Рішення № 139657237, 10.09.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

Справа № 684/458/26

Провадження № 2/684/421/2026

10 вересня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.,

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №45873854 в розмірі 14580,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 12 січня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №45873854 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію». За умовами договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 3000,00 грн, строк позики 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,25 % в день, процентна ставка фіксована, комісія за надання кредиту становить 10,5 % від суми кредиту і становить 315,00 грн. Згідно Договору позики, позикодавець передав позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідачем належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованість за процентами не виконано та заборгованість за договором позики складає 14580,00 грн, зокрема 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумую боргу, 315,00 грн сума заборгованості за процентами, 945,00 комісія, 4320,00 грн проценти за понадстрокове користування.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №25/02/2026 від 25 лютого 2026 року, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором №45873854 від 12 січня 2026 року.

Відповідно до реєстру прав вимог №6 від 20 травня 2026 року до договору факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14580,00 грн, з яких, 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумую боргу, 315,00 грн сума заборгованості за процентами, 945,00 комісія, 4320,00 грн проценти за понадстрокове користування.

В зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №45873854 в розмірі 14580,00 грн, а саме, 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумую боргу, 315,00 грн сума заборгованості за процентами, 945,00 комісія, 4320,00 грн проценти за понадстрокове користування та судові витрати по справі, а саме 2662,40 сплаченого судового збору, а також 6500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 29 липня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Також, за клопотанням позивача судом було витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписку по даному картковому рахунку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте, направив до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити в його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, ухвалою суду від 10 вересня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 січня 2026 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» договір про надання коштів у кредит №45873854 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на електронну адресу позичальника, згідно ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно п.2.1 Договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію.

Відповідно до п. 2.2. (2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4) вказаного Договору, сума позики становить 3000,00 грн, строк позики 14 днів. Базова процентна ставка становить 0,250% в день та застосовується у межах строку кредиту (фіксована), комісія за надання кредиту становить 10,50 % та складає 315,00 грн, дата надання позики 12 січня 2026 року, дата повернення позики 25 січня 2026 року, також узгоджено і орієнтовну загальну вартість позики яка становить 3420,00 грн.

Сторонами підписано разом із договором і Додаток №1 до Договору про надання коштів у кредит №45873854 від 12 січня 2026 року (таблиця обчислення загальної вартості для споживача та реальної річної процентної ставки) сума кредиту становить 3000,00 грн, проценти за користування кредитом становлять 105,00 грн та комісія в розмірі 315,00 грн, загальна вартість кредиту складає 3420,00 грн.

Відповідно до платіжної інструцкії від 12 січня 2026 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» проведено платіжну операцію 12 січня 2026 року та перераховано 3000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , отримувач коштів ОСОБА_2 .

На підставі договору факторингу від 25 лютого 2026 року №25/02/26, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет», «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», передало (відступило) ТОВ «Фінпром Маркет» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «Фінпром Маркет» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», права вимоги до боржників згідно з реєстром боржників.

Відповідно до реєстру прав вимоги №6 від 20 травня 2026 до договору факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги і до ОСОБА_1 за договором №45873854.

Всупереч умовам кредитного договору №45873854 від 12 січня 2026 року, відповідач не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором, оскільки не здійснив належним чином платежі для погашення боргу ні на рахунки ТОВ «Фінпром Маркет», ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №45873854 від 12 січня 2026 року за період з 13 січня 2026 року по 06 лютого 2026 року, в якому відображено заборгованість ОСОБА_1 по вказаному кредитному договору становить 14580,00 грн., з яких 9000,00 грн тіло кредиту, 315,00 грн сума заборгованості за процентами, 945,00 грн комісія та 4320,00 грн проценти нараховані за понадстрокове користування, за даним розрахунком відомості про сплату тіла позики та сплачених процентів - відсутні.

З моменту відступлення права вимоги, а саме з 25 лютого 2026 року (договір факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року) додаткові нарахування не здійснювалися.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У свою чергу, положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №569/8962/16-ц.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору №45873854 від 12 січня 2026 року, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_3 зобов`язання за вказаним договором в установлений строк не виконав ні первісному, ні новому кредитору, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) та за процентами перед позивачем ТОВ «Фінпром Маркет», який набув права грошової вимоги за вказаним договором.

Із дослідженого судом Договору №45873854 від 12 січня 2026 року слідує, що, його сторони узгодили розмір позики в сумі 3000 грн., грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови її надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

До матеріалів справи додано платіжну інструкцію від 12 січня 2026 року та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» проведено платіжну операцію 12 січня 2026 року на суму 3000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , отримувач коштів ОСОБА_2 .

Згідно витребуваних за клопотанням позивача доказів, наданих АТ «Універсал Банк», на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 та згідно виписки по даному рахунку 12 січня 2026 року на дану картку проведено зарахування коштів в сумі 3000,00 грн.

Одночасно, матеріалів позову позивачем не надано жодних доказів на підтвердження надання відповідачу ОСОБА_1 12 січня 2026 року позики в сумі 9000 грн., оскільки згідно умов Договору №45873854 від 12 січня 2026 року сума кредиту визначена в розмірі 3000 грн, а не 9000 грн як зазначено позивачем у розрахунку заборгованості.

Жодних додаткових угод до Договору №45873854 від 12 січня 2026 року про збільшення тіла позики ще на суму 6000 грн, умов надання позики в такій сумі, доказів перерахування коштів позики, зокрема, платіжної інструкції на суму 6000,00 грн від 12 січня 2026 року матеріали справи не містять.

Як встановлено судом із матеріалів справи, наданими позивачем доказами підтверджується факт укладення 12 січня 2026 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору про надання коштів у кредит №45873854 в сумі 3000 грн в електронній формі.

Відповідачем не надано суду жодних доказів неотримання ним у позику від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів в сумі 3000,00 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі повернення позики у строки, передбачені цим правочином.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми позики за договором №45873854 від 12 січня 2026 року, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача тіла позики (основного боргу) підлягає задоволенню частково на суму 3000 грн відповідно до умов Договору №45873854 від 12 січня 2026 року.

Щодо розміру відсотків за користування позикою за вищезазначеним договором позики, то суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Як вбачається із наданого суду розрахунку заборгованості за договором №45873854 від 12 січня 2026 року відсотки в розмірі 0,250% в день нараховувались протягом строку, на який надавалась позика, а саме, протягом 14 днів.

Відповідно до умов договору №45873854 від 12 січня 2026 року, укладеного із відповідачем ОСОБА_1 , позика в сумі 3000,00 грн надається на строк 14 днів під 0,250% на день, дата повернення позики 25 січня 2026 року.

Суду не надано доказів того, що в даному випадку до договору було застосовано пролонгацію та змінено строк кредитування, за згодою обох сторін правочину, як не було і укладеної додаткової угоди про продовження строку.

Таким чином, за вказаним договором проценти за користування грошовими коштами можуть бути нараховані лише протягом 14 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти за договором №45873854 від 12 січня 2026 року, із врахуванням дня повернення позики 25 січня 2026 року та на суму позики, яка становить 3000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем відомості щодо розміру заборгованості за процентами у розмірі 315,00 грн, 945,00 грн заборгованості за комісією та 4320,00 грн заборгованості за процентами за понадстрокове користування коштами (на тіло кредиту в розмірі 9000,00 грн), не відповідають умовам Договору №45873854 від 12 січня 2026 року та нормам чинного законодавства, а відтак стягненню з відповідача підлягають лише проценти, нараховані у межах визначеного договором строку кредитування протягом 14 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, нарахування процентів та комісії проводилося на тіло кредиту в розмірі 3000,00 грн, що відповідає умовам договору.

Відповідно за договором №45873854 від 12 січня 2026 року станом на 25 січня 2026 року залишок заборгованості за процентами, нарахованими за період з 12 січня 2026 року за узгодженою процентною ставкою 0,250 % на день становить 105,00 грн, коміся становить 315,00 грн (10,50 % від суми наданого кредиту).

Отже, з врахуванням наведеного з відповідача на користь позивача слід стягнути 3420,00 грн заборгованості за договором №45873854 від 12 січня 2026 року, а тому позов підлягає частковому задоволенню на вказану суму.

Таким чином, аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, з огляду на те, що позивач на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги (факторингу) набув права нового кредитора до відповідача та має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення суми кредитних коштів та відсотків, відповідачем не надано доказів виконання своїх зобов`язань в строки, визначені договором, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором №45873854 від 12 січня 2026 року в розмірі в розмірі 3420,00 грн, з яких: 3000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 105,00 грн сума заборгованості за відсотками, 315,00 грн комісія, а в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 624,60 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 23,46 %).

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 6500,00 грн.

Судом встановлено, що 11 травня 2026 року між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною укладено договір про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП. Також, в матеріалах справи міститься додаток №1 до договору №11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11 травня 2026 року Витяг з акту №1-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року відповідно до якої ТОВ «Фінпром Маркет» погодили з адвокатом Ткаченко Ю.О. вартість надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 загальна сума яких 6500,00 грн.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи те, що позов задоволено частково суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.141 ЦПК України стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1525 грн, так як позов задоволено на 23,46%.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 551, 610,612,616, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь, 09205, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) заборгованість за Договором кредиту №45873854 в розмірі 3420,00 грн, з яких: 3000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 105,00 грн сума заборгованості за відсотками, 315,00 грн комісія за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь, 09205, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) витрати на сплату судового збору в розмірі 624,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1525 грн, а всього 2149,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВ «Фінпром Маркет», місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 10 вересня 2026 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.