Ухвала суду № 139643183, 10.09.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1089/26

Провадження по справі 2-п/276/15/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

при секретарі судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Хорошів заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 21.07.2026 у справі № 276/1089/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2026 Хорошівським районним судом Житомирської області ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 46068,99 грн.

20.08.2026 відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» із заявою про перегляд вказаного заочного рішення та просила його скасувати, а справу призначити до розгляду в загальному порядку.

В обґрунтування заяви відповідач зазначила, що не з`явилася в судове засідання 21.07.2026 з поважних причин, оскільки не знала про існування справи. Вказала, що не проживає за місцем реєстрації в Житомирській області, а мешкає з чотирма дітьми в Закарпатській області, та у період з 27.06.2026 до дня ухвалення рішення не перевіряла свій Електронний кабінет. Крім того, заявник вважає, що матеріали справи містять докази, які спростовують вимоги позивача (недоведеність розміру наданих коштів, нікчемність умов про сплату комісії за надання кредиту, несправедливість процентної ставки тощо).

Ухвалою суду від 31.08.2026 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 10.09.2026.

25.08.2026 представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» подала заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких просила залишити заочне рішення без змін. Зазначила, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи шляхом доставки повістки до її Електронного кабінету, а доводи щодо суті спору є безпідставними, оскільки кредитні кошти перераховувались як на картку відповідача, так і в рахунок погашення її попереднього кредиту.

26.08.2026 відповідач подала письмові пояснення, в яких просила відхилити доводи позивача та наполягала на задоволенні своєї заяви про скасування заочного рішення.

У судове засідання 10.09.2026 учасники справи та їх представники не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином. Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Усталеною є судова практика щодо тлумачення вказаної норми процесуального права. Так, Верховний Суд зазначає, що тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності з частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, визначені у заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку з чим було ухвалене заочне рішення. Це означає, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не належить питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви (постанова Верховного Суду від 24.12.2025 р. у справі N 741/852/24).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.06.2026 була надіслана до зареєстрованого Електронного кабінету ОСОБА_1 .. Відповідно до довідки про доставку електронного документа, вказана ухвала успішно доставлена до електронного кабінету відповідача 26.06.2026 о 10:24:15.

Оскільки відповідач добровільно зареєструвала свій Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС та суд здійснив доставку процесуальних документів до нього, відповідач вважається такою, що належним чином та завчасно повідомлена про відкриття провадження та дату судового засідання.

Суд критично оцінює посилання ОСОБА_1 на те, що вона не відвідувала Електронний кабінет та не перевіряла надходження документів, як на поважну причину неявки. Наявність зареєстрованого Електронного кабінету передбачає обов`язок особи здійснювати його моніторинг щодо надходження судової кореспонденції. Фактичне місце проживання відповідача не перешкоджало їй здійснювати доступ до електронних сервісів через мережу Інтернет.

Таким чином, причини неявки відповідача в судове засідання, а також неподання відзиву на позовну заяву не можуть бути визнані судом поважними.

Оскільки процесуальний закон імперативно пов`язує можливість скасування заочного рішення із наявністю одночасно двох умов (поважність причин неявки/неподання відзиву та істотність доказів), відсутність першої умови виключає можливість скасування заочного рішення.

З огляду на встановлену неповажність причин неявки відповідача та неподання нею відзиву, суд не вдається до аналізу та оцінки аргументів відповідача щодо суті спору (розміру заборгованості, обґрунтованості комісій, тощо). Такі доводи та докази можуть бути перевірені судом апеляційної інстанції у разі подання апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 21.07.2026 у справі № 276/1089/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини 4 статті 287 Цивільного процесуального кодексу України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Семенюк