Ухвала суду № 139668789, 10.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

10 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1120/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (м.Київ)

до Малинської міської ради (м.Малин Житомирської області)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними результатів електронних торгів (аукціону), поновлення становища, яке існувало до порушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Малинської міської ради, у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Малинської міської ради про припинення чи розірвання договору оренди землі №1786 від 17.04.2008 щодо земельної ділянки водного фонду площею 0,6817га, кадастровий номер 1823480800:06:001:0018;

- визнати недійсними результати електронних торгів (земельного аукціону) №LRE001-UA-20260512-51016 щодо продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1823480800:06:001:0018;

- поновити становище, яке існувало до порушення, визнавши ОСОБА_1 законним орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 1823480800:06:001:0018 на умовах договору оренди землі №1786 від 17.04.2008.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з квітня 2008 року є законним користувачем цілісного природно-правового комплексу (водного об`єкта та земельної ділянки під ним) загальною площею 0, 6817га, кадастровий номер 1823480800:06:001:0018, що розташований на території села Єлівка Житомирської області на підставі договору оренди земельної ділянки водного фонду від 17.04.2008 та договору оренди водного об`єкта (ставка) від 20.05.2008. У 2024 році через об`єктивні фінансово-економічні складнощі у позивача виникла тимчасова затримка зі сплатою орендної плати за один рік. Скориставшись вказаною затримкою відповідач в односторонньому порядку прийняв рішення про припинення договору оренди землі №1786 та виставив право оренди на вказану земельну ділянку, разом із розташованим на ній ставком на електронні торги. За результатами аукціону переможцем визнано ОСОБА_2 . На думку позивача, вказані дії Малинської міської ради є незаконними, оскільки розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду від 17.04.2008 могло відбутися виключно за рішенням суду. Крім того, договір оренди водного об`єкту від 26.05.2008 є чинним та діє до 2057 року, відтак відповідач не мав правових підстав вилучати земельну ділянку під цим об`єктом та виставляти її на земельні торги.

Одночасно із позовною заявою позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Малинській міській раді вчиняти дії щодо укладення, підписання та реєстрації договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 0,6817га, кадастровий номер 1823480800:06:001:0018, розташований за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Єлівка, за результати електронних торгів №LRE001-UA-20260512-51016 з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) або будь-якими іншими особами;

- заборони органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації прав оренди чи інших речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1823480800:06:001:0018 за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) або будь-якими іншими особами до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки дана заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 ГПК України.

У відповідності до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2023 у справі №908/933/22, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносинах, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, а по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (стаття 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій; на публічно-правові спори, у тому числі на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 23.11.2021 у справі №175/1571/15 (провадження №14-51цс21), від 27.03.2019 у справі №638/14011/16-ц (провадження №14-656цс18), від 19.06.2019 у справі №826/5806/17 (провадження №11-290апп19), від 13.03.2019 у справі №202/30/17 (провадження №14-643цс18) та інших.

За змістом позовної заяви, предметом спору у цій справі є оскарження дій органу місцевого самоврядування щодо неправомірного позбавлення позивача права оренди земельною ділянкою з розташованим на ній водним об`єктом, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

Тобто фактично спірні правовідносини в цій справі стосуються реалізації права позивача на захист майнових прав, пов`язаних з позбавленням права оренди.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

З дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також запроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, окрім суб`єктного складу сторін є: наявність між сторонами господарських правовідносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних правовідносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Так, предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 17.04.2008 та договору оренди водного об`єкту від 26.05.2008, позивач набув право оренди на земельну ділянку та розташований на ній водний об`єкт для культурно-оздоровчих цілей як громадянин, тобто як фізична особа.

Зі змісту вищевказаних правочинів не вбачається, що земельна ділянка та водний об`єкт були передані в оренду громадянину Москаленко М.М. для ведення підприємницької діяльності.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в період з 2008 по 2021 рік Москаленко М.М. був зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснював такі види економічної діяльності згідно КВЕД: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); 62.01 Комп`ютерне програмування; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ним діяльність; 62.02 Консультація з питань інформатизації; 73.20 Дослідження кон`юктури ринку та виявлення громадської думки; 47.62 Роздрібна торгівля газетами та канцелярським товарами в спеціалізованих магазинах.

Тобто, господарська діяльність позивача не була пов`язана з видами спеціального водокористування, які передбачають використання водного об`єкта для рибного господарства або для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.

Як вже зазначено, статус позивача, як підприємця, припинено з 2021року, та станом на час звернення до суду позивач не є суб`єктом підприємницької діяльності.

У статті 20 ГПК України відсутні імперативні норми щодо виключної належності вказаного спору, позивачем у якому є фізична особа, за предметом цих правовідносин до господарської юрисдикції.

Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що спірні правовідносини в цій справі стосуються реалізації права позивача на захист своїх майнових прав, при цьому між позивачем та відповідачами відсутні господарські правовідносини, як і спір про право, який виник з таких правовідносин.

Відтак спір у цій справі не може бути віднесений до господарської юрисдикції.

Позивач у позовній заяві не навів правового обґрунтування підстав звернення з позовом саме в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Наведене є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Зважаючи на відмову у відкритті провадження у справі, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не розглядається.

Крім того, пунктом 6 статті 175 ГПК України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд роз`яснює заявнику, що він може звернутися до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 4, 20, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Малинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними результатів електронних торгів (аукціону), поновлення становища, яке існувало до порушення.

Ухвала набрала законної сили 10.09.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соловей Л.А.

друк.

1- у справу;

2- позивачу рек. з повід (РНОКПП НОМЕР_2 ).