Ухвала суду № 139660783, 04.09.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/7463/24

Провадження № 2-п/211/84/26

У Х В А Л А

іменем України

04 вересня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

секретаря судового засідання Андрійченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Лівицький Олександр Миколайович, про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2026 року представник заявника (відповідача) ОСОБА_1 адвокат Лівицький О.М звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить суд переглянути та скасувати заочне рішення від 09.10.2025 року у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що відповідач не був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи і взагалі не знав про існування судового процесу, через що не міг скористатися правничою допомогою та право на подання відзиву і заперечень.

Ухвалою суду від 17.07.2026 року зазначену заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заявник (відповідач) ОСОБА_1 та його представник адвокат Лівицький О.М., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. 04.09.2026 року представником відповідача Лівицьким О.М. подано заяву, в якій він просить суд проводити розгляд заяви за їх з відповідачем відсутності.

Позивач Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на зазначене, у відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про перегляд заочного рішення за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, заперечення, дослідивши матеріали справи та долучені представниками сторін докази, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.11.2024 року позивач Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просив стягнути загальну суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі 170 578,74 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами.

Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року розгляд справи ухвалено проводити в заочному порядку.

Відповідно до рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.10.2025 року, позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача загальну суму заборгованості сумі 170578,74 грн., яка складається з: заборгованості за Кредитним договором від 11.05.2017 №200905801901 у сумі 37 891,50 грн., заборгованості за Кредитним договором від 15.02.2018 №100981272601 у сумі 70 095,03 грн., заборгованості за Кредитним договором від 14.02.2019 №1001247158902 у сумі 62 592,21 грн. та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 422,40 грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача вказав, що судові повістки та копію ухвали про відкриття провадження відповідач не отримував, а в матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом першої інстанції.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлявся про розгляд справи судом належним чином, шляхом надсилання кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , проте 14.03.2025 року та 15.09.2025 року конверти повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) зазначив, що «довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки».

Наведене давало право суду відповідно до положень ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Разом із тим, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

У той час представником відповідача не надано жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи і не був врахований судом під час ухвалення заочного рішення.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, у суду відсутні підстави для скасування заочного рішення, отже, заяву відповідача про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина 4статті 287 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 280, 287-288 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Лівицький Олександр Миколайович, про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Юзефович