто заінтересована в результатах розгляду справи, і є інші обставини, які викликають сумнів у її неупередженості або об`єктивності.

1.3. Обидві Заяви подано з посиланням на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини щодо суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, ст. 2, 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України. Заявник просить здійснити відвід судді Малєєвої О. В., а в Заяві 2 - також рекомендувати судді заявити самовідвід на підставі ст. 15 Кодексу суддівської етики.

2. Порядок вирішення Заяв.

Згідно з ч. 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснює суддя, який не входить до складу суду, що розглядає справу. За приписами абз. 2 ч. 3 цієї статті, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід вирішує суд, що розглядає справу.

Заяву 1 подано через підсистему "Електронний суд" 07.09.2026, Заяву 2 - 08.09.2026, і вона надійшла до суду 09.09.2026. Наступне судове засідання у справі призначено на 10.09.2026. Отже, обидві Заяви надійшли до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, а тому питання про відвід вирішує суд, що розглядає справу.

Заяви подано одним і тим самим учасником справи, вони стосуються відводу того самого судді і ґрунтуються на пов`язаних між собою обставинах, тому суд розглядає їх спільно і вирішує питання про відвід однією ухвалою.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи; за ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. З огляду на те, що Заяви надійшли напередодні судового засідання, призначеного на 10.09.2026, і задля забезпечення учасникам справи можливості висловити свою позицію, суд вирішив питання про відвід у судовому засіданні за участю присутніх учасників справи.

3. Пояснення учасників справи.

У судовому засіданні 10.09.2026 представник ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт" Хоптій М. В. Заяви підтримав, посилаючись на процесуальні порушення, вихід суду за межі заявлених вимог, нереагування на дії арбітражного керуючого і бездіяльність у питаннях інвентаризації та санації.

Представники Державної податкової служби України, ТОВ "Аурум Транс" і ПрАТ "Завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш" проти задоволення Заяв заперечили. Вони зазначили, що всі доводи заявника зводяться до незгоди з ухваленими судовими рішеннями і процесуальними діями суду, що не доводить упередженості судді, а способом усунення такої незгоди є апеляційне оскарження. Представниця ТОВ "Аурум Транс" звернула увагу на те, що це вже третя заява про відвід, яка ґрунтується на незгоді з судовими рішеннями, і розцінила подання таких заяв як зловживання процесуальними правами.

Керуючий санацією ВАТ "Пресмаш" Савчук О. Є. у вирішенні Заяв поклався на розсуд суду.

4. Норми права, які належить застосувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У ч. 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим. Після спливу строку, встановленого абз. 1 цієї частини, заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо раніше, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з ч. 5 ст. 38 ГПК України, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд не може обґрунтовувати свої висновки припущеннями.

Згідно з ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції визначається за суб`єктивним і об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежного (рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006, заява № 33949/02). За об`єктивним критерієм належить встановити, чи існували переконливі факти, які можна перевірити і які могли б викликати сумніви щодо безсторонності судді. При цьому позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною - вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000, заява № 33958/96, п. 44; "Фей проти Австрії" від 24.02.1993, заява № 14396/88; "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10.06.1996). Ці ж критерії наведено і в Заявах.

5. Мотиви, з яких виходить суд.

5.1. Щодо меж розгляду Заяв.

Частина доводів, наведених у Заявах (нереагування суду на невиконання арбітражним керуючим Дерябкіним О. Е. ухвал суду щодо передачі документації боржника, надання судом переваги учасникам справи, кінцевим бенефіціарним власником яких є особа, щодо якої застосовано санкції, тривалий нерозгляд клопотання про затвердження змін до плану санації), була предметом розгляду за заявою ПП "Вестхім" від 21.08.2026 (вх. № 7725/26), у задоволенні якої суд відмовив згідно з ухвалою від 24.08.2026. У цій частині відвід заявлено повторно з підстав, розглянутих раніше (ч. 5 ст. 38 ГПК України).

Водночас Заяви містять посилання і на обставини, які виникли після 24.08.2026, - на зміст ухвал від 31.08.2026 і на ухвалу від 04.09.2026 про повернення без розгляду заяви ПП "Вестхім" про роз`яснення. Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що питання безсторонності суду не може вирішуватися формально, суд розглянув усі наведені в Заявах доводи по суті.

5.2. Щодо доводів про зміст ухвал суду.

Доводи Заяв про те, що згідно з ухвалою від 24.08.2026 суд безпідставно не застосував до арбітражного керуючого Дерябкіна О. Е. заходів процесуального примусу; що згідно з ухвалою від 31.08.2026 суд вийшов за межі вимог скарги ТОВ "Аурум Транс" і не обґрунтував цього; що п. 5 цієї ухвали не відповідає ст. 234 ГПК України; що згідно з ухвалою від 04.09.2026 суд безпідставно повернув заяву про роз`яснення, - за своїм змістом є незгодою заявника з процесуальними рішеннями суду та їх мотивами.

За прямим приписом ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Процесуальним засобом усунення можливих помилок суду є перегляд судових рішень у порядку, встановленому розділом IV ГПК України, а не відвід судді. Заявник цим правом скористався - на ухвали від 24.08.2026 і від 31.08.2026 подано апеляційні скарги. Суд, який постановив ухвалу, не перевіряє її законності й обґрунтованості під час вирішення питання про відвід.

5.3. Щодо вчинення процесуальних дій за наявності підстав для відводу.

Твердження про вчинення судом процесуальних дій за наявності нерозглянутої заяви про відвід від 21.08.2026 є безпідставним з огляду на таке. У судовому засіданні 19.08.2026 суд завершив розгляд заяви керуючого санацією від 16.04.2026 про застосування заходів примусу. Для проголошення вступної та резолютивної частин ухвали за наслідками розгляду цієї заяви суд оголосив перерву в судовому засіданні до 24.08.2026. Заява про відвід надійшла до суду під час перерви. Відтак, у судовому засіданні 24.08.2026 суд процесуально правомірно розпочав роботу з проголошення вступної та резолютивної частин ухвали, оскільки її розгляд по суті відбувся ще до надходження заяви про відвід. Відразу після проголошення ухвали суд перейшов до розгляду заяви про відвід, і лише після її вирішення продовжив слухання справи. За таких обставин доводи заявника спростовуються фактичною хронологією процесуальних дій.

5.4. Щодо неоднакового застосування ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Вимогу ч. 4 ст. 170 ГПК України про подання доказів надсилання копій заяви іншим учасникам справи суд застосовує однаково до всіх учасників незалежно від їх процесуального становища.

У застосуванні вказаної норми Заявнику належить звернути увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України вимога додавати докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) стосується заяв, скарг, клопотаннь чи заперечень, що подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень. Недотримання цих вимог є підставою для повернення заяв, скарг, клопотаннь чи заперечень заявнику без розгляду (ч. 2 ст. 170 ГПК України). Аналогічні вимоги стосуються і подання доказів (ч. 9 ст. 80 ГПК України). Щодо інших заяв, клопотань і заперечень таких наслідків не передбачено. Наведене обумовлює різний процесуальний підхід до різних за своїм правовим змістом заяв, скарг, клопотаннь чи заперечень.

Незгода заявника з тим, як суд вирішив питання про прийняття скарг до розгляду, знову ж таки є незгодою з процесуальними рішеннями суду і за ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.

5.5. Щодо набрання ухвалами від 31.08.2026 законної сили.

Твердження Заявника про те, що ухвала не набирає законної сили з моменту оголошення, ґрунтується на ст. 241 ГПК України, яка регулює набрання законної сили рішенням суду. Порядок набрання законної сили ухвалою визначено ст. 235 ГПК України, за ч. 1 якої ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства. Таким чином, цей довід ґрунтується на помилковому застосуванні норм процесуального права і не стосується безсторонності судді.

5.6. Щодо доводів, пов`язаних із застосуванням санкцій та з обставинами інших справ.

Мотиви, з яких суд відхилив доводи про вплив персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, застосованих до фізичної особи, на процесуальну правоздатність юридичної особи - конкурсного кредитора, викладено в ухвалах від 31.08.2026. Прийняття судом до розгляду скарг і заяв учасників справи є виконанням судом обов`язку, встановленого ст. 2 ГПК України, і не може розцінюватися як прояв прихильності до будь-кого з учасників справи.

Обставини справи № 909/1119/26 і справи про банкрутство ТОВ "Пресмаш-ІФ 2021" не є предметом розгляду в цій справі. Крім того, за ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення судді в інших справах не може бути підставою для відводу.

Твердження заявника про сприяння суду в рейдерському захопленні і розкраданні майна боржника та про створення штучної заборгованості жодними доказами не підтверджені.

5.7. Оцінка Заяв за критеріями безсторонності.

Обставин, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 35 і ст. 36 ГПК України, заявник не наводить. Фактичних даних про пряму чи побічну заінтересованість судді в результаті розгляду справи Заяви не містять; посилання на особисту заінтересованість судді має характер припущення.

За суб`єктивним критерієм особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежного. Доказів, які спростовували б цю презумпцію, заявник не надав.

За об`єктивним критерієм заявник не навів переконливих фактів, які можна перевірити і які могли б викликати обґрунтовані сумніви щодо безсторонності судді. Наведені в Заявах обставини є оцінкою заявником процесуальної діяльності суду і його незгодою з нею, а тому твердження заявника не можна вважати об`єктивно обґрунтованими в розумінні практики Європейського суду з прав людини.

5.8. Щодо вимоги рекомендувати судді заявити самовідвід.

За ч. 1 ст. 38 ГПК України самовідвід заявляє суддя за наявності підстав, зазначених у ст. 35-37 цього Кодексу. Процесуальний закон не передбачає вирішення судом клопотання учасника справи про рекомендацію судді заявити самовідвід. Підстав для самовідводу, передбачених ст. 35-37 ГПК України, суд не встановив, тому ця вимога Заяви 2 окремого вирішення не потребує.

5.9. Щодо строку звернення із Заявами.

Частина обставин, на які посилається заявник, була відома йому задовго до звернення із Заявами, зокрема зміст ухвали від 24.08.2026, невиконання арбітражним керуючим Дерябкіним О. Е. ухвал суду та обставини розгляду скарг ТОВ "Аурум Транс", тобто в цій частині пропущено строк, встановлений абз. 2 ч. 3 ст. 38 ГПК України. Проте, зважаючи на те, що Заяви подано і з посиланням на ухвали від 31.08.2026 та від 04.09.2026, суд розглянув усі наведені в них доводи по суті.

6. Висновок суду.

За наведеного суд доходить висновку, що обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України), заявник не довів, а заявлений відвід є необґрунтованим. Заяви про відвід судді задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 35, 38, 39, 74, 86, 234, 235, 255 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяв Приватного підприємства "Вестхім" про відвід судді від 07.09.2026 (вх. № 8157/26), від 08.09.2026 (вх. №8203/26 від 09.09.2026) .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремо не оскаржується.

Повний текст ухвали складено 11.09.2026.

Суддя О. В. Малєєва