Ухвала суду № 139642187, 10.09.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 вересня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/9816/26

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіна М.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И ЛА:

27.08.2026 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом (зареєстрований у суді 28.08.2026), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати йому пенсії призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахованої згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі № 620/862/26, з 01.02.2023 без урахування індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з обмеженням її максимальним розміром (із врахуванням надбавок, підвищень, індексації, встановлених законодавством), у неповному розрахованому розмірі та із застосуванням способу виплати перерахованих пенсій за рішенням суду;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити йому нарахування та виплату пенсії призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахованої згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі № 620/862/26, відповідно до статті 52 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за рахунок коштів Державного бюджету України із загального обсягу видатків на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок, та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, починаючи з 01.02.2023 з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром (із врахуванням надбавок, підвищень, індексації, встановлених законодавством), у повному розрахованому розмірі та без застосування способу виплати перерахованих пенсій за рішенням суду, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 02.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк у п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, подавши до суду докази сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI).

На виконання вимог ухвали суду позивач надав пояснення, в яких просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, посилаючись на практику Верховного Суду, зокрема, постанову від 22.06.2026 у справі 752/3051/25.

Так, суд звертає увагу, що в ухвалі суду від 02.09.2026 було надано оцінку щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Крім того, в ухвалі від 07.05.2026 у справі №752/3051/25 Велика Палата Верховного Суду вказала, що з метою гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання [постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 43-45), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 41)]. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з часу ухвалення наведеної вище постанови Великої Палати Верховного Суду зміни не вносилися, суспільний контекст також не змінився, тому підстав для відступлення чи уточнення викладеного в ній висновку немає.

А у постанові від 22.06.2026 у справі № 752/3051/25, на яку посилається позивач, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що системне тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав у поєднанні зі статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою учасники бойових дій звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань, свідчить про те, що законодавець не пов`язує сплату / звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій у разі захисту ними питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, від того мають вони статус позивача чи відповідача у справі.

Отже, станом на сьогодні у визначеному процесуальними кодексами порядку не має відступу Великої Палати Верховного Суду від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, який обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд зазначає, що позивачем усунуто недоліки не у повній мірі, зазначені в ухвалі суду від 02.09.2026, а саме не надано до суду докази сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн, водночас жодних клопотань чи заяв щодо продовження строку на усунення недоліків позовної заяви на адресу суду не подано.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, оскільки позивач у встановлений судом строк не повністю усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 про залишення позовної заяви без руху, тому вказану позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу.

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 240-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И ЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Марія ДУБІНА