Рішення № 139641873, 10.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11007/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил, в якому просить визнати протиправним рішення начальника Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил про відмову у звільненні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з військової служби на підставі абз. 13 п. З ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу". Зобов`язати начальника Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. З ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" та прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з військової служби на підставі абз. 13 п. З ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач, який проходить військову службу, скориставшись правом, наданим абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", 02 квітня 2026 року подав наручно рапорт про звільнення з військової служби у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю другої групи, вх. 2597/43/36/24/пс від 06 квітня 2026 року. 21 квітня 2026 року представником позивача, адвокатом Шаповаловим А.М. було направлено адвокатський запит до відповідача з проханням надати інформацію, щодо розгляду рапорту від 02 квітня 2026 року ОСОБА_1 та належним чином завірену копію відповіді прийнятої за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 , що підтверджуються описом поштового вкладення, накладною № 0100101567936 та трекінгом поштового відправлення. У зв`язку з тим, що відповідь на адвокатський отримано не було, 14 травня 2026 року представником позивача було повторно направлено адвокатський запит на електронну адресу відповідача та Міністерства оборони України з проханням надати зазначену вище інформацію. 02 червня 2026 року представником було отримано відповіді на адвокатські запити від 21 квітня 2026 року та 14 травня 2026 року. Листом від 19 травня 2026 року № 2597/43/303/пс Відповідач повідомив про те, що відповідь на рапорт вх. 2597/43/36/24/пс від 06 квітня 2026 року була надано шляхом накладання резолюції та долучив копію відповіді на адвокатський запит від 21.04.2026 року на 1 арк. Так, військовослужбовцю ОСОБА_1 було відмовлено у задоволені рапорту про звільнення з військової служби у зв`язку із відсутністю підстав передбачених ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду не надходило відзиву на позовну заяву.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач є курсантом Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних сил, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 від 29 червня 2024 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 - матір позивача, особа з інвалідністю другої групи, що потребує постійного догляду, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 14 серпня 1996 року, висновком № 357 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 15 квітня 2025 року та довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 919908 від 06 вересня 2024 року, випискою із медичної карти стаціонарного хворого № ІХ-240725/17791 від 31 липня 2024 року.

Відповідно да акту перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 від 12 листопада 2025 позивач є єдиним родичом першого ступеня споріднення, який здійснюватиме постійний догляд за своєю матір`ю. Родичів другого ступеня споріднення, які здійснюють/здійснюватимуть постійний догляд за особою не встановлено.

Позивач 02 квітня 2026 року подав до відповідача рапорт про звільнення з військової служби у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю другої групи, вх. 2597/43/36/24/пс від 06 квітня 2026 року на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

До поданого рапорту позивач додав копія паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 виданого 26.09.2012 року; копію картки платника податків ОСОБА_1 від 22.11.2012 року; копію військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 29.06.2024 року; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 14.08.1996 року; копію довідки зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 347 від 23.04.2025 року; копію паспорту ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 виданого 27.08.1998 року; копію картки платника податків ОСОБА_3 від 30.09.2021 року; копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 919908 від 06.09.2024 року; висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 357 від 15.04.2025 року; заяву ОСОБА_3 , нотаріально завірену приватним нотаріусом, зареєстровану в реєстрі за № 7591; копію акту № 10 обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 від 12.11.2025 року.

На звернення представника позивача із адвокатськими запитами, відповідач листом від 19 травня 2026 року № 2597/43/303/пс повідомив про те, що відповідь на рапорт вх. 2597/43/36/24/пс від 06 квітня 2026 року була надано шляхом накладання резолюції. У вказаному листі вказано також, що рапорт не погоджено у зв`язку із відсутністю підстав передбачених ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач вважає її протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232).

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян, до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Частиною 12 вказаної статті врегульовано питання звільнення військовослужбовця з військової служби через сімейні обставини або із інших поважних причин.

Згідно абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232 під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідністі здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Згідно пункту 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут) із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Відповідно абзацу 2 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454 (далі - Інструкція № 170 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Згідно з абзацом 13 пункту 14.10 Розділу XIV Інструкції № 170, документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.

Отже, звільнення військовослужбовців з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або наявність інших поважних причин здійснюється шляхом подання військовослужбовцем, який не висловив бажання продовжувати військову службу, рапорту та документів, які підтверджують наявність правових підстав для звільнення його з військової служби, і такий рапорт має бути адресований вищій посадовій особі.

Тобто, для звільнення з військової служби за наведеною обставиною, військовослужбовець має документально підтвердити сукупну наявність наступних обставин: наявність в одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю І чи II групи; необхідність здійснювати постійний догляд за такою особою; відсутність в особи з інвалідністю І чи II групи інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи II групи, відсутні), або інші члени сім`ї особи з інвалідністю І чи II групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.

Суд зазначає, що наявність одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю І чи II групи та необхідність здійснювати постійний догляд за такою особою, підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 14 серпня 1996 року, висновком № 357 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 15 квітня 2025 року та довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 919908 від 06 вересня 2024 року, випискою із медичної карти стаціонарного хворого № ІХ-240725/17791 від 31 липня 2024 року, які містяться в матеріалах справи та досліджені судом.

Також, відсутність в особи з інвалідністю І чи II групи інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею підтверджується копією акту перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 від 12 листопада 2025.

Враховуючи наведене суд зазначає, що позивачем до рапорту було додано вказаний вище перелік документів, який необхідний для підтвердження наявності підстав, що дозволяють військовослужбовцю звільнитися з військової служби.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 викладено правовий висновок, що "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує.

Суд зазначає, що відповідачем застосовано формальний підхід та не надано належної оцінки всім документам, долученим до рапорту позивача про звільнення.

З урахуванням наведеного, на думку суду, позивачем вжито всіх передбачених чинним законодавством України заходів та подано сукупність належних і допустимих доказів, якими підтверджено відсутність у ОСОБА_3 осіб першого та другого ступеня споріднення, які могли б фактично здійснювати постійний догляд за нею.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 (щодо меж дискреційних повноважень військового командування при звільненні) зазначено, що закон не передбачає будь-яких альтернативних варіантів дій суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду рапорту військовослужбовця у разі встановлення судом факту наявності підстав для його звільнення.

Оскільки позивачем поданий повний та вичерпний перелік документів, які безальтернативно підтверджують його право на звільнення зі служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ, у відповідача відсутні дискреційні повноваження діяти на власний розсуд.

У цьому випадку уповноважений орган зобов`язаний прийняти єдине можливе законне рішення - про звільнення військовослужбовця.

Відтак, враховуючи те, що позивачу протиправно відмовлено у звільненні з військової служби, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде покладення на відповідача зобов`язання повторно розглянути рапорт позивача та прийняти рішення про його звільнення з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил у звільненні з військової служби ОСОБА_1 на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Зобов`язати _Військовий коледж сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 та прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військовий коледж сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил (вул. Динамівська, 4 а,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61023 , код ЄДРПОУ - 26605226)

Головуючий суддя О.П. Шевчук