Ухвала суду № 139666973, 09.09.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 243/10292/24

Номер провадження 1-в/948/83/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026

Машівський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

представника ВК-9 ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

адвоката ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

засудженого ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка клопотання адвоката ОСОБА_5 про застосування до засудженого

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 , який відбуває покарання у Державній установі «Машівська виправна колонія (№9), засудженого вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19.02.2025 за ч.1 ст. 286-1 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, залишеного без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.08.2025,

умовно-дострокового звільнення,

відповідно до ч.2 ст. 376 КПК України в судовому засіданні 09.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали

У С Т А Н О В И В :

17 серпня 2026 року до Машівського районного суду Полтавської області суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 подане в інтересах засудженого ОСОБА_6 про застосування до нього умовно-дострокового звільнення.

Клопотання обґрунтоване тим, що за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2025 року у справі № 243/10292/24, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, ОСОБА_6 фактично на момент звернення до суду відбув дві третини призначеного йому строку покарання та з 05 серпня 2026 року набув права на звернення з клопотанням про умовно-дострокове звільнення.

Адвокат ОСОБА_5 вказує, що з 12 січня 2026 року ОСОБА_6 відбуває покарання у Державній установі «Машівська виправна колонія (№ 9)», за час перебування в установі він характеризується задовільно, намагається дотримуватися встановленого порядку та умов відбування покарання, визначений порядок не порушує, заборонених дій не допускає, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, дисциплінарних стягнень не має, 29 липня 2026 року рішенням дисциплінарної комісії ОСОБА_6 оголошено подяку, ОСОБА_6 під час відбування покарання працевлаштований у виправній колонії та виконує роботи з благоустрою території установи. Під час судового розгляду ОСОБА_6 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, потерпілий ОСОБА_7 під час судового розгляду призначити ОСОБА_6 найменш суворе покарання та зазначив про відсутність будь-яких претензій до нього. На підставі викладеного просила звільнити ОСОБА_6 від подальшого відбування невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила його задовольнити. Зазначила, що сукупність встановлених обставин, а саме відбуття засудженим значного строку покарання, відсутність у нього дисциплінарних стягнень, визнання ним вини та, щире каяття у вчиненому, критичне ставлення до вчиненого, свідчить, про те,що ОСОБА_6 довів своє виправлення. Тому вважає, що подальше відбування покарання засудженим не є необхідним. Крім того, вказала на необґрунтованість висновку ДУ «Машівська виправна колонія (№9») про відмову в поданні до суду матеріалів на умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 .

Засуджений ОСОБА_6 просив клопотання адвоката задовольнити та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення.

Представник ВК № 9 у судовому засіданні не підтримав клопотання захисника про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 , в задоволенні просив відмовити. Посилався на те, що комісією ДУ «Машівська виправна колонія (№9») ухвалено рішення про відмову в поданні до суду матеріалів на умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 , оскільки останній посередньо характеризується, в повній мірі не усвідомлює необхідність досягнення позитивних змін, тобто не довів своє виправлення.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 . Зазначив, що хоча засуджений працює та має одне заохочення, яке він тримав напередодні відкриття пільги щодо умовно-дострокового звільнення, матеріалами державної установи встановлено, що ОСОБА_6 не довів свого виправлення. За вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння йому було призначене справедливе покарання, разом з тим воно є мінімальним. Звільнення ОСОБА_6 умовно-достроково від відбування покарання не буде сприяти меті, передбаченій ст. 50 КК України.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши документи кримінального провадження та особової справи засудженого, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19.02.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України та призначено йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Початок строку відбування покарання визначено обраховувати з моменту фактичного його затримання, запобіжний захід не обирати, Також визначені інші питання пов`язані з розглядом справи (а.о.с. 10-11 ч.1).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року, вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19.02.2025 стосовно ОСОБА_6 за ч.1 ст.289-1 КК України залишено без змін (а.о.с.12-14 ч.1).

Згідно розпорядження Слов`янського міськрайонного суду Донецької області вказаний вирок набрав законної сили 06 серпня 2025 (а.о.с. 15 ч.1).

05 грудня 2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року №11-кп/803/1690/25 (а.о.с.1 ч.1).

Засіданням міжрегіональної комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань від 11.12.2025 засудженому ОСОБА_6 визначено виправну колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання для засуджених чоловіків (а.о.с.17 ч.1).

Згідно Наряду департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 12.12.2025 №7584/3/1/7-52-25 ОСОБА_6 направлено для відбування покарання із державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» до державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» (а.о.с.18 ч.1).

Відповідно до довідки №16-11112025/14044, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- Слов`янським міськрайонним судом Донецької області 27.09.2001 за ст..15, 85 ч.2 КК України 2001 р. призначено покарання 2 роки позбавлення волі, звільнений від покарання згідно ЗУ «Про амністію» від 05.07.2001 р.;

-Слов`янським міським судом Донецької області 30.05.2008 за ст.. 213 ч.1 КК України 2001 р. призначено штраф у розмірі 1700 грн;

-Слов`янським міськрайонним судом Донецької області 21.10.2016 за ст.260 ч.2 КК України 2001 р. призначено покарання позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік;

-Слов`янським міськрайонним судом Донецької області 19.02.2025 за ч.1 ст.286-1 КК України 2001 р. призначено покарання позбавлення волі строком на 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки (а.о.с.7 на зв).

За інформацією заступника начальника відділу №12 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_8 №29/23/22/176-26 від 15.01.2026, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку відділу в період з 25.11.2016 по 10.11.2017 (вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21.10.2026 засуджений за ст.260 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст..75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік), був знятий з обліку 28.12.2017 ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10.11.2017. Інші відомості про перебування ОСОБА_6 на обліку щодо виконання судового рішення у вигляді сплати штрафу за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30.05.2008 р. у вигляді сплати штрафу відсутні (а.о.с.20 ч.1).

З відповіді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.01.2026 № ЕП-1482/26-вих вбачається, що у провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебувала кримінальна справа відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст. 213 ч.1 КК України, надати інформацію про виконання ОСОБА_6 у виді сплати штрафу за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15.08.2008 не можливо, оскільки в підшивках оригіналів справ за 2008 рік, які зберігаються в архіві після знищення справ, крім вироку від 15.08.2008, по справі відсутні мідь-які долучені документи (а.о.с. 21).

За повідомленням начальника державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» від 13.01.2026 за №2/5/1-175, ОСОБА_6 прибув до установи 12.01.2026 року (а.о.с.19 ч.2).

З матеріалів справи вбачається, що початок строку покарання 05.12.2025, кінець строку покарання 05.12.2026, термін застосування заміни невідбутої частини покарання більш м1яким покаранням за відбуттям частини призначеного строку покарання не раніше 05.06.2026, термін застосування умовно-дострокового звільнення після відбуття 2/3 строку покарання не раніше 05.08.2026 (а.с. 29).

10.06.2026 засіданням комісії Машівської виправної колонії №9 засудженому ОСОБА_6 було відмовлено в поданні до суду матеріалів на заміну покарання більш м`яким як такому, що не став на шлях виправлення (а.о.с.37 ч.2).

У характеристиці на засудженого, затвердженої начальником державної установи«Машівська виправна колонія (№9)» 17.08.2026 вказано, що ОСОБА_6 за час перебування в державній установі «Дніпровська УВП (№4)» характеризувався задовільно, невиконання покладених обов`язків та порушень встановлених заборон не допускав, адміністрацією установи не заохочувався. За час відбування покарання в державній установі «Машівська виправна колонія (№9)», характеризується задовільно, намагається дотримуватися норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, працевлаштований робітником плодоовочевого сховища, залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії та поліпшення житлово-побутових умов засуджених, допоміжних робіт із забезпеченням колонії продовольством, у взаємовідносинах із іншими засудженими не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості, у відношенні з персоналом установи намагається дотримується правомірних та ввічливих відносин, виконує встановлені законодавством вимоги персоналу установи, на профілактичних обліках не перебував, зарахований до програм диференційованого виховного впливу «Правопросвітництво», «Подолання алкогольної/тютюнової залежності» та «Підготовка до звільнення», програми п процесі реалізації, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як низький (а.с.29-32).

За час відбування покарання у Машівській ВК (№9) ОСОБА_6 має заохочення від 29.07.2026 (а.о.с.38-40 ч.2, ). Стягнень не має (а.с.31).

Довідками, виданими бухгалтерією державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9») №344 та №343 від 17.08.2026 підтверджується, що ОСОБА_6 прибув до установи 12.01.2026 та був працевлаштований у квітні 2026 робітником плодоовочевого сховища, має 100 % відпрацювання та отримував заробітну плату з квітня по липень 2026 включно, виконавчі листи на утримання аліментів та позовів на ОСОБА_6 не надходили (а.с. 33-34).

З вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19.02.2025 вбачається, що ОСОБА_6 вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вину визнав повністю цивільний позов не заявлено, претензії у потерпілого відсутні (а.о.с.10-11 ч.1).

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за кримінальне правопорушення, пов`язане з порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.

Однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання.

Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Разом з цим, добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання, зокрема виконання встановлених законодавством обов`язків громадян України, неухильне додержання правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягання на права і свободи, честь і гідність інших осіб, ввічливе ставлення до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених є обов`язком засудженого відповідно до ст.9 КВК України.

Частина 2 ст.50 КК України визначає, що покарання має на меті кару та виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Кара - це відновлення соціальної справедливості через обмеження прав і свобод засудженого як відповідь на вчинений злочин. Однією із цілей покарання є також виховання інших членів суспільства, щоб утримати їх від вчинення подібних злочинів.

За вимогами частини 2 ст. ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відбуття певної частини строку призначеного покарання та становлення на шлях виправлення не можуть бути безспірною/безумовною підставою для застосування ст.81 КК України та повинна враховуватися разом з іншими обставинами справи.

З наведеного вбачається, що хоча ОСОБА_6 і став на шлях виправлення, відбув достатній строк для застосування умовно-дострокового звільнення, сумлінно ставився до праці, від роботи не відмовлявся, однак враховуючи те, що останній має лише 1 заохочення, відбуває покарання за вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, за вчинення якого йому було призначене мінімальне покарання, приймаючи до уваги, що за висновком Машівської ВК №9 щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_6 не довів своє виправлення, отже мета покарання передбачена ст. 50 КК України та відновлення соціальної справедливості через обмеження прав і свобод засудженого як відповідь на вчинений злочин в стані алкогольного сп`яніння, в даному випадку не досягнута. У зв`язку з чим, задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд Полтавської області, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошено 11 вересня 2026 року об 11:30 год.

Суддя ОСОБА_1