Рішення № 139656015, 18.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 557/1713/25-ц

пр. 2-6464/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій та бездіяльності протиправними, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Гощанського районного суду Рівненської області з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - відповідач, АТ «Ощадбанк»), в якому просив визнати протиправною бездіяльність АТ «Ощадбанк» щодо невиконання постанови Приватного виконавця від 02.04.2024 року про зняття арешту з коштів на рахунку НОМЕР_1 ; визнати протиправними дії АТ «Ощадбанк» щодо накладення 03.09.2024 року повторного арешту на кошти, що знаходилися на рахунку НОМЕР_1 ; стягнути з АТ «Ощадбанк» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 16.02.2024 року Приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Капустіною Д.А. на підставі виконавчого листа № 567/322/14-ц, виданого 02.10.2014 року Острозьким районним судом Рівненської області, відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 про стягнення з позивача на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором.18.03.2024 року АТ «Ощадбанк» на підставі постанови Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Капустіної Д.А. від 16.02.2024 року накладено арешт на грошові кошти позивача у розмірі 1 364 135,78 грн., які знаходилися на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в Філії - Рівненське обласне управління АТ «Ощадбанк», який використовувався позивачем виключно для отримання заробітної плати та пільг на сплату комунальних послуг. 02.04.2024 року Приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Капустіною Д.А. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_5, якою зобов`язано військову частину НОМЕР_2 , де позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації, здійснювати відрахування з його заробітної плати, які проводилися в повному обсязі аж до моменту закриття виконавчого провадження. 02.04.2024 року Приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Капустіна Д.А. на підставі заяви позивача винесла постанову про зняття арешту з його рахунку для отримання заробітної плати, зобов`язавши АТ «Ощадбанк» виконати відповідні дії. Проте, АТ «Ощадбанк» постанову не виконав, арешт не зняв. 05.04.2024 року позивач за допомогою месенджера Telegram звернувся до служби підтримки АТ «Ощадбанк» із питанням щодо термінів зняття арешту з його рахунку, на що банк повідомив, що рахунок буде розблоковано до кінця поточної доби. Проте, подальші неодноразові звернення позивача до банку з проханням зняти арешт через наявність усіх законних підстав залишилися безрезультатними. Паралельно позивач три рази звертався до Національного банку України з привод даного питання, проте у відповідях постійно отримував запевнення, що АТ «Ощадбанк» на підставі постанови про зняття арешту з коштів у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5, знято арешт з коштів, які розміщені на його рахунку, хоча в дійсності арешт так і не було знято. 27.09.2024 року Приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Капустіна Д.А. на підставі заяви позивача повернула арешт на його рахунок, зауваживши в своїй постанові, що це не стосується коштів, що містяться на рахунку і які мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. 30.09.2024 року АТ «Ощадбанк» додатково накладено арешт на грошові кошти на рахунку НОМЕР_1 у розмірі 1 418 959,29 грн. У зв`язку з цим позивач звернувся до служби підтримки АТ «Ощадбанк» для врегулювання питання щодо безпідставного подвійного арешту коштів на його рахунку. 08.11.2024 року Приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Капустіна Д.А. прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_5 у зв`язку з виконання позивачем виконавчого документа у повному обсязі та постанову про зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 . АТ «Ощадбанк» виконав дану постанову лише частково, знявши арешт з грошових коштів на рахунку НОМЕР_1 у розмірі 1 425 594,55 грн. У зв`язку з цим позивач знову звернувся до служби підтримки АТ «Ощадбанк» для вирішення питання щодо зняття надмірного арешту коштів з його рахунку, проте безрезультатно. Тільки 11.11.2024 року, після декількох телефонних дзвінків до Рівненської філії АТ «Ощадбанк», вдалося добитися того, щоб арешт по рахунку НОМЕР_1 за вже закритим виконавчим провадженням № НОМЕР_5 від 02.04.2024 року було знято. Позивач зазначає, що через протиправну бездіяльність та недбалість банку його рахунок НОМЕР_1 протягом 7 місяців (із 02.04.2024 року по 11.11.2024 року) перебував під незаконним, а згодом і подвійним арештом. Це позбавило позивача своєчасно та в повному обсязі погасити заборгованості перед АТ «КБ «ПриватБанк», що призвело до затягування виконавчого провадження, а також спричинило додаткові витрати часу й ресурсів на численні звернення до банку, НБУ та виконавця. Протиправні дії АТ «Ощадбанк» завдали позивачу глибоких моральних страждань, які він оцінює у розмірі 200 000,00 грн.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 13.10.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

22.10.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Гощанського районного суду Рівненської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, та клопотання, у якому останній просив звільнити його від сплати судового збору.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 05.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій та бездіяльності протиправними, відшкодування моральної шкоди направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2025 року, справу було розподілено та 26.11.2025 року передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

11.12.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2025 року продовжено строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій та бездіяльності протиправними, відшкодування моральної шкоди.

23.12.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, яка була передана головуючому судді 25.12.2025 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.12.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій та бездіяльності протиправними, відшкодування моральної шкоди, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.03.2026 року.

02.02.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Мушкало С.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Оскільки доказів бездіяльності банку щодо виконання постанови Приватного виконавця Капустіної Д.А. про зняття арешту від 02.04.2024 року позивачем не надано. Станом на 18.04.2024 року арешт на грошові кошти, накладений на підставі постанови Приватного виконавця Капустіної Д.А. про зняття арешту від 02.04.2024 року було знято, натомість залишився інший чинний арешт, накладений відповідно до постанови державного виконавця Вискунця Н.В. у межах іншого виконавчого провадження № 73987370 від 21.03.2024 року. 30.09.2024 року арешт на кошти було накладено на підставі чинної постанови Приватного виконавця, а тому доводи позивача про наявність в діях банку факту неправомірного накладення арешту з 30.09.2024 року на його рахунок не відповідають дійсним обставинам справи. Позивач не довів наявність моральної шкоди; наявність причинно-наслідкового зв`язку між рішенням відповідача та завданою позивачем моральною шкодою.

26.03.2026 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Григоренко І.В. на лікарняному, та судове засідання призначено на 18.06.2026 року.

15.06.2026 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій останній зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.

18.06.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Мушкало С.М. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 18.06.2026 року, без фіксування технічними засобами, у якій остання зазначила, що у позові просить відмовити з підстав зазначених у відзиві.

В судове засідання 18.06.2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Позивач у заяві від 15.06.2026 року просив розглядати справу у його відсутність.

Оскільки, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що 16.02.2024 року постановою Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Капустіної Д.А. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 567/322/14-ц, виданого 02.10.2014 року Острозьким районним судом Рівненської області про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» боргу в розмірі 31 962,11 долара США за кредитним договором № ROHPGL0000000001 від 01.07.2008 року та 2 553,77 грн. витрат на сплату судового збору (том 1, а.с. 4).

16.02.2024 року постановою Приватного виконавця виконавчого округу області Капустіної Д.А. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5 накладено арешт на грошові кошти боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів, що становить 35 158,32 долара США (том 1, а.с. 5).

02.04.2024 року постановою Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Капустіної Д.А. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5 звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зокрема на доходи у військовій частині НОМЕР_3 (том 1, а.с. 13).

02.04.2024 року постановою Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Капустіної Д.А. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5 знято арешт з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в Філії - Рівненське обласне управління АТ «Ощадбанк». Підставою для цього стала заява ОСОБА_1 від 02.04.2024 року про зняття арешту з указаного рахунку, який боржник використовує для отримання заробітної плати (том 1, а.с. 14).

Із відповіді АТ «Ощадбанк» на електронну постанову вбачається, що 18.04.2024 року арешт було знято (том 1, а.с. 225).

Національний банк України листом від 09.05.2024 року № 14-0004/36322 на скаргу ОСОБА_1 щодо взаємовідносин, що складися з АТ «Ощадбанк» повідомив, що з метою вирішення порушеного у зверненні питання, необхідно безпосередньо звернутись до органів виконавчої служби (державних/приватних виконавців) та/або оскаржити постанову про накладення арешту у встановлено законодавством України порядку (том 1, а.с. 15-16).

27.09.2024 року постановою Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Капустіної Д.А. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5 накладено арешт на кошти на рахунку НОМЕР_1 , що відкритий в Філії - Рівненське обласне управління АТ «Ощадбанк». Підставою для цього стала заява ОСОБА_1 , у якій останній просив повернути арешт на вказаний рахунок, оскільки останній перестав використовуватися для зарахування заробітної плати (том 1, а.с. 24).

Згідно з відповіддю АТ «Ощадбанк» на електронну постанову, 30.09.2024 року накладено арешт на рахунок НОМЕР_1 (том 1, а.с. 228).

08.11.2024 року Приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Капустіною Д.А. винесено постанови: про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_5 на підставі повідомлення стягувача про повне виконання боржником виконавчого документа (том 1, а.с. 25), а також про зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в Філії - Рівненське обласне управління АТ «Ощадбанк» (том 1, а.с. 26).

Так, згідно з відповіддю АТ «Ощадбанк» на електронну постанову вбачається, що 08.11.2024 року арешт з рахунку НОМЕР_1 знято (том 1, а.с. 234).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено у ч. 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 16 ЦК України визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин.

Зокрема, відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на бездіяльність АТ «Ощадбанк» щодо невиконання постанови Приватного виконавця Капустіної Д.А. від 02.04.2024 року про зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 , та протиправність дій банку, який 03.09.2024 повторно наклав арешт на кошти на цьому ж рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Як визначено у п. 4. ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Як визначено у ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Так, відповідно до п. 73 розділу V Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджених постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163 (далі - Інструкція № 163) надавач платіжних послуг платника виконує арешт коштів, що знаходяться на рахунку платника, згідно з постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Згідно п. 75 розділу V Інструкції № 163, арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках платника, без зазначення конкретної суми або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку платника, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках платника, відкритих у надавача платіжних послуг платника, або на кошти на одному/кількох рахунку/рахунках.

Як визначено у п. 77 розділу V Інструкції № 163, надавач платіжних послуг платника під час дії документа про арешт коштів зупиняє видаткові операції за рахунком платника та арештовує всі надходження на його рахунок до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів.

Пунктом 84 розділу V Інструкції № 163 передбачено, що надавач платіжних послуг платника приймає до виконання документ про зняття арешту з коштів, який надійшов до нього в електронній або паперовій формі. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання документ про зняття арешту коштів у паперовій формі, який доставлено до надавача платіжних послуг платника самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), адвокатом, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або який надійшов рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, слідчий, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Надавач платіжних послуг платника встановлює повноваження особи, яка самостійно доставила документ про арешт коштів, у порядку, визначеному в його внутрішніх документах.

Отже, 18.04.2024 року Банком зняв арешт із грошових коштів на рахунку НОМЕР_1 позивача, що відкритий у Філії - Рівненське обласне управління АТ «Ощадбанк», на підставі постанови Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Капустіної Д.А. від 02.04.2024 року.

Так, 08.11.2024 року Банком зняв арешт із грошових коштів на рахунку НОМЕР_1 позивача. Цей арешт був накладений банком 30.09.2024 року на підставі постанови Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Капустіної Д.А. від 27.09.2024 року, виданої за заявою ОСОБА_1 від 27.09.2024 року.

Відтак, арешт у виконавчого провадження № НОМЕР_5 діяв виключно в період його накладення, а саме: з 18.03.2024 року по 18.04.2024 року та з 30.09.2024 року по 08.11.2024 року.

Окрім цього, що 21.03.2024 року постановою Державного виконавцем Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вискунцем Н.В. накладено арешт на кошти ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження № 73987370 (том 1, а.с 236).

Отже, позивач позбавлений можливості користуватися рахунком НОМЕР_1 через наявність арешту, накладеного в межах іншого виконавчого провадження № 73987370.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніх, належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 77, 78, 80 ЦПК України, на підтвердження своїх обґрунтувань позивач не надав.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій та бездіяльності протиправними, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн., суд зазначає що, оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації завданої моральної шкоди є похідними від вимог про визнання дій та бездіяльності протиправними, та через відсутність будь-яких доказів на підтвердження вчинення відповідачем протиправних дій чи бездіяльності, ненадання жодного належного і допустимого доказу спричинення йому моральної шкоди внаслідок дій чи бездіяльності саме відповідачем та розміру такої шкоди, вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем не надано належних доказів на підтвердження понесення судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 55, 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 18, 48 Закону України «Про виконавче провадження», п.п. 73, 75, 77, 84 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій та бездіяльності протиправними, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 15.07.2026 року.

Суддя І.В. Григоренко