Ухвала суду № 139632335, 02.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.09.2026 Справа № 914/1922/26

м. Львів

За позовом: Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області, м. Стрий Львівської області

в інтересах держави в особі:

позивача-1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів

позивача-2: Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, Сколе Львівської області

позивача-3: Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, м Стрий Львівської області

до відповідача-1: Державного агентства лісових ресурсів України, м.Київ

до відповідача-2: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м.Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Львівська обласна державна адміністрація, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Львівська обласна рада, м. Львів

про: визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства в частині та зобов`язання звільнити мисливські угіддя

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ

Представників сторін:

прокурор: Дмитришин Ю.М.

від позивача-1: Довгий Т.Я. представник;

від позивача-2: не з`явився;

від позивача-3: Зубрицька Н.В. представник (в режимі ВКЗ);

від відповідача-1: Чернишенко А.М. представник (в режимі ВКЗ);

від відповідача-2: Ігнатенко С.С. представник (в режимі ВКЗ);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: не з`явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Савчук І. представник.

Суть спору: Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача-1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, позивача-2: Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, позивача-3: Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1: Державного агентства лісових ресурсів України та до відповідача-2: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства в частині та зобов`язання звільнити мисливські угіддя.

Ухвалою суду від 26.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 12.08.2026, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Львівську обласну державну адміністрацію та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Львівську обласну раду.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судового засідання, зокрема 12.08.2026 в підготовчому засіданні ухвалою строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 02.09.2026.

15.07.2026 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача-1 надійшла заява про закриття провадження у справі (вх. №20100/26).

24.07.2026 через систему «Електронний Суд» прокурором подано заперечення на заяву про закриття провадження у справі (вх. №21009/26).

27.07.2026 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача-2 надійшли заперечення (вх. №21162/26).

Ухвалою від 28.08.2026 заяву представника Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №914/1922/26 задоволено.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі, заслухавши думку прокурора та представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідача-1 у клопотанні про закриття провадження у справі посилається на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2025 зі справи № 200/5217/20, цитуючи яку, робить висновок, що справа № 914/1922/26 не підсудна господарському суду, а до адміністративного договору не можуть застосуватися поняття недійсності.

Предметом позову у справі № 200/5217/20 є припинення права користування мисливськими угіддями на підставі абзацу п`ятого ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (систематичного невиконання обов`язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов`язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства).

Втім, за положеннями частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 чинного КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та / або інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 16 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративний договір - це спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері й укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Зміст адміністративного договору, зокрема, передбачає наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від господарських угод, у яких відносини ґрунтуються на юридичній рівності сторін, вільному волевиявленні та майновій самостійності.

Відтак, не можуть вважатися адміністративними договорами угоди, укладені в порядку цивільного або господарського законодавства.

Предметом заявленого прокурором позову є визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства № 11, укладеного 28.10.2020 між Державним агентством лісових ресурсів України та Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України», в частині надання мисливських угідь Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» на території об`єктів природно-заповідного фонду заповідних урочищ місцевого значення «Семигинів» площею 12,7 га і «Дубинське» площею 605,0 га, пам`ятки природи місцевого значення «Комплекс мальовничих скель з лісонасадженями на горі «Соколовець» площею 12,0 га, ландшафтного заказника місцевого значення «Зелемінь» площею 1250,0 га та звільнення вищевказаних територій об`єктів природно-заповідного фонду від використання в цілях ведення мисливського господарства.

Спірні правовідносини стосуються дотримання вимог природоохоронного законодавства, порушення якого відбулось внаслідок передачі об`єкта природнозаповідного фонду для ведення мисливського господарства. За загальним правилом, договір є універсальним регулятором приватноправових відносин та направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків сторін.

У такому договорі відносини ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності сторін, на відміну від адміністративного договору, що передбачає, зокрема, наявність відносин влади і підпорядкування сторін.

Враховуючи вищенаведене, спір у цій справі до публічно-правових не належить і має вирішуватися судом за правилами господарського судочинства.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Приписами ст.185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відтак, враховуючи те, що судом у ході проведення підготовчого засідання здійснені усі передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, беручи до уваги подання учасниками справи всіх заяв по суті, суд зазначає, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, закрити підготовче провадження у даній справі та призначити її до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 2, 177, 182, 183, п.3 ч.2 ст.185, ст.ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви відповідача-1 про закриття провадження у справі відмовити.

2. Закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

3. Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 07.10.2026 р. о 12:30 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул. Личаківська, 128, зал судових засідань (ІІ-й поверх).

4. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Суддя Щигельська О.І.