Рішення № 139632500, 09.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1956/26Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши справу № 916/1956/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області /ЄДРПОУ 04377859, адреса 67760, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Маразліївка, вул. Миру, буд. 152/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Млин Аккерман /ЄДРПОУ 43145544, адреса 04060, м. Київ, вул. Берлінського Максима, буд. 9/

про стягнення 1 443 449,29 грн,

ВСТАНОВИВ:

Маразліївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області /позивач/ звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх.№2002/26 від 18.05.2026/ до Товариства з обмеженою відповідальністю Млин Аккерман /відповідач/, в якій просить стягнути безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5, 8354 га, кадастровий номер: 5120884200:01:003:0794 за період з 2024 року по 2026 рік у розмірі 1 443 449 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на даний час жодне речове право за відповідачем на вказану земельну ділянку, що розташована під об`єктами нерухомості, які належать останньому на праві власності, не зареєстровано, земельна ділянка, належна позивачу, використовується відповідачем без достатніх правових підстав, чим порушуються вимоги ст. 1212 Цивільного кодексу України. Позивач звертає увагу на те, що відповідач не вчинив жодних дій для укладення договору оренди земельної ділянки з власником землі та продовжує користуватися земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, в зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 80, 93, 122-125, 152, 206 Земельного кодексу України, ст. ст. 83, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 14, 289 Податкового кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування, Закону України Про оцінку земель.

Ухвалою судді Господарського суду Одеської області Петренко Н.Д. від 25.05.2026 позовну заяву Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області /вх. № 2002/26 від 18.05.2026/ - залишено без руху. Зобов`язано позивача надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви, а саме зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та додати документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

03.06.2026 судом від позивача отримано заяву про усунення недоліків /вх.№19321/26 від 03.06.2026/, якою усунуті недоліки, що були підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 05.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1956/26. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. ст. 247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч. 2 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)» від 05.06.2026 по справі №916/1956/26 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу ТОВ «Млин Аккерман» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 08.06.2026 о 19:21.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Господарського суду Одеської області по справі №916/1928/26 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто з врахуванням періоду перебування головуючого судді у відпустці.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за адресою: вулиця Вокзальна, 12-а, села Олексіївка, Білгород-Дністровського району Одеської області Маразліївської ТГ знаходяться будівлі та споруди цілісного майнового комплексу загальною площею 11473 кв.м., що складається з: контори,1; складу,2; вагової,3; башти,4; складу, 5; башти,6; складу,7; башти,8; складу,9; з`єднувальної підземної галереї,10; складу,11; майстерні,12; туалету,14; зерносушарки ДСП-32,15; зерносушарки ДСП-32,16; приймального пристрою автотранспорту, 17; бункеру тимчасового зберігання,18; підстанції ЛЕП,19; вольєру,20; підсобного,21; підвалу,22;лазні,23; котельної,24; електрощитової,Ю25; басейну для води,26; арт свердловини,27; цистерни для бензину,28; ємність ПММ,29; пожводойми,30; вапняної ями,31; огорожі,32; ворота,33; ворота,34; ворота,35; хвіртки, 36; хвіртки, 37; огорожі,38; огорожі,39; огорожі,40; огорожі,41 та належить на праві власності ТОВ «Млин Аккерман».

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №267272015, земельна ділянка кадастровий номер: 5120884200:01:003:0794 площею 5.8354 га, (на якій розташовані вказані вище споруди), перебуває в комунальній власності Маразліївської сільської ради БілгородДністровського району Одеської області.

Судом встановлено, що рішенням сесії Маразліївської сільської ради №1256 VIII від 04.04.2024 вирішено передати земельну ділянку ТОВ «Млин Аккерман» площею 5,8354 га, кадастровий номер: 5120884200:01:003:0794, J.11.02 Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення з цільовим призначенням: Для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу в довгострокову оренду терміном на 10 років із земель комунальної власності Маразліївської сільської ради під 3% від нормативногрошової оцінки станом на 26.03.2024 року, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Олексіївка, станція Кантемир, вулиця Вокзальна, 12-а. ТОВ «Млин Аккерман» укласти з Маразліївською сільською радою відповідний договір оренди земельної ділянки згідно чинного законодавства та здійснити дії щодо реєстрації права оренди земельної ділянки у відповідності до ЗУ «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Позивачем було розроблено Договір та направлено примірники договору про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5120884200:01:003:0794 на вказану електронну адресу для підпису та направлення нашого екземпляру договору на нашу адресу, однак підписано вказаний договір не було, зв`язок втрачено.

При цьому позивач вказує, що рішення сесії Маразліївської сільської ради №1256 VIII від 04.04.2024 було ухвалене за попередньою домовленістю із уповноваженою особою ТОВ «Млин Аккерман» в телефонному режимі.

В подальшому Маразліївською сільською радою неодноразово здійснювалися спроби зв`язатись із керівництвом ТОВ «Млин Аккерман» для укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташований комплекс будівель та споруд, що належить відповідачу на праві приватної власності.

Так, було здійснено ряд телефонних дзвінків за номерами що вказані в інтернет-ресурсах як номери телефонів директорів, однак відповідали невідомі люди, що пояснювали неможливість надання контакту особи, яка вирішує всі питання з приводу об`єкту згаданої нерухомості.

Судом досліджено Протокол зборів робочої групи з питань наповнення, детінізації доходів бюджету та роботи з погашення податкового боргу платниками податків Маразліївської сільської ради від 29.04.2026, з якого вбачається, що було здійснено виїзну перевірку землекористувачів, які здійснюють свою господарську діяльність на території громади, а саме займаються вирощуванням овочів та моніторинг стану працевлаштування місцевих жителів на весняно-літній період для проведення сільськогосподарських робіт (посадка та збирання картоплі).

Під час виїзної перевірки робочою групою проведено обстеження земельної ділянки орієнтовною площею близько 5 га, на якій розташовані будівлі та споруди колишнього сільськогосподарського комбінату (елеватор). Встановлено, що на об`єкти нерухомого майна зареєстровано право власності, однак питання оформлення прав користування земельною ділянкою не врегульовано. Представники або власники об`єкта на контакт із представниками сільської ради не виходять, доступ на територію обмежений охороною, у проведенні повноцінного обстеження робочій групі було фактично відмовлено. У зв`язку з неоформленням правовстановлюючих документів на земельну ділянку та несплатою орендної плати, бюджет громади щорічно недоотримує орієнтовно близько 500 тис грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не вчинив жодних дій для укладення договору оренди земельної ділянки з власником землі та продовжує користуватися земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5, 8354 га, кадастровий номер: 5120884200:01:003:0794 за період з 2024 року по 2026 рік у розмірі 1 443 449 грн.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. ст. 2, 3 ЗК України).

Використання землі в Україні є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).

Згідно з ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст. 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

У ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Аналіз наведених норм матеріального права дають підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією нерухомістю.

В ході судового розгляду справи достеменно встановлено, як зазначено вище, що відповідачу належить на праві власності нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, що належить позивачу на праві комунальної власності.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 ст. 93 і ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно зі ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У даному випадку, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем починаючи з дати придбання об`єкта нерухомості на спірній земельній ділянці не оформлено право оренди на таку земельну ділянку або інших правовстановлюючих документів. Вказане свідчить про безоплатне та безпідставне використання ТОВ "Млин Аккерман" земельної ділянки комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів та порушення вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі.

Разом з тим, положення глави 15, ст. 120, 125 Земельного кодексу України дають підстави стверджувати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований відповідний об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 (постанова від 05 серпня 2022 року) дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

З огляду на викладене, з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна відповідач став фактичними користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5120884200:01:003:0794, на якій розташоване його майно, а отже у нього виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій це майно розташовано.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", п. 286.2 ст. 286, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Виходячи зі змісту ст. 289.2, 289.3 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель на 1 січня поточного року та не пізніше 15 січня поточного року інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі (постанова КГС ВС від 6 лютого 2020 року у справі № 910/13271/18).

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. Отже предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19)).

На даний час жодне речове право за відповідачем на земельну ділянку, що розташована під об`єктами нерухомості, які належать останньому на праві власності, не зареєстровано, земельна ділянка використовується без достатніх правових підстав, чим порушуються вимоги ст.1212 ЦК України.

Тлумачення статті 1212 ЦК України, із застосуванням телеологічного способу її тлумачення, свідчить, що цією нормою до випадків безпідставного набуття та збереження майна віднесено також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона згідно закону мала віддати (перерахувати) іншій особі в силу покладеного на неї законом зобов`язання. Тобто зменшення обов`язку (Постанова ВС від 22.10.2020 у справі №910/18279/19).

У даному випадку збагаченням є збереження відповідачем без достатніх правових підстав у себе виплати, яку він згідно із законом мав би платити Маразліївській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області за користування об`єктом комунальної власності.

Такий підхід до розуміння норми статті 1212 ЦК України відповідає змісту інституту набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, адже очевидно, що у наведений спосіб рахунок зменшення відбувається збагачення відповідача за (звільнення) його від виконання обов`язку зі сплати орендних платежів за користування комунальним майном.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Позивач вказує, що у період з 2024 року по 2026 рік відповідач не сплачує за користування земельною ділянкою орендну плату за землю в установленому законодавчими актами розмірі, унаслідок чого зберіг за рахунок Маразліївської сільської ради БілгородДністровського району Одеської області як користувач земельної ділянки майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Згідно з інформацією Відділу із земельних питань ради, станом на день подання позовної заяви, сума орендної плати вказаної земельної ділянки за три роки мала скласти 1 443 449,29 грн. Вказана сума розрахована з урахуванням нормативно-грошової оцінки.

Відповідно до витягу №НВ-5100834192023 із технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, станом на 04.10.2023 року НГО земельної ділянки з кадастровим номером 5120884200:01:003:0794 становила 13 749 257.91 грн.

Тобто, 3% від НГО за 5,8354 га землі з індексацією за 2024 рік складали - 433 520,33 грн; за 2025 рік 485 542,77 грн; за 2026 рік- 524 386,19 грн.

Судом перевірено наведений позивачем розрахунок та встановлено його правильність та відповідність матеріалам справи.

Доказів на спростування доводів позивача та наведеного розрахунку відповідачем не надано.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 21 651,74 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 97 від 14.05.2026.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, з урахуванням коефіцієнту 0,8 судовий збір у даній справі становить 17 321,39 грн (переплата 4 330,35 грн).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 17 321,39 грн підлягає стягненню з відповідача. При цьому сума переплати судового збору може бути повернута позивачеві на підставі відповідного клопотання, поданого до суду.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-251, 257-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Млин Аккерман про стягнення 1 443 449,29 грн задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Млин Аккерман /ЄДРПОУ 43145544, адреса 04060, м. Київ, вул. Берлінського Максима, буд. 9/ на користь Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області /ЄДРПОУ 04377859, адреса 67760, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Маразліївка, вул. Миру, буд. 152/ безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5, 8354 га, кадастровий номер: 5120884200:01:003:0794 за період з 2024 року по 2026 рік у розмірі: 1 443 449,29 грн /один мільйон чотириста сорок три тисячі чотириста сорок дев`ять гривень 29 копійок/ за реквізитами: ГУК в Одеській області, код отримувача: 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.),рахунок отримувача: UA078999980334189812000015580, код класифікації доходів: 18010600, орендна плата з юридичних осіб, а також стягнути судовий збір у розмірі 17 321,39 грн /сімнадцять тисяч триста двадцять одна гривня 39 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням перебування судді Петренко Н.Д. у відпустці з 15.07.2026 по 28.08.2026 включно повне судове рішення складено та підписано 09 вересня 2026 р.

Суддя Н.Д. Петренко