Ухвала суду № 139663784, 11.09.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/14141/26

(2-а/199/164/26)

УХВАЛА

11.09.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, до якої долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, оскільки майновий стан позивача є скрутним, він працює на важких фізичних роботах, а його дохід є нестабільним. Крім того, на підставі оскаржуваної постанови ТЦК державним виконавцем Канівського ДВС вже відкрито виконавче провадження №81900902, в межах якого сума стягнення була подвоєна та становить 34 000,00 грн.; на переконання позивача, існує реальна загроза негайного блокування його банківських рахунків державним виконавцем, що повністю позбавить позивача засобів для існування.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі України «про судовий збір».

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Отже, розстрочення, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається, виходячи з визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів на підтвердження майнового стану, який позбавляє позивача можливості сплатити судовий збір за подання ним позовної заяви з вимогою немайнового характеру.

Європейським судом з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише непідтверджені доказами обставини, пов`язані з тим, що наразі у зведеному виконавчому провадженні відсутні кошти виконавчого провадження за рахунок яких можливо здійснити оплату судового збору (з боржника до цього часу не стягнуто коштів), не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати, тому підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Керуючись ч. 1 ст. 12, п. 1ч. 1 ст. 241, ст. 248 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання відмовити.

Дата підписання ухвали 11.09.2026 р.

Ухвала не може бути оскаржена.

Суддя В.В.Спаї