Рішення № 139643175, 10.09.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 279/3567/26

Провадження по справі №2/276/860/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

за участю секретаря судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «Ідея Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № С-001-220748-23-980 від 06.10.2023 року в розмірі 220139,14 грн. та понесених судових витрат в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що 06.10.2023 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки № С-001-220748-23-980 (далі кредитний договір). Згідно кредитного договору відповідачу надано кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до впровадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків НОМЕР_2 ) на умовах повернення, строковості та платності. Процентна ставка за користування кредитом становить 70,8 % річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт 70,8 % річних. Максимальний розмір кредитної лінії становить 200000,00 грн. Розмір Кредитної лінії на дату укладення Угоди становить 50000,00 грн. Враховуючи, що зобов`язання Банку щодо встановлення ліміту Кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми Кредитної лінії, що може бути доступна Клієнту, протягом строку дії відновлювальної Кредитної лінії, здійснюється Банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії без будь-яких обмежень. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по поточному рахунку Відповідача. Натомість відповідач отриманий кредит у встановлений договором термін не повернув та не сплатив нараховані відсотки та інші платежі за кредитним договором. Вказані обставини змусили позивача звернутись до суду з даним позовом, оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, в тому числі за досудовою вимогою банку щодо виконання договірних зобов`язань. Позивач зазначає, що заборгованість у відповідача за кредитним договором станом на 22.04.2026 року становить 220139,14 грн., з яких 149902,87 грн. прострочений борг, 70036,27 грн. прострочені проценти, 200,00 штрафні санкції.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду від 26.06.2026 року відкрито провадження за даним позовом та призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду від 27.07.2026 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено судовий розгляд по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить проводити розгляд справи без представника позивача та за наявними у справі доказами, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 27.07.2026 та 10.09.2026 не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив до суду не подала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема, шляхом направлення Ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки до електронного кабінету відповідача, які доставлені до електронного кабінету 27.06.2026 та 28.07.2026 року відповідно.

У відповідності до ч.7 ст.14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У відповідності до ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У відповідності до ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у цивільній справі, дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про відкриття провадження у цивільній справі за позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, відзив на позов у встановлений судом строк не надала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Керуючись положеннями ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно статей 525, 526, 530 ЦК України,зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

В статті 611 ЦК України вказується, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 6 ЦК України утверджений принцип свободи договору у цивільних правовідносинах, за змістом якого його учасники вправі врегулювати свої відносини на власний розсуд; учасникам цивільних правовідносин лише забороняється відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статті 8 вищевказаного Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну фору.

Вказаний кредитний договір укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та цивільного законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію /п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»/.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною шостою статті 11 вищевказаного Закону передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що з метою отримання послуг АТ «Ідея Банк» 06.10.2023 року відповідачем було підписано Договір про використання електронного підпису клієнта №1830783 та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку (далі Договір). Даний договір було підписано Клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України (копія протоколу №1830783 від 06.10.2023 року реєстрації/фіксації дій Клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування О.Bank 2.0.»).

Відповідно до умов п. 1.4.1. Договору Клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому Договорі, як Фінансового номеру телефону ( НОМЕР_3 ) для отримання CMC-повідомлень, що містять OTP-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, що зазначений нижче ( НОМЕР_3 ), належить виключно йому, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису створює для Клієнта юридичні наслідки. Згідно із п. 1.5 Договору накладення ЕП здійснюється шляхом підтвердження Банком достовірності ОТР- паролю, що був повідомлений Банку Клієнтом після його автентифікації.

П. 1.3.2. Договору сторони визнали, що подальше підписання договорів щодо отримання банківських послуг у вигляді електронного документа, може здійснюватись шляхом використання ЕП Клієнтом та Кваліфікованого електронного підпису Банком. Сторони погоджуються, що наданням Клієнтом до Банку OTP-паролю та підтвердженням Банком його достовірності Сторони визнають укладені правочини у вигляді електронного документа (а.с.24).

Крім того, 06.10.2023 року згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБО), текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку за посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6d870a-5c4d-49a8-8071-b978c5ec881b, між Банком та Відповідачем (Позичальником) було укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки № С-001-220748-23-980 (Кредитний договір) (а.с.26-28).

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (OTP-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (Фінансовий номер) Відповідача, про що свідчить інформація, в розділі Кредитного договору «реквізити сторін» та зазначене нижче.

Власне волевиявлення на укладення Кредитного договору Відповідач висловив шляхом його підписання Електронним підписом (надалі - ЕП), а саме Відповідачем було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з Фінансового номеру в мобільному додатку О.Bank 2.0. СМС-повідомлення (OTP-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п. 1.4.1. Договору №1830783. Згідно з п. 1.5 Договору накладення ЕП Клієнта здійснюється шляхом перевірки та підтвердження Банком достовірності OTP-паролю, що був повідомлений (шляхом введення в мобільному додатку O.Bank 2.0.) Банку Клієнтом після його автентифікації. Також у Договорі визначено номер мобільного номера НОМЕР_3 в якості Фінансового номера Відповідача.

Окрім цього, до даного позову додано належним чином засвідчену копію Протоколу № С-001-220748-23-980 від 06.10.2023 року підписання Кредитного договору (протокол підписання Договору на продукт), у якому зафіксовано етапи підписання Кредитного договору дистанційно (а.с.31).

На підтвердження викладеного також позивачем надано належним чином оформлений витяг з Реєстру CMC-повідомлень, оформленого на виконання умов Договору надання послуг №01/01122020, укладеного 01.12.2020 між Позивачем та ТОВ «Мобільний маркетинг» та додатку №. 2 до вказаного договору (а.с.30-34).

У вище вказаному витязі з Реєстру CMC-повідомлень наявний текст СМС-повідомлення з ОТП-паролем (kod: 4314), для підписання паспорту споживчого кредиту та кредитного договору, який було надіслано з Альфа імені «IdeaBank» на Фінансовий номер телефону Відповідача: НОМЕР_3 .

Також, укладаючи Кредитний договір сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний (п. 4).

Окрім того, згідно пункту 4 Угоди вбачається, що укладанням цієї Угоди клієнт акцептує Публічну пропозицією про приєднання до ДКБОФО (договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб), яка розміщена на сайті Банку www.ideabank.ua.

Згідно кредитного договору відповідачу надано кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на умовах повернення, строковості та платності, зі сплатою 70,8% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення операцій безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті), у терміни, передбачені кредитним договором. Процентна ставка за користування кредитом, що становить 70,8 % річних, є фіксованою протягом усього строку дії Угоди і може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт 70,8 % річних. Максимальний розмір кредитної лінії становить 200000,00 грн. Розмір Кредитної лінії на дату укладення Угоди становить 50000,00 грн. та може бути змінений в межах Максимального розміру за ініціативою Банку або Клієнта.

З наданої позивачем виписки по кредитному рахунку ОСОБА_1 за період з 06.10.2023 по 22.04.2026 вбачається, що відповідачу 06.10.2023 встановлено кредитний ліміт у розмірі 50000,00 грн, 22.05.2024 кредитний ліміт збільшено на 50000,00 грн. та 20.02.2025 (загальний розмір кредитної лінії склав 150000,00 грн), ОСОБА_1 користувалася наданою їй кредитною лінією, зокрема, шляхом здійснення грошових переказів, поповнення рахунку, здійснення розрахунків в торгівельних закладах(а.с. 36-40).

Відповідач ОСОБА_1 , порушуючи умови укладеного кредитного договору, свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості по кредитному договору № С-001-220748-23-980 від 06.10.2023 року, наданої АТ «Ідея Банк», станом на 22.04.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 220139,14 грн, що складається із: суми простроченого боргу - 149902,87 грн; суми прострочених процентів - 70036,27 грн., суми штрафних санкцій 200,00 грн. (а.с.35).

13.03.2026 року АТ «Ідея Банк» звернулось до відповідача ОСОБА_1 з вимогою від 04.03.2026 за №12.4.2/С-001-220748-23-980 про усунення порушення кредитних зобов`язань (а.с.41, 49-50).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Із дослідженого судом кредитного договору № С-001-220748-23-980 від 06.10.2023 року встановлено, що даний договір укладено в письмовій формі та зі сторони споживача підписано електронним підписом.

Отже, підписання вищезазначеного договору свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При визначені суми заборгованості суд бере за основу виписку по кредитному рахунку ОСОБА_1 та наданий позивачем розрахунок заборгованості, які долучені до матеріалів справи, в той же час, відповідач не скористався процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії Кредитного договору.

З огляду на загальні правила доказування негативних фактів, враховуючи неспростування відповідачем твердження позивача про неповернення кредиту, а також відомості, що містяться в розрахунку заборгованості та виписці по кредитному рахунку ОСОБА_1 , суд вважає встановленою обставину неповернення відповідачем 149902,87 грн. простроченого боргу за кредитом.

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до умов Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить 70,8% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення операцій безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті), у терміни, передбачені кредитним договором. Процентна ставка за користування кредитом, що становить 70,8 % річних, є фіксованою протягом усього строку дії Угоди і може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт 70,8 % річних.

Із позовної заяви вбачається, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів за кредитним договором № С-001-220748-23-980 від 06.10.2023 року станом 22.04.2026 утворилась заборгованість за процентами.

Як слідує з наданої виписки по кредитному рахунку ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості, розмір заборгованості простроченими процентами становить 70036,27 грн.

Враховуючи встановлені судом вищезазначені обставини, дослідивши надані стороною позивача докази, в тому числі виписку по кредитному рахунку, суд приходить до висновку, що відсотки за кредитним договором № С-001-220748-23-980 від 06.10.2023 року нараховані відповідно умов кредитного договору, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом в розмірі 70036,27 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № С-001-220748-23-980 від 06.10.2023 року не виконала, у передбачений в договорі строк кошти не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за кредитним договором станом на 22.04.2026 року загальною сумою 219939,14 грн, що складається із: суми простроченого боргу - 149902,87 грн.; суми прострочених процентів - 70036,27 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 200,00 грн, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1ст. 625 ЦК України).

Разом з тим, положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, а положення Цивільного кодексу покращують становище споживача та є пріоритетним у застосуванні у правовідносинах споживчого кредитування.

Крім того, Закон України «Про правотворчу діяльність», який набрав чинності 20.09.2023, визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроектування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативно-правових актів.

Так, ч.2 ст. 66 вказаного Закону передбачено, що у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.

Частиною 3 ст. 66 вказаного закону визначено, що у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають:

1) норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (крім випадку, визначеного частиною другою цієї статті);

2) норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше.

Нормами пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України не передбачено винятків щодо його застосування, зокрема, у сфері споживчого кредитування.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України (пункти 17-18 постанови).

Таким чином, оскільки кредитний договір № С-001-220748-23-980 був укладений сторонами 06.10.2023 року та діяв в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована кредитором неустойка (штрафні санкції, пеня) у розмірі 200,00 грн. не може бути стягнута із відповідача, оскільки відповідач нормою ЦК України звільнений від обов`язку такої сплати. Нарахована неустойка підлягає списанню позивачем.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 200,00 грн.

Отже, на підставі викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за кредитним договором, однак в меншому розмірі ніж заявлено у позовній заяві, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов`язання, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказів на підтвердження відсутності у відповідача боргу перед позивачем суду надано.

Натомість, суд дійшов висновку, що позивач надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача, не скористався процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії Кредитного договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення заявленої позивачем до стягнення заборгованості за кредитним договором № С-001-220748-23-980 від 06.10.2023 року та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 219939,14 грн гривень, з яких: 149902,87 гривень - сума простроченого боргу за кредитом, 70036,27 гривень - сума прострочених процентів за кредитом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено судом, позивачем понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2828277 від 08.05.2026 року (а.с.1).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 99,909% (219939,14 х 100 : 220139,14), судовий збір слід стягнути в розмірі 2659,97 грн. (2662,40 х 99,909%).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 610, 611, 626, 628, 633, 634, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за Кредитним договором № С-001-220748-23-980 від 06.10.2023 в розмірі 219939,14 гривень (двісті дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять гривень 14 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2659,97 гривень (дві тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 97 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, код ЄДРПОУ: 19390819.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: А.С.Семенюк