Ухвала суду № 139660888, 10.09.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10328/25

6/212/991/26

У Х В А Л А

10 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Горб В. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, заяву представниці відповідачки ОСОБА_1 адвоката Зарівної С. В. про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив таке.

До суду звернулася представник відповідачки із заявою, в якій просила визнати виконавчий лист, у справі № 212/10328/25 на підставі рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23.02.2026 року, таким, що не підлягає виконанню на період дії ухвали №212/10328/25, 6/212/190/26 від 30.03.2026 про розстрочення виконання рішення, тобто до 30 листопада 2026 року, за умови належного виконання боржником графіка розстрочення.

Обґрунтувала заяву таким.

Рішенням суду від 16.03.2026 року у справі позовні вимоги було задоволено і стягнуто в загальному розмірі заборгованість в сумі 31 330 грн., а 30 березня 2026 року ухвалою судді Швець М.В. по справі № 212/10328/25; 6/212/190/26 , вирішено розстрочити виконання рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 16.03.2026 року по даній справі, заборгованості строком на 8 місяців з урахуванням добровільно сплаченої суми 17 000 грн, із визначенням добровільної сплати щомісячно рівними частками боргу 16 березня 2026 року платіжною інструкцією № 0.0.4802652036.1 частково погашений борг у справі 212/10328/25 в сумі 17 000,00 грн. З чого слідує, що з суми боргу 31330,00 грн та відшкодування судового збору 1972,32 грн., що разом 33302,32 грн. стягнення за рішенням суду, вже на момент розгляду заяви про розстрочення 17000,00 грн. сплачено, залишок 16 302,32 грн. який був розстрочений на 8 місяців рівними частками -по 2037,79 грн. щомісяця. Термін розстрочки спливає 31 листопада 2026 року. Зазначена ухвала про розстрочення рішення у справі 212/10328/25 від 30.03.2026 року набрала законної сили, не скасована і не змінена, а відтак є обов`язковою для виконання всіма учасниками справи, включаючи стягувача ТОВ Споживчий центр. ОСОБА_1 сумлінно та добросовісно виконує рішення суду - сплачує рівними частинами щомісячно кошти на погашення заборгованості відповідно до встановленого графіку, що підтверджується квитанціями. Проте 07.07.2026 року представник стягувача Кузьменко М. В. звернувся до Покровського районного суду м. Кривого рогу з заявою про видачу виконавчого листа для його пред`явлення до примусового виконання, що є передчасним та таким, що суперечить чинній ухвалі суду про розстрочення виконання рішення по справі 212/10328/25. На час дії встановленого ухвалою суду графіка розстрочення обов`язок боржника підлягає виконанню саме в порядку та в строки, визначені цим графіком, а примусове виконання рішення в повному обсязі (шляхом пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання) можливе лише після закінчення строку розстрочення та за умови невиконання боржником графіка платежів. Видача та пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання за таких обставин порушує права боржника, гарантовані ухвалою суду, та суперечить меті інституту розстрочення виконання судових рішень.

У судове засідання учасники не з`явилися. Представник заявника подала заяву про розгляду справи без її участі, зазначила про повне підтримання своїх вимог. Від представника позивача заяв, клопотань тощо - не надходило.

Частиною 3 ст. 432 ЦПК України передбачено, що неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Тому суд розглянув заяву за відсутності учасників.

Суд, оцінюючи заяву представниці відповідачки, враховує таке.

У справі - наявне Рішення суду від 23.02.2026 та Ухвала про розстрочення виконання рішення; відповідно до Ухвали про розстрочення виконання рішення від 30.03.2026 суд розстрочив ОСОБА_1 виконання рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23 лютого 2026 року у справі № 212/10328/25 про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором строком на 8 (вісім) місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою шляхом сплати рівними частками з урахуванням добровільно сплаченої нею суми; зазначена Ухвала суду від 30.03.2026 набрала законної сили 16.04.2026.

Відповідно до долучених представницею відповідачки до заяви платіжних інструкцій ОСОБА_1 сплатила як «оплату по кредиту згідно договору № 01.07.2024-100002280» 16.03.2026 17 000,00 грн; по 2 037,38 грн 14.04.2026, 09.05.2026, 09.06.2026, 10.07.2026 та 12.08.2026; отримувачем зазначений: Споживчий центр ШвидкоГроші; код ЄДРПОУ отримувача коштів відповідає коду позивача у справі. Тобто відповідач добровільно погасила заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 27 186,90 грн

Згідно з ч. 7 ст. 435 ЦПК України Ухвала про розстрочення виконання судового рішення у необхідних випадках надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У Постанові Верховного Суду від 23.12.2023 у справі № 824/2/22 зроблено такий висновок щодо можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню:

«Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.»

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Заявниця просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, на період дії ухвали про розстрочення виконання рішення за умови належного виконання боржницею графіка розстрочення.

Водночас законом не передбачено можливості визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, на певний період (дії ухвали як різновиду рішення суду або будь-який інший період). Також законом не передбачено можливість обумовлювати визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, будь-якими умовами (ставити в залежність від таких умов).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви представниці позивача: оскільки відповідач протягом березня-серпня 2026 року добровільно погасила заборгованість в загальному розмірі 27 186,90 грн, то в цій частині виконавчий документ має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд

постановив таке:

визнати виконавчий документ за рішенням суду від 23.02.2026 у справі № 212/10328/25 таким, що не підлягає виконанню, частково: в частині добровільно сплачених ОСОБА_1 27 186,90 (двадцяти семи тисяч сто вісімдесяти шести грн 90 коп) грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М. В. Швець