Ухвала суду № 139639928, 10.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2906/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 від 09.09.2026 (вхідний № 69181/26) про відвід судді Молодецького Романа Ігоровича від участі в розгляді заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі № 440/2906/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №440/2906/26 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволений частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування з 01.01.2026 та з 01.03.2026 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", та обмеження максимальним розміром при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2026 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Заяву позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду у строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням суду /https://reyestr.court.gov.ua/Review/135739175/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі № 440/2906/26 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі № 440/2906/26 залишено без змін /https://reyestr.court.gov.ua/Review/137513682/.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №440/2906/26 набрало законної сили 18.06.2026.

23.07.2026 до суду надійшла подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява ОСОБА_1 (далі також - позивач, заявник) від 22.07.2026, в якій він просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не здійснення ОСОБА_1 виплати щомісячної пенсії відповідно до резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі №440/2906/26 та постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України; надіслати прокурору окрему ухвалу суду в порядку передбаченому частиною 9 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, для реагування та повідомлення суду про вжиті заходи у визначений в окремій ухвалі строк; для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 21 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у нарахованому на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі №440/2906/26 Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розмірі 31 663.26 грн. з 01 березня 2026 року.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2026 вказану заяву у справі № 440/2906/26 передано головуючому судді (суддя-доповідач): Р.І. Молодецькому.

03.08.2026 справа № 440/2906/26 після апеляційного перегляду надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду від Другого апеляційного адміністративного суду (вхідний № 58273/26).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 заяву позивача, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/2906/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали надати до суду докази фактичного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі № 440/2906/26.

09.09.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 (вхідний № 69181/26) про відвід судді, якою він просить:

- задовольнити заяву про відвід судді Молодецького Романа Ігоровича;

- передати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2906/26 в порядку статті 383 КАС України на розгляд будь якого іншого судді Полтавського окружного адміністративного суду;

- розглянути заяву про відвід судді Молодецького Р.І. в письмовому провадженні без виклику сторін.

У заяві від 09.09.2026 (вхідний № 69181/26) позивач керуючись пунктом 4 частини 1 статті 36, ч.2 та ч.3 статті 166 КАС України, ч.2 статті 241 КАС України, ч. 4 ст.373 КАС України, ч. 5 статті 383 КАС України, ст.ст. 36,39-41 КАС України, рішеннями Європейського Суду з прав людини, заявляє відвід головуючому судді Полтавського окружного адміністративного суду Молодецькому Роману Ігоровичу у справі № 440/2906/26 в зв`язку з обставинами, які, на переконання заявника, викликають сумнів в його об`єктивності та неупередженості, професійності та здатності судді належним чином здійснювати правосуддя, а також незаперечному порушенні суддею норм процесуального права. Вказана заява про відвід судді Молодецького Р.І. у справі № 440/2906/26 вмотивована зокрема тим, що 22 липня 2026 року позивач з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подав до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2906/26 в порядку статті 383 КАС України. Але його заява подана в порядку статті 383 КАС України до цього часу залишається не розглянутою суддею Полтавського окружного адміністративного суду Молодецьким Р.І. Позивач у заяві про відвід зазначає, що згідно з частиною 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. Також заявник зауважує, що 21 серпня 2026 року з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи він подав до Полтавського окружного адміністративного суду клопотання якому прохав розглянути заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2906/26 (в порядку статті 383 КАС України) відповідно до вимог та у строк визначений частиною 5 статті 383 КАС України. Але це клопотання суддею Полтавського окружного адміністративного суду Молодецьким Р.І. проігноровано. Водночас, позивач зазначає, що клопотання осіб, які беруть участь у справі з усіх питань пов`язаних з розглядом справ суд розглядає негайно. 27.08.2026 року він подав до суду заяву (вхідний № 65414/26) про відвід судді Молодецького Романа Ігоровича. Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду Кукоби О.О. від 01.09.2026 року по справі №440/2906/26 у задоволенні моєї заяви про відвід судді Полтавського окружного адміністративного суду Молодецького Романа Ігоровича від участі в розгляді заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі №440/2906/26 - відмовлено. Заявник стверджує, що доводи про неукомплектованість штату Полтавського окружного адміністративного суду суддями (нормативна чисельність судів, затверджена для суду - 26 суддів, проте фактично здійснює правосуддя 13 суддів), надмірний рівень судового навантаження, на переконання заявника, не можуть виправдовувати порушення суддею Полтавського окружного адміністративного суду Молодецькому Р.І. процесуально встановленого частиною 5 статті 383 КАС України десятиденного строку розгляду заяви з дня її отримання, поданої до суду в порядку статті 383 КАС України 22 липня 2026 року. З моменту отримання моєї заяви поданої до суду в порядку статті 383 КАС України строк її розгляду порушений більше ніж в чотири рази. Крім цього, вважає позивач, суддею Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І. здійснюється вибіркове правосуддя, оскільки, зокрема по справі № 440/10406/26 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), а рішення по цій справі ухвалено 02 вересня 2026 року. В той час як заяву подану до суду в порядку статті 383 КАС України 22 липня 2026 року суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І. не розглядає. У поданій заяві позивач зауважує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші). Відповідно до вказаної судової практики, строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов`язків. Отже заявник констатує, що суддею Молодецьким Р.І. допущено порушення норм процесуального права визначених ч.2 та ч.3 статті 166 КАС України, ч.2 статті 241 КАС України, ч. 4 ст.373 КАС України, ч. 5 статті 383 КАС України.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого судді Молодецькому Р.І. відводу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

За змістом норми частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року №21-496во06). Водночас, для того, аби ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Аналізуючи зазначені положення, суд зауважує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або у будь-якій формі. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення судді до спору і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права безпосередньо не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою цього Суду (справи "Білуха проти України", заява №33949/02, п. 49; "Fey v. Austria", заява №14396/88, пп. 27, 28 та 30; "Wettstein v. Switzerland", заява № 33958/96, п.п. 42-43; "Pullar v. United Kingdom", заява № 22399/93, п. 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Мотивуючи заяву про відвід судді Молодецького Романа Ігоровича від участі в розгляді заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі № 440/2906/26, позивач, стверджуючи про порушення судом розумних строків розгляду справи, просить відвести суддю Молодецького Р.І., в зв`язку з обставинами, які викликають сумнів в його об`єктивності та неупередженості, професійності та здатності судді належним чином здійснювати правосуддя, а також незаперечному порушенні суддею норм процесуального права.

Вирішуючи згадувану заяву про відвід варто наголосити на тому, що Європейський суд з прав людини, аналізуючи об`єктивний критерій безсторонності судді, у пункті 43 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland; заява №33958/96) та згодом з посиланням на цю справу у пункті 50 рішення від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) відзначав, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Також слід зазначити, що важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Довіра - це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

За змістом заяви про відвід, мотиви, які покладені в її основу, стосуються судових рішень, як ухвалених, так іще не ухвалених під головуванням судді Молодецького Р.І.

Посилання у заяві про відвід судді Молодецького Р.І. на сам розгляд суддею заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі № 440/2906/26 не може бути обставиною, яка може викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Як свідчить зміст заяви ОСОБА_1 про відвід, мотиви заявленого відводу зводяться лише до обставин, що пов`язані з процесуальними рішеннями і діями судді в ході вирішення питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, що регулюються розділом IV КАС України.

Суд не може оцінювати ці мотиви інакше, як такі, що стосуються процесуальних рішень і дій суду в ході вирішення питань, пов`язаних з виконанням судового рішення у справі № 440/2906/26.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Порушення строку розгляду заяви, а так само і посилання на порядок здійснення судочинства та ухвалення судових рішень в інших справах, жодним чином не доводить, на думку суду, упередженості головуючого судді. В умовах багатократного понаднормового перевантаження суду позовами та заявами суд вже позбавлений об`єктивної можливості, в силу об`єктивних причин дотриматися процесуальних строків розгляду в усіх справах. До того ж передача заяви для розгляду іншому складу суду у будь-якому разі тільки продовжить строк її розгляду і швидшому розгляду явно не сприятиме.

Судом також враховано, що нормами статей 249, 383 КАС України не передбачено можливості здійснювати судовий розгляд за заявами, поданими в порядку статті 383 КАС України, за відсутності матеріалів справи, водночас справа № 440/2906/26 повернулась до Полтавського окружного адміністративного суду після апеляційного перегляду 03.08.2026, що також впливає на строки розгляду заяви позивача, з якою він звернувся до суду 23.07.2026.

Слід зауважити, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Водночас зазначені ОСОБА_1 у заяві від 09.09.2026 підстави для відводу судді Молодецького Р.І. свідчать про те, що заявлений відвід пов`язаний з незгодою сторони судового провадження з процесуальними діями/рішеннями судді, а саме загальною тривалістю судового розгляду справи.

Мотивуючи заяву про відвід судді від розгляду справи № 440/2906/26 позивач, стверджуючи про порушення судом розумних строків розгляду справи, просить відвести головуючого суддю, не пов`язуючи відвід судді з існуванням об`єктивних обставин, які можуть свідчити про упередженість суддів, їх необ`єктивність, зацікавленість у результатах розгляду справи, викликати недовіру до них.

Перелічені повідомлені заявником у поданій заяві про відвід обставини не є тими, які можуть свідчити про упередженість або необ`єктивність судді Молодецького Р.І.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Молодецького Р.І. в цілому в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду чи об`єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів поданої заяви про відвід не вбачається.

У заяві відсутні об`єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді, зокрема такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді, а обставини, які вказує позивач в обґрунтування поданої заяви про відвід, не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції.

Інших підстав, що можуть свідчити про упередженість та необ`єктивність судді Молодецького Р.І. під час розгляду заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі № 440/2906/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, подана 09.09.2026 позивачем заява про відвід не містить.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки наведені позивачем мотиви та подані ним документи не свідчать про наявність передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді Молодецького Р.І.

За приписами частин 3, 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Зважаючи на приписи викладених норм процесуального права, для вирішення питання про відвід судді Молодецького Р.І., заяву позивача ОСОБА_1 від 09.09.2026 (вхідний № 69181/26) про відвід судді Молодецького Романа Ігоровича від участі в розгляді заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі № 440/2906/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,, слід передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підстави викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Для вирішення питання про відвід судді Молодецького Р.І. заяву позивача ОСОБА_1 від 09.09.2026 (вхідний № 69181/26) про відвід судді Молодецького Романа Ігоровича від участі в розгляді заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі № 440/2906/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький