Рішення № 139668256, 11.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р. Cправа № 902/763/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія", 03040, місто Київ, вул. Стельмаха Михайла, будинок 6А, ідентифікаційний код юридичної особи 41694117

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі Сади", 23340, Вінницька обл., Вінницький р-н, село Строїнці, вул. Аграрна, будинок 18 А, ідентифікаційний код юридичної особи 43436425

про стягнення 190 300,18 гривень

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 09.06.2026 надійшла позовна заява № б/н від 09.06.2026 (вх. № 841/26 від 09.06.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі Сади" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 10/СТ2025-2 від 08.05.2025 року у розмірі 190 300,18 гривень, з яких: 122 000,98 гривень прострочена вартість товару, 9 441,25 гривень сума курсових різниць, 22 257,66 гривень пені та 36 600,29 гривень штрафу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

У зв`язку зі встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд ухвалою від 16.06.2026 року постановив позовну заяву № б/н від 09.06.2026 (вх. № 841/26 від 09.06.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

16.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків № 70 від 16.06.2026 (вх. № 01-30/6156/26 від 16.06.2026) з додатками на виконання вимог суду.

Ухвалою від 22.06.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/763/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Ухвалу суду від 22.06.2026 року надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі Сади" до електронного кабінета відповідача у підсистемі ЄСІТС та отримано останнім 23.06.2026, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.

Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Відповідно до вимог частини 13 статті 8, частини 5 статті 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі Сади" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 10/СТ2025-2 від 08.05.2025 року у розмірі 190 300,18 гривень, з яких: 122000,98 гривень простроченої вартості товару, 9 441,25 гривень курсової різниці, 22 257,66 гривень пені та 36 600,29 гривень штрафу.

На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 08.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі Сади" як покупцем було укладено договір поставки № 10/СТ2025-2, за умовами якого позивач згідно додатків №№ 1,2,3,4 до договору поставки № 10/СТ2025-2 від 08.05.2025 та згідно видаткових накладних № 10-00000052 від 08.05.2025 на суму 122000,98 гривень, № 10-00000100 від 14.08.2025 на суму 197093,55 гривень, № 10-00000103 від 19.08.2025 на суму 166380,10 гривень поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі Сади" товар на загальну суму 485 474,63 гривень.

Позивач зазначив, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару виконав частково, сплативши 21.08.2025 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" 166 380,10 гривень за товар поставлений відповідачу згідно з додатками №№3-4 до договору поставки. Строк виконання зобов`язань щодо розрахунку за товар, поставлений за додатком № 2 від 05.08.2025 року до договору поставки ще не настав. Водночас, за твердженням позивача відповідач допустив порушення взятих на себе зобов`язань в частині розрахунку за товар, поставлений за додатком № 1 від 08.05.2025 р. до договору поставки та у зв`язку з наведеним, у відповідача існує прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 122 000,98 гривень.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення 122 000,98 гривень простроченої вартості товару, 9 441,25 гривень курсової різниці, 22 257,66 гривень пені та 36 600,29 гривень штрафу.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв, у зв`язку з чим розгляд справи здійснено за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.

08 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Строїнецькі Сади" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 10/СТ2025-2 (далі - договір) (т. 1 а.с. 7-9).

Відповідно до пункту 1.1. договору, продавець зобов`язується передати у власність покупцю у встановлений строк товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, закріплених цим договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору, предметом постачання по договору є насіннєвий матеріал (надалі - товар), виробник, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість якого передбачаються в додатках до цього договору, що вважаються невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що кількість та асортимент товару вказується у відповідних додатках до цього договору, які становлять невід`ємну частину договору.

За умовами пункту 5.1 договору товар, передбачений умовами цього договору, поставляється продавцем при умові отримання від покупця попередньої оплати за товар у строки, передбачені положеннями відповідного додатку до цього договору, крім випадків коли сплата попередньої оплати сторонами не передбачається.

Згідно з пунктом 5.2. договору поставка товару здійснюється продавцем на умовах - склад покупця, адреса якого вказується у відповідному додатку до цього договору (DAP, Інкотермс 2010). Вартість доставки включено в ціну товару, якщо інше не обумовлено сторонами.

Відповідно до пункту 5.3. договору поставка товару може здійснюватися як окремими частинами (партіями) згідно кожного додатку до цього договору, так і в цілому по договору, за умови, що не будуть порушуватися строки поставки товару, передбачені окремими додатками до договору.

Пунктом 5.4. договору сторони визначили, що перехід права власності на товар, а також перехід ризиків випадкового знищення чи пошкодження товару, відбувається в момент передачі товару покупцю за накладними/видатковими накладними.

За умовами пункту 6.1. договору ціна і вартість товару, а також порядок та строки розрахунків за товар, визначається сторонами в кожному окремому додатку до цього договору. Сторони можуть визначати еквівалент ціни товару в доларах США або Євро, та порядок розрахунків за товар у такому випадку, про що вказується у відповідному додатку.

Відповідно до приписів пункту 6.2. договору, загальна вартість товару, що постачається за цим договором, становитиме сукупну вартість товару, фактично поставленого в рамках цього договору, що визначається на підставі накладних/видаткових накладних.

Згідно з пунктом 6.3. договору платежі за цим договором здійснюються покупцем у безготівковому порядку на банківський рахунок продавця, вказаний наприкінці цього договору. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів, перерахованих покупцем, на рахунок продавця. Здійснюючи платежі за цим договором, покупець повинен обов`язково вказувати в призначенні платежу номер та дату цього договору. У випадку порушення цієї вимоги покупцем, продавець самостійно вирішує в рахунок погашення яких зобов`язань покупця перед продавцем направити отримані від покупця кошти (якщо у покупця існуватимуть інші грошові зобов`язання перед продавцем).

Пунктом 7.1. договору встановлено, що товар повинен бути затарений і упакований таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання до прийняття товару покупцем.

Згідно з приписами пункту 7.2. договору, вартість тари та пакування входить до ціни товару.

Відповідно до пункту 8.1. договору, приймання-передача товару сторонами здійснюється в пункті поставки. Датою передачі є дата підписання сторонами накладної/видаткової накладної на товар.

Згідно з пунктом 8.2. договору поставки, прийняття товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від продавця. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово про це заявити продавцю. Після отримання такого повідомлення продавець зобов`язується надіслати свого представника до покупця для складання акта про виявлені недоліки товару (щодо кількості та/або якості). При відсутності такої заяви, товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості.

За умовами пункту 8.3. договору, товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладних; по якості відповідно до якості, вказаній в сертифікаті на насіння або сертифікаті ISTA.

Пунктом 9.1. договору поставки визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Сторони дійшли згоди про обов`язковість скріплення печатками цього договору, будь-яких додатків та/або додаткових угод до нього (крім випадків відсутності у покупця печатки).

За змістом пункту 9.2. договору, якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

За умовами пункту 10.1. договору поставки, у випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

У відповідності до пункту 10.5. договору сплата пені та штрафу за цим договором не звільняє покупця від виконання зобов`язання по оплаті вартості товару.

За умовами пункту 13.4. договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

08 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі Сади" було підписано додаток № 1 до договору поставки № 10/СТ2025-2 від 08.05.2025 (т. 1 а.с. 9).

За змістом пункту 1 додатку № 1 до договору сторони погодили асортимент, кількість, ціну та вартість товару (найменування товару - насіння соняшника Хайсан 310 СУ Лумісена 150К; виробник - Адванта; одиниця виміру - мішок; кількість - 15; еквівалент ціни за одиницю товару в доларах США, без ПДВ - 172,00; ціна за одиницю товару в гривнях, без ПДВ - 7134,56; вартість товару в гривнях з ПДВ - 122 000,98 гривень).

Відповідно до пункту 2 додатку № 1 від 08.05.2025 до договору ціна та вартість товару в гривні, що вказані в цьому додатку, визначені сторонами виходячи з курсу продажу долара США до гривні, що встановлений на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню підписання цього додатку до договору поставки, що становить 41,48 грн. за 1 долар США. Інформація про курси розміщена на Інтернет-сторінці http:/minfin.com.ua/currency/mb/.

За змістом пункту 3 додатку № 1 від 08.05.2025 до договору покупець розуміє та погоджується, що ціна і вартість товару в гривні, вказані в цьому додатку, є орієнтовними та можуть змінюватися (коригуватися) продавцем в односторонньому порядку (без згоди покупця) за курсом продажу долара США до гривні на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує відповідному дню, a саме: (1) дню виписки накладної на товар, за умови зміни такого курсу по відношенню до курсу, вказаного вище в п. 2. цього додатку та (2) дню розрахунку за товар, за наявності умов та у порядку, вказаних у п. 5. цього додатку.

Відповідно до пункту 4 додатку № 1 від 08.05.2025 до договору загальна вартість товару на день підписання цього додатку до договору становить 122 000,98 грн. (сто двадцять дві тисячі грн. 98 коп.), в т.ч. ПДВ 14 982,58 грн.

Пунктом 5 додатку № 1 від 08.05.2025 до договору сторони передбачили, що покупець зобов`язується не пізніше 1 листопада 2025 року сплатити продавцю кошти в сумі, що становить 100% вартості товару, вказаної в накладних на товар, з урахуванням коригування, що здійснюється за наявності умов і у порядку, вказаному нижче в цьому пункті додатку.

Вартість товару може бути скориговано продавцем в односторонньому порядку (без погодження покупця) в бік збільшення, у разі, якщо курс продажу долара США до гривні на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню здійснення розрахунку (сплати покупцем вартості товару) зріс на 5% і більше по відношенню до курсу продажу долара США до гривні на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню виписки накладної на товар або до курсу, вказаного в п. 2. цього додатку (у випадку, якщо коригування вартості товару під час виписки накладної не проводилося).

Відповідно до пункту 6 додатку № 1 від 08.05.2025 до договору поставка товару, передбаченого цим додатком, здійснюється продавцем в термін до 20 травня 2025 р. на умовах - склад покупця, що знаходиться за адресою: с. Строїнці Вінницької області.

За умовами пункту 7 додатку № 1 від 08.05.2025 до договору, якщо покупець не розрахувався з продавцем за товар, в термін та/або порядку, вказаних в п. 5. цього додатку, продавець, за умови зростання курсу, вправі перерахувати прострочену частину вартості товару за курсом продажу долара США до гривні на міжбанківському валютному ринку України на день попередній до дня такого перерахунку (дня подачі претензії/вимоги, дня звернення з позовом до суду тощо), по формулі:

S1 = (А1 /А0) х S, де:

S1 - прострочена частина вартості товару в гривнях, що підлягає сплаті покупцем після перерахунку;

A1 - курс продажу долара США до гривні на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню перерахунку;

A0 - курс продажу долара США до гривні на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню виписки накладної на товар або курс, вказаний в п. 2. цього додатку (у випадку, якщо коригування вартості товару під час виписки накладної не проводилося);

S - прострочена частина вартості товару в гривнях до перерахунку,

та вимагати від покупця сплати простроченої частини вартості товару з урахуванням такого перерахунку.

На виконання умов договору поставки № 10/СТ2025-2 від 08.05.2025 та додатку № 1 від 08.05.2025 позивач передав, а відповідач отримав обумовлений умовами договору товар (соняшник Хайсан 310 СУ Лумісена 150К) у кількості 15 мішків за ціною за одиницю товару без ПДВ 7134,56 гривень на загальну суму з ПДВ 122 000,98 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною № 10-00000052 від 08 травня 2025 року (т. 1 а.с. 11).

За змістом видаткової накладної № 10-00000052 від 08 травня 2025 року підставою для поставки товару визначено договір поставки № 10/СТ2025-2 від 08.05.2025; замовлення - рахунок 10-00000053 від 08 травня 2025 року.

Зазначені договір, додаток до договору, видаткова накладна підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача без заперечень та зауважень та скріплені їх печатками.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача 122 000,98 гривень основного боргу, 9 441,25 гривень курсової різниці, 22 257,66 гривень пені та 36 600,29 гривень штрафу нарахованих у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 10/СТ2025-2 від 08.05.2025 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом враховано таке.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом установлено, що підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки № 10/СТ2025-2 від 08.05.2025.

До спірних правовідносин застосовуються положення законодавства про поставку та купівлю-продаж.

Згідно зі статтею 712 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (статті 632 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом установлено, що продавець свої зобов`язання за договором поставки № 10/СТ2025-2 від 08.05.2025 виконав повністю.

Обставина поставки відповідачу товару на загальну суму 122 000,98 гривень підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною № 10-00000052 від 08.05.2025 спільно підписаною сторонами.

Матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору, а також доказів повернення позивачу товару, зміни умов придбання та оплати отриманого товару.

Доказів виконання відповідачем своїх зустрічних зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар належним чином матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості за поставлений товар, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору поставки в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення 122 000,98 гривень несплаченої суми основного боргу.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу за договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 122 000,98 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 441,25 гривень курсової різниці, 22 257,66 гривень пені та 36 600,29 гривень штрафу.

Щодо позовних вимог про стягнення 9 441,25 гривень курсової різниці суд враховує таке.

Умовами пункту 6.1. договору сторони визначили, що ціна і вартість товару, а також порядок та строки розрахунків за товар, визначається сторонами в кожному окремому додатку до цього договору. Сторони можуть визначати еквівалент ціни товару в доларах США або Євро, та порядок розрахунків за товар у такому випадку, про що вказується у відповідному додатку.

Згідно з пунктом 2 додатку № 1 від 08.05.2025 до договору ціна та вартість товару в гривні, що вказані в цьому додатку, визначені сторонами виходячи з курсу продажу долара США до гривні, що встановлений на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню підписання цього додатку до договору поставки, що становить 41,48 грн. за 1 долар США. Інформація про курси розміщена на Інтернет-сторінці http:/minfin.com.ua/currency/mb/.

Відповідно до пункту 4 додатку № 1 від 08.05.2025 до договору загальна вартість товару на день підписання цього додатку до договору становить 122 000,98 грн. (сто двадцять дві тисячі грн. 98 коп.), в т.ч. ПДВ 14 982,58 грн.

Пунктом 5 додатку № 1 від 08.05.2025 до договору сторони передбачили, що покупець зобов`язується не пізніше 1 листопада 2025 року сплатити продавцю кошти в сумі, що становить 100% вартості товару, вказаної в накладних на товар, з урахуванням коригування, що здійснюється за наявності умов і у порядку, вказаному нижче в цьому пункті додатку.

За змістом пункту 7 додатку № 1 від 08.05.2025 до договору, якщо покупець не розрахувався з продавцем за товар, в термін та/або порядку, вказаних в п. 5. цього додатку, продавець, за умови зростання курсу, вправі перерахувати прострочену частину вартості товару за курсом продажу долара США до гривні на міжбанківському валютному ринку України на день попередній до дня такого перерахунку (дня подачі претензії/вимоги, дня звернення з позовом до суду тощо), по формулі:

S1 = (А1 /А0) х S, де:

S1 - прострочена частина вартості товару в гривнях, що підлягає сплаті покупцем після перерахунку;

A1 - курс продажу долара США до гривні на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню перерахунку;

A0 - курс продажу долара США до гривні на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню виписки накладної на товар або курс, вказаний в п. 2. цього додатку (у випадку, якщо коригування вартості товару під час виписки накладної не проводилося);

S - прострочена частина вартості товару в гривнях до перерахунку,

та вимагати від покупця сплати простроченої частини вартості товару з урахуванням такого перерахунку.

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини 1 статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Водночас, за змістом частини 2 статті 533 ЦК України сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі №910/10191/17).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/706/17.

Таким чином, курсова різниця є недоотриманою позивачем вартістю товару у зв`язку зі зміною його ціни за рахунок валютних коливань в бік збільшення.

Відповідно до пункту 4 Наказу Міністерства фінансів від 10.08.2000 року №193 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Судом взято до уваги, що порядок розрахунку чітко визначений умовами договору, відповідач зобов`язаний був провести оплату на умовах, на які погодився при укладенні договору, зокрема і щодо коригування ціни з урахуванням зміни курсу гривні до долара США.

Погоджуючи в договорі порядок визначення вартості товару з урахуванням зміни курсу гривні до долара США, покупець взяв на себе на себе ризик настання обставин, внаслідок яких виникає обов`язок здійснення платежу з урахуванням курсової різниці.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення курсової різниці гривні до долара США з урахуванням умов договору та додатку № 1 від 08.05.2025 до нього у межах періоду визначеного позивачем та курсу продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України станом на 08.06.2026 року, суд дійшов висновку, що курсова різниця від вартості неоплаченого товару складає 9 441,25 гривень.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення курсової різниці у розмірі 9 441,25 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу судом враховане таке.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 10.3. договору поставки, в разі прострочення розрахунків за поставлений товар за цим договором та відповідними додатками до нього, на вимогу продавця, покупець зобов`язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Пунктом 10.6. договору сторони передбачили, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим договором складає 3 (три) роки. Крім цього, сторони, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовилися про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим договором збільшується до 3 (трьох) років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимога про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості за поставлений та неоплачений відповідачем товар відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.

Як убачається із розрахунку пені здійсненого позивачем, розрахунок пені здійснено на залишок суми заборгованості за період з 02.11.2025 по 08.06.2026 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Сума нарахованої позивачем пені складає 22 257,66 гривень.

Здійснивши перерахунок пені в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суми заборгованості та з урахуванням положень пункту 10.6. договору, суд дійшов висновку, що пеня складає 22 257,66 гривень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення пені у розмірі 22 257,66 гривень є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Пунктом 10.4 договору визначено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання покупцем за цим договором та відповідними додатками до нього понад десять календарних днів, але не більше двадцяти календарних днів, окрім пені, передбаченої п.10.3. цього договору, покупець, на вимогу продавця, зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі десять відсотків від вартості неоплаченого товару. В разі прострочення виконання грошового зобов`язання покупцем за цим договором та відповідними додатками до нього понад двадцять календарних днів, але не більше тридцяти календарних днів, окрім пені, передбаченої п.10.3. цього договору, покупець, на вимогу продавця, зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі двадцять відсотків від вартості неоплаченого товару. В разі прострочення виконання грошового зобов`язання покупцем за цим договором та відповідними додатками до нього понад тридцять календарних днів, окрім пені, передбаченої п.10.3. цього договору, покупець, на вимогу продавця, зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі тридцять відсотків від вартості неоплаченого товару.

Суд зауважує, що за договором та додатком № 1 від 08.05.2025 заборгованість станом на день подання позову до суду не була сплачена та становила 122 000,98 гривень.

Прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором у розмірі 122 000,00 гривень тривало понад тридцять календарних днів.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання понад 30 календарних днів від дати платежу, вимога про стягнення штрафу у розмірі тридцять відсотків від вартості неоплаченого товару відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.

Судом взято до уваги, що положеннями частини другої статті 231 ГК України передбачена можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення зобов`язання.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Здійснивши перерахунок штрафу суд дійшов висновку, що загальна сума штрафу складає 36 600,29 гривень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення штрафу в сумі 36 600,29 гривень є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 190 300,18 гривень, з яких: 122 000,98 гривень основного боргу, 9 441,25 гривень курсової різниці, 22 257,66 гривень пені, 36 600,29 гривень штрафу.

Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення 190 300,18 гривень заборгованості.

Позовну заяву позивачем подано до суду в електронній формі через підсистему ЄСІТС.

Таким чином, при зверненні із цією позовною заявою, необхідно було сплатити судовий збір виходячи із заявлених вимог майнового характеру із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору згідно вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" та виходячи із 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем мав бути сплачений судовий збір виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору 2 662,40 гривень (3328,00 гривень х 0,8 = 2662,40 гривень).

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 48254 від 09.06.2026 року сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 гривень, що на 665,60 гривень більше ніж встановлено законом ((3328,00 гривень (судовий збір сплачений за подання позовної заяви) 2662,40 гривень (судовий збір, що підлягав оплаті за подання позову до суду згідно закону) = 665,60 гривень).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, сплачена частина судового збору у розмірі 665,60 гривень підлягає поверненню платнику.

Враховуючи, що від позивача не надходило клопотання про повернення судового збору, питання про повернення надлишково сплаченого судового збору у розмірі 665,60 гривень під час ухвалення рішення у справі судом не вирішується.

Нерозподілений судовий збір складає 2 662,40 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги у справі задоволено у повному обсязі, суд дійшов висновку, що судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі Сади" (23340, Вінницька обл., Вінницький р-н, село Строїнці, вул. Аграрна, будинок 18 А, ідентифікаційний код юридичної особи 43436425) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (03040, місто Київ, вул. Стельмаха Михайла, будинок 6А; ідентифікаційний код юридичної особи 41694117; IBAN: № НОМЕР_1 в АТ "ПроКредит Банк", МФО 320984) 122 000,98 гривень основного боргу, 9 441,25 гривень курсової різниці, 22 257,66 гривень пені, 36 600,29 гривень штрафу та 2 662,40 гривень судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 11 вересня 2026 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.