Ухвала суду № 139635826, 09.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1531/19

Провадження № 6/487/134/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З. М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (стягувач), ОСОБА_1 (боржник), про заміну стягувача у виконавчому листі,

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (стягувач), ОСОБА_1 (боржник) про заміну стягувача у виконавчому листі № 487/1531/19 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року витребувано докази з Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

01 вересня 2026 року надійшла відповідь Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Заявник у заяві про заміну сторони у виконавчому листі просив розглянути цю заяву без участі представника заявника.

Заінтересовані особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи № 487/1531/19, заяву, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 06.11.2019 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено заочне рішення, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 29.08.2011 року у розмірі 10112,32 грн., яка складається з: 2460,30 грн - заборгованість за кредитом, 6694,29 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн штраф (фіксована частина), 457,73 грн. штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1724,08 грн.

16 травня 2023 року представник АТ КБ «Приватбанк» отримав виконавчий лист.

01 червня 2023 року головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернявською А.Б. відкрито виконавче провадження № 71925507 з виконання вищевказаного виконавчого листа.

Постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернявської А.Б. від 10.12.2025 повернуто виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

22 серпня 2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу №8-22-08/2025 за умовами якого до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» перейшло право вимоги за кредитним договором від 29.08.2011, укладеним муж АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 в сумі 1191,66 грн, що підтверджується витягом з реєстру боргових зобов`язань від 18.09.2025.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 2 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 № 6-122цс13, постановах Верховного Суду від 21.03.2018 в справі № 6-1355/10, від 05.12.2018 в справі 643/4902/14, від 24.07.2019 в справі № 686/5377/18.

Заміна сторони у матеріальному правовідношенні, а відповідно і підстави для процесуального правонаступництва доведені заявником.

У пункті 8.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) зазначено, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 перебував на виконання з 01.06.2023, а 10.12.2025 виконавчий лист повернуто стягувачу.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Оскільки виконавчий лист повернуто стягувачу 10.12.2025, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання на даний час не сплив.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

Враховуючи наведене, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане, а також доказів відступлення прав вимог, судом встановлено наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі.

З урахуванням викладеного вище суд вважає, що заява про заміну стягувача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258, 261, 354, 355, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923; адреса: м. Київ, пр-т Степана Бандери, 28А) у виконавчому листі № 487/1531/19, виданому Заводським районним судом міста Миколаєва по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29.08.2011 року у розмірі 10112,32 грн., яка складається з: 2460,30 грн - заборгованість за кредитом, 6694,29 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн штраф (фіксована частина), 457,73 грн. штраф (процентна складова), та судового збору 1724,08 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала складена 09 вересня 2026 року.

Суддя З. М. Сухаревич