Ухвала суду № 139664971, 11.09.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3128/26

2/215/3030/26

У Х В А Л А

11 вересня 2026 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Мироненко А.О.

представника відповідача, адвоката - Ярмолюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №1 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» звернулось до Тернівського районного суду м.Кривого Рогу з даним позовом.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 06.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам надано строк для подання заяв по суті спору.

02.06.2026 року до суду разом з відзивом на позовну заяву надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Ярмолюк Людмили Володимирівни, у якому представник відповідача просить витребувати з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» наступні докази: електронний варіант письмового доказу: договір про надання кредиту №4134009 від 02.11.2020 з додатками укладений з відповідачем; електронний варіант письмового доказу: паспорт споживчого кредиту; анкету клієнта ОСОБА_1 , заявку на отримання кредиту ОСОБА_1 , довідку про переказ коштів відповідачу; договір №41346335 від 18.10.2017 про надання послуг з переказу коштів; договір факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 з додатками; договір факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025.

Клопотання обґрунтовано тим, що у позовній заяві позивач стверджує про укладення кредитного договору, однак, на думку представника відповідача, належних доказів на підтвердження цього не надав. Тому, представник відповідача просила витребувати вищезазначені докази, та надати їх суду у встановлений строк.

Вивчивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Першочергово на позивача покладається обов`язок подати докази разом із позовною заявою. Доводити обставини та факти зазначені в заявах по суті та підтверджувати їх належними, допустимими та достатніми доказами покладається на сторони.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК), обов`язок доказування покладається на сторони (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК) і збирання доказів у цивільних справах за загальним правилом не є обов`язком суду (ч. 2 ст. 12 ЦПК).

Загальне правило щодо розподілу функцій сторін та суду у доказовій діяльності випливає із системного тлумачення положень ЦПК. Так, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12 ЦПК). Натомість роль суду зводиться до керування ходом судового процесу; роз`яснення у випадку необхідності учасникам судового процесу їхніх процесуальних прав та обов`язків, наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК (п.п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

ЦПК України регламентує строки подання доказів, що, об`єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування. Зокрема, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК), а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 83 ЦПК).

Цивільне процесуальне законодавство закріплює положення щодо того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жодні докази для суду не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК).

Тобто, у цій справі, саме на сторони, особливо на позивача лягає обов`язок довести ті обставини на які він посилається.

Позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» разом з позовною заявою надано до суду докази на підтвердження обставин та фактів зазначених в позовній заяві, які на його думку є достатніми. Строки подання доказів для позивача та відповідача визначені в ЦПК України та ухвалі суду від 06.05.2026 року про відкриття провадження по справі. Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користуватись своїми правами, передбаченими ЦПК України.

У розумінні статті 81 ЦПК України, саме ініціатор позову має доводити обставини зазначені в позовній заяві.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Враховуючи принцип змагальності та диспозитивності, обов`язок сторін довести обставини, на які вони посилаються належними та достатніми доказами, суд звертає увагу, що відповідно до норм статті 83 ЦПК України саме позивач зобов`язаний долучити до позовної заяви докази або надати суду клопотання про долучення доказів згодом з об`єктивних причин, на підтвердження фактів та обставин зазначених у позовній заяві.

Крім того, суд зауважує, що клопотання про витребування доказів не містить доказів вжиття заходів для отримання доказу самостійно та причини неможливості самостійного отримання цих доказів представником відповідача. Необхідно зазначити, що у цьому випадку не можна стверджувати про те, що сторона не може самостійно отримати докази, а задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе складнощі їх отримання.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч. 2 ст. 84 ЦПК України).

Розглядаючи справу суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, відсутні підстави для витребуванні доказів та клопотання представника відповідача є необґрунтованим у частині факту неможливості самостійно надати чи отримати докази. З урахуванням зазначеної аргументації,з огляду на предмет доказування і підстави заявленого позову, відсутність доказів того, що відповідачем вживалися заходи для отримання доказів, проте докази отримані не були, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Керуючись ст.12,43, 83, 84, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів - відмовити.

Ухвала проголошена 11.09.2026 р. та апеляційному оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: