Ухвала суду № 139641747, 10.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11149/22

УХВАЛА

10 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про виправлення описки в ухвалі суду. Зазначає, що у резолютивній частині ухвали допущено описку в частині суми стягнутої доплати пенсії ( замість 265489,36 грн. суд стягнув 266255,41 грн.)

Відповідно до частин 1, 2 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-текстового оформлення (наприклад, неправильне написання прізвищ, адрес, помилки у зазначенні дат тощо). Арифметична помилка це помилка у визначенні результату підрахунку (пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, помилка у математичних діях).

Судом встановлено, що в ухвалі від 04.06.2026 суд змінив спосіб виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2022 у справі №560/11149/22 з зобов`язання вчинити дії (провести нарахування/перерахунок і виплату коштів) на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої доплати (заборгованості) в сумі 266255,41 грн., з урахуванням проведених виплат.

Зазначена в ухвалі сума 266255,41 грн. не є наслідком механічної або арифметичної помилки суду, а є результатом свідомої правової оцінки обставин справи та процесуальної необхідності, виходячи з такого.

1. Неналежна деталізація доказів відповідачем. Під час розгляду заяви про зміну способу виконання Пенсійний орган надав загальну інформацію про те, що позивачу виплачувалися певні кошти на виконання "рішень судів" (тобто за кількома судовими рішеннями одночасно) без чіткого розмежування та розрахунку сум, виплачених безпосередньо в межах виконання рішення саме у цій справі. Зазначення в тексті відзиву щодо суми залишку заборгованості також не було підтверджено будь-якими належними доказами.

2. Динамічний характер виплат. Суми заборгованості з пенсійних виплат постійно змінюються у зв`язку із надходженням поточних та часткових нарахувань. Суд, розглядаючи заяву про зміну способу виконання рішення, не є органом бухгалтерського обліку відповідача та об`єктивно позбавлений можливості щоденно відслідковувати фінансові транзакції і самостійно вираховувати математично точну до копійки суму заборгованості на поточну дату в умовах масового характеру таких спорів та відсутності точних актів звірки між сторонами.

3. Захист права на виконання. Враховуючи те, що відмова у зміні способу виконання рішення з підстав відсутності детального розрахунку боргу є порушенням права позивача на остаточне судове рішення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), суд правомірно визначив до стягнення первісно нараховану суму доплати із застереженням про необхідність вирахування з неї вже фактично виплачених коштів.

Така логіка суду спрямована на те, щоб покласти тягар доказування факту часткового погашення боргу саме на суб`єкта владних повноважень (ПФУ) на стадії фактичного списання коштів, позаяк такий обов`язок не був ним виконаний належним чином раніше - на стадії зміни способу виконання рішення. Отже, якщо боржник має докази сплати частини коштів, він може порушити питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в цій частині (ст. 328 КАС України), надавши відповідні платіжні доручення.

Відтак, зазначення судом в ухвалі первісно нарахованої суми доплати є відображенням мотивованої правової позиції суду щодо порядку визначення стягуваної суми в умовах неповноти наданих відповідачем розрахункових даних, а не опискою чи помилкою у підрахунку. Враховуючи викладене, суд не вбачає описок чи арифметичних помилок в ухвалі суду від 04.06.2026, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви про виправлення описки в судовому рішенні - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з її підписання.

Головуючий суддя І.С. Козачок