Ухвала суду № 139641556, 03.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5929/26

Провадження № 2-з/201/135/2026

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

03 вересня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Покопцева Д.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гейка Валерія Івановича - про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності -

ВСТАНОВИЛА:

Рух справи

24.04.2026р. до Соборного районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, датована 24.04.2026р., за підписом представника позивача адвоката Гейка В.І. (діє на підставі ордеру від 18.09.2024р.), в якій позивач просить суд:

- визнати недійними електронні торги за номером лоту № 582373з реалізації нерухомого майна - 1/2 частки житлового будинку загальною площею 125,6 кв. м. та 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,1065 га, кадастровий номер 1210100000:03:189:0029, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , проведені 12.08.2025 Державним підприємством «СЕТАМ», оформлені протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 644231;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_2 на 1/2 частки житлового будинку загальною площею 125,6 кв. м. та 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,1065 га, кадастровий номер 1210100000:03:189:0029, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер рішення: 80580835 від 28.08.2025, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко Ольгою Олегівною;

- вирішити питання судових витрат.

Одночасно із позовною заявою подана заява про забезпечення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026р. для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.

Ухвалою від 29.04.2026р. Соборного районного суду міста Дніпра заборонено ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, у тому числі, але не виключно, приватним та державним нотаріусам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, товарним біржам тощо, вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб, у тому числі, але не виключно, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, лізингу, іпотеки, управління нерухомим майном, оренди, суборенди, позики, позички, тощо; вчиняти будь-які дії, що пов`язані із державною реєстрацією речових прав (зокрема, внесення змін та скасування) тощо, вчиняти дії щодо вселення будь-яких осіб та щодо державної реєстрації (декларування) місця проживання будь-яких осіб тощо, щодо:

1/2 частки житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна № 911086312101);

1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:189:0029, площею 0, 1065 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна № 911086312101), до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

У відповідності до положень ч.6 ст. 187 ЦПК України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи-відповідача.

06.07.2026р., по виходу з відпустки, отримана відповідь від відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, згідно якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 14.12.2004 по 07.03.2025р.р.

Судом в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.

Згідно відповіді № 2984416 від 06.07.2026р. з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з 10.03.2025р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою від 06.07.2026р. Соборного районного суду міста Дніпра відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, розпочато підготовче провадження.

01.09.2026р. від представника позивача адвоката Гейка В.І. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову, датована 31.08.2026р., шляхом заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, у тому числі, але не виключно, приватним та державним нотаріусам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, товарним біржам, землевпорядним організаціям, фізичним особам-підприємцям тощо, вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб, у тому числі, але не виключно, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, лізингу, іпотеки, управління нерухомим майном, оренди, суборенди, позики, позички тощо; вчиняти будь-які дії, що пов`язані із вчиненням реєстраційних дій - державною реєстрацією речових прав (зокрема, внесення змін та скасування) тощо; вчиняти будь-які дії щодо розробки будь-якої землевпорядної документації, у т.ч. але не виключно щодо поділу та/чи об`єднання, змін меж, скасування кадастрових номерів, внесення відомостей до Державного земельного кадастру тощо, стосовно: 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:189:0047, площею 0,047 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:189:0048, площею 0,0595 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які утворилися внаслідок поділу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:189:0029 , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Вказана заява отримана головуючим 02.09.2026р.

Доводи заяви про забезпечення позову

Представник позивача вказує, що з матеріалів апеляційної скарги, поданої представником відповідача - адвокатом Скибою В.В. на ухвалу суду від 29.04.2026р. про вжиття заходів забезпечення позову випливає, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:189:0029 припинила існування як обєкт цивільних прав у зв`язку з її поділом на дві нові земельні ділянки, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:189:0047 , площею 0,047 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:189:0048 , площею 0,0595 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт утворення цих двох ділянок саме шляхом поділу спірної земельної ділянки та скасування кадастрового номера 1210100000:03:189:0029 підтверджується доданими самим відповідачем ОСОБА_2 до апеляційної скарги витягами з Державного земельного кадастру (ДЗК) від 27.03.2026 НВ-5600301202026 та НВ-5600301212026.

Представник позивача вважає, що цим поділом вчинено дії щодо штучного створення перешкод позивачу в поверненні прав на своє майно, оскільки первісний кадастровий номер земельної ділянки 01210100000:03:189:0029 скасовано в ДЗК, а в ДРРП розділ на такий об`єкт нерухомого майна, як земельна ділянка з кадастровим номером 01210100000:03:189:0029 - закрито.

ОСОБА_2 , будучи обізнаним щодо застосованих судом ухвалою суду від 29.04.2026р. обмежень реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 01210100000:03:189:0029, такі дії вчинив - 18.05.2026р., подавши заяви щодо реєстрації своїх прав власності на свої частки в новоутворених земельних ділянках з кадастровими номерами 1210100000:03:189:0047 та 1210100000:03:189:0048.

До моменту апеляційного перегляду ухвали суду про забезпечення позову від 29.04.2026 (до 05.11.2026) існує очевидна і реальна загроза того, що ОСОБА_2 , скориставшись відсутністю записів в ДРРП про обтяження щодо новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:03:189:0047 та 1210100000:03:189:0048, може вчинити дії щодо відчуження у будь-який спосіб вказаних земельних ділянок або їхніх часток на користь третіх осіб, або дії щодо їх поділу чи об`єднання, або інші реєстраційні дії, що утруднить чи унеможливить виконання рішення суду.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Способи забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

Згідно з п.п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:

«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

В обгрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача вказує, що ОСОБА_2 , скориставшись відсутністю записів в ДРРП про обтяження щодо новоутворених шляхом поділу земельної ділянки кадастровим номером 1210100000:03:189:0029, площею 0,1065га на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:03:189:0047, площею 0,047га та 1210100000:03:189:0048, площею 0,0595га, може вчинити дії щодо відчуження у будь-який спосіб вказаних земельних ділянок або їхніх часток на користь третіх осіб, або дії щодо їх поділу чи об`єднання, або інші реєстраційні дії, що утруднить чи унеможливить виконання рішення суду.

Суд враховує, що забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Земельні ділянки кадастровими номерами 1210100000:03:189:0047, площею 0,047га та 1210100000:03:189:0048, площею 0,0595га (власником частин кожної з яких на праві спільної часткової власності є відповідач) утворені шляхом поділу земельної ділянки кадастровим номером 1210100000:03:189:0029, площею 0,1065га. Власником її частини також був відповідач, і ухвалою від 29.04.2026р. Соборного районного суду міста Дніпра стосовно цієї частини земельної ділянки заборонено ОСОБА_2 та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, у тому числі, але не виключно, приватним та державним нотаріусам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, товарним біржам тощо, вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб, у тому числі, але не виключно, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, лізингу, іпотеки, управління нерухомим майном, оренди, суборенди, позики, позички, тощо; вчиняти будь-які дії, що пов`язані із державною реєстрацією речових прав (зокрема, внесення змін та скасування) тощо.

За положеннями ст. 110 ЗК України, на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень. Поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Той факт, що на момент укладення оспорюваного правочину встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно йому достеменно відомо (Постанова ВС у справі №6-1361цс17 від 27.09.2017р.).

Про вжиті заходи забезпечення позову ОСОБА_2 достеменно відомо.

Відтак, звертаючись з заявою про забезпечення позову у даній справі, заявник не вказав конкретних обставин, які свідчать про те, що незастосування відповідного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та не підтвердив таких обставин належними й допустимими доказами, адже судом вже вжиті заходи забезпечення позову, дія яких не припинена в силу закону.

Суд звертає увагу на приписи ст. 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), якою визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Згідно з ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Судове рішення не може грунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, наразі суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

За змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 149,150, 151,153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гейка Валерія Івановича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева