Рішення № 139656017, 09.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28539/26-а

пр. 2-а-189/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача-1: не з`явився

представника відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва, Товариства з обмеженою відповідністю «АВТО ДОПОМОГА» про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва (далі - відповідач-1, Управління з паркування), Товариства з обмеженою відповідністю «АВТО ДОПОМОГА» (далі - відповідач-2, ТОВ «АВТО ДОПОМОГА»), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії 2КІ № 0009961262 від 16.05.2026 року про притягнення її до адміністративної відповідальності; визнати протиправним тимчасове затримання (евакуацію) транспортного засобу «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 ; стягнути з відповідачів витрати на транспортування та зберігання транспортного засобу у розмірі 2 344,00 грн. та комісія за платежі у розмірі 234,40 грн.; стягнути з відповідачів судові витрати у розмірі 665,60 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 16.05.2026 року інспектором з паркування Волошиним Олексієм Анатолійовичем було зафіксовано порушення правил зупинки/стоянки транспортного засобу «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 74 та винесено постанову серії 2КІ № 0009961262, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, чим порушив вимоги пункту 15.9, д ПДР України. Постанова мотивована тим, що транспортний засіб був зупинений у місці, де відстань між суцільною лінією дорожньої розмітки та транспортним засобом нібито становила менше 3 метрів. На підставі зазначеної постанови працівниками відповідача-2 було здійснено тимчасове затримання (евакуацію) транспортного засобу на штрафмайданчик. Для повернення транспортного засобу позивач була змушена сплатити: штраф - 340,00 грн.; - вартість евакуації - 1 680,00 грн.; - вартість зберігання транспортного засобу - 324,00 грн.; та комісії за платежі, що разом становить 2 578,40 грн., отримувачем яких є ТОВ «АВТО ДОПОМОГА». Позивач вказує, що дорожня розмітка перебувала у неналежному стані. Суцільна лінія дорожньої розмітки була стертою та не забезпечує можливості її однозначного візуального сприйняття водієм. Крім того, на місці, де було здійснено тимчасове затримання транспортного засобу, наявні залишки дорожньої розмітки синього кольору, що позначає місця для паркування. Наявність такої розмітки створює обґрунтоване сприйняття дозволеності паркування у відповідному місці та свідчить про неоднозначність організації дорожнього руху. У разі зміни організації дорожнього руху та скасування відповідного паркувального місця відповідні служби були зобов`язані належним чином усунути або демаркувати стару розмітку, щоб не вводити водіїв в оману. Фото місця події також свідчать про те, що проїзна частина є широкою багатосмуговою дорогою, а розміщення транспортного засобу не створювало істотних перешкод дорожньому руху та не перешкоджало проїзду інших транспортних засобів. За таких обставин, позивач вважає, що застосування тимчасового затримання (евакуації) транспортного засобу було непропорційним заходом реагування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 року справу розподілено та 03.06.2026 року передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

03.06.2026 року головуючим суддею отримано відповідь № 2836826 від 03.06.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якої зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача є адреса: АДРЕСА_1 .

03.06.2026 року головуючим суддею отримано відповідь № 2853577 від 03.06.2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідно до якої фактичним місцем проживання позивача, як внутрішньо переміщеної особи, є адреса: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Печерського районного у місті Києві від 03.06.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

25.06.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного у місті Києві від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.06.2026 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва, Товариства з обмеженою відповідністю «АВТО ДОПОМОГА» про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.07.2026 року.

09.07.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

В судове засідання 09.07.2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Позивач у заяві від 09.07.2026 року просила розглядати справу без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з`явилися, позивач у заяві від 09.07.2026 року просила розглядати справу без її участі, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

16.05.2026 року інспектором з паркування Волошиним Олексієм Анатолійовичем зафіксовано у режимі фотозйомки порушення правил зупинки/стоянки транспортного засобу «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 74 та винесено постанову серії 2КІ № 0009961262, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, чим порушив вимоги пункту 15.9, д ПДР України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680,00 грн. (а.с. 5).

16.05.2026 року ОСОБА_1 сплатила штраф - 340,00 грн. (отривувач ГУК у м. Києві); вартість евакуації - 1 680,00 грн. (отримувач ТОВ «АВТО ДОПОМОГА»); вартість зберігання транспортного засобу - 324,00 грн. (отримувач ГУНП у м. Києві); та комісії за платежі, що разом становить 2 578,40 грн., що підтверджується квитанцією про сплату № 1096508579 від 16.05.2026 року (а.с. 8).

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - «Правила дорожнього руху, ПДР»).

Пунктами 1.3., 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 15.9 д) ПДР зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

Згідно з розділом 7 Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року № 2089 у структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, положення про яке затверджується наказом Департаменту. У складі управління (інспекції) з паркування Департаменту діють інспектори з паркування. Інспектори з паркування управління (інспекції) з паркування. Департаменту для виконання покладених на них завдань мають право: здійснювати фіксацію порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки, відеозапису (п. 7.1); розглядати справа про адміністративні правопорушення, на розгляд яких їх уповноважено (п. 7.2); складати протоколи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладання адміністративних стягнень (п. 7.3.); накладати адміністративні стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису (п. 7.4.); розміщувати на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про накладання адміністративних стягнень або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (п. 7.5.).

Отже, притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Києва є складовою частиною виконання посадовою особою Інспекції з паркування своїх обов`язків, передбачених Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 № 2089.

Частиною першою статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП визначено що, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як визначено у ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, ч. 1 ст. 268 КУпАП України визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно ч.ч. 1, 2, ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, з фотознімків, які здійсненні за допомогою мобільного терміналу Samsung з APM інспектора з паркування встановлено, що автомобіль позивача зупинений у місці (смуга дорожнього руху, яка дозволяє рух лише прямо або ліворуч), де відстань між суцільною лінією і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м. (а.с. 5).

Отже, автомобіль позивача було припарковано з порушенням ПДР України, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 122 КУпАП України, та факт вчинення позивачем даного правопорушення, яке суттєво перешкоджало дорожньому руху, підтверджено належними доказами. Відтак, в діях позивача наявних склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП.

Як визначено у ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП. Окрім цього, позивачем не долучено до матеріалів справи оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення серії 2КІ № 0009961262 від 16.05.2026 року.

За таких обставив, позовом ОСОБА_1 до Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва, Товариства з обмеженою відповідністю «АВТО ДОПОМОГА» про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 5-11, 19, 72-77, 79, 90, 132, 139, 159, 165, 241-246, 262, 268-272, 286, 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Постанову серії 2КІ № 0009961262 від 16.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва, Товариства з обмеженою відповідністю «АВТО ДОПОМОГА» про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач-1: Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва, 01024, м. Київ, вул. Чикаленка, буд. 34-Б,

Відповідач-2:Товариство з обмеженою відповідністю «АВТО ДОПОМОГА», 04202, м. Київ, Мінське шосе, буд. 10, літ. А, код ЄДРПОУ 39985067.

Апеляційні скарги на судове рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 09.07.2026 року.

Суддя І.В. Григоренко