Ухвала суду № 139660759, 08.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/14043/26

Провадження № 1-кс/175/2152/26

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

08 вересня 2026 року с-ще Слобожанське

Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчої СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026042240000714 від 06.09.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кемерово РФ, громадянина України, із базовою вищою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, працюючого в «Комунальний заклад Спорт для всіх», фахівця першої категорії, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2026 слідча ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, слідча обґрунтувала тим, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років та наявністю ризиків передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обумовлена тим, що ОСОБА_5 розуміючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватись з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання, а існування ризику незаконного впливу на свідків обумовлена тим, що вони є односельчанами підозрюваного, який використовуючи довірливі відносини з ними може здійснювати психологічний вплив на них з метою зміни ними показів та уникнення таким чином кримінальної відповідальності.

Прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання і просили його задовольнити з огляду на наявність зазначених в клопотанні ризиків і неможливості застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 просили відмовити у клопотанні слідчої про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на необґрунтованість кваліфікації дій вчинених підозрюваним та недоведеністю вказаних у клопотанні ризиків, а з огляду на те, що підозрюваний готовий активно сприяти досудовому слідству, його вік та стан здоров`я просили застосувати цілодобовий домашній арешт, або визначити помірний розмір застави.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали долучені до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Відомості про кримінальне правопорушення 06.09.2026 внесені до ЄРДР за №12026042240000714 з правовою кваліфікацією ч.1 ст.115 КК України.

06.09.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

07.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, згідно якої він 06.09.2026 приблизно о 17:00, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебував поблизу будинку АДРЕСА_2 , де зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_7 та між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 06.09.2026 близько о 17:10 направився до своєї дачі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , де з невстановленого в ході досудового розслідування місця, взяв предмет схожий на пістолет, споряджений невстановленими в ході досудового розслідування типами набоїв, у кількості не менше 2 одиниць, які визначив для себе як знаряддя вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 .. Надалі ОСОБА_5 направився до потерпілого ОСОБА_7 , який перебував поблизу вищевказаного будинку, та діючи умисно, маючи на меті заподіяння смерті шляхом ушкодження життєво-важливих органів, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, тримаючи в правій руці предмет схожий на пістолет, споряджений невстановленими в ході досудового розслідування типами набоїв у кількості не менше 2 одиниць, які раніше визначив для себе як знаряддям вчинення злочину, приставивши його ствол до грудної клітини потерпілого, знаходячись в безпосередній близькості обличчям до обличчя потерпілого, здійснив з предмета схожого на пістолет 1 постріл в напрямку ОСОБА_7 , після чого потерпілий пішов в бік будинку АДРЕСА_2 , але впав через декілька метрів на землю.

Довів свій злочинний умисел до кінця, спричинивши ОСОБА_7 тілесні ушкодження внаслідок яких останній в подальшому помер, ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наступне.

Згідно з положеннями статті 5 пункту 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Статтею 29 Конституції України передбачено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як визначено ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Про існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України можуть свідчити наступні докази, долучені до клопотання: два протоколи огляду місця події від 06.09.2026, а саме приміщення моргу ДСУ «ДОБ СМЕ» за адресою: м. Дніпро, площа Соборна, 14; лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_7 №2811 від 06.09.2026, згідно якого його смерть настала внаслідок: тампонади серця, травми грудної частини аорти, сліпого проникаючого поранення грудної клітини, напад із застосуванням інших уточнених засобів з метою вбивства чи нанесення ушкодження; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 06.09.2026, згідно якого під час особистого обшуку у ОСОБА_5 предмет, ззовні схожий на пістолет (револьвер) «Flоbber»; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколами допиту свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ..

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі від 23 січня 2012 року № 30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Так ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, у зв`язку із чим слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на свідків, оскільки такі не були досліджені безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них як з боку підозрюваного так і зі сторони зацікавлених осіб, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки, лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Відтак вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо існування ризику впливу на свідків та інших учасників цього кримінального провадження.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України - є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчим суддею, за клопотанням сторони захисту, були заслухані в якості свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які засвідчили, що ОСОБА_5 є неконфліктною людиною, врівноважений, доброзичливий, тактовний, завжди допомагає людям, односельчанин його люблять та поважають.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_5 та доведених ризиків, даних про його особу, який одружений, працює офіційно, має постійне місце проживання, пенсіонер, інвалід ІІІ групи, має низку захворювань, та його матеріальний стан, слідчий суддя вважає, що останньому необхідно визначити заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статей 176-178, 182, 183, 194, 196, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчої СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Дата закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 04 листопада 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави підозрюваним або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні. З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави, ОСОБА_5 вважатиметься таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій отримується підозрюваний.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1