Ухвала суду № 139632094, 10.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні відводу

м. Київ

10.09.2026Справа №904/2251/26

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся"пропро відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №904/2251/26за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" 2. Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Перший земельний інвестиційний фонд"провизнання недійсними рішення загальних зборів та договорів Суддя Бойко Р.В.Ухвалу постановлено в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" та Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Перший земельний інвестиційний фонд", в якому просить суд:

- визнати недійсним рішення Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Перший земельний інвестиційний фонд" від 06.12.2024, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Зелена Долина Полісся" від 06.12.2024 №06/12/2024, на підставі якого між ТОВ "Термінал "Боріваж" та ТОВ "Зелена Долина Полісся" укладено Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 06.12.2024 №06/12/2024;

- визнати недійсним Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 06.12.2024 №06/12/2024, укладений між ТОВ "Термінал "Боріваж" та ТОВ "Зелена Долина Полісся";

- визнати недійсним Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 18.12.2024 №18/12/2024, укладений між ТОВ "Термінал "Боріваж" та ТОВ "Зелена Долина Полісся".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що його новим керівником було виявлено, що 06.12.2024 Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Перший земельний інвестиційний фонд", як учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" із часткою в статутному капіталі у розмірі 765,00 грн (90% статутного капіталу) було прийнято рішення, оформлене Протоколом №06/12/2024 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" від 06.12.2024, про укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" договору поворотної фінансової допомоги в розмірі 235 000 000,00 грн. В подальшому на виконання вказаного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" від 06.12.2024, позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №06/12/2024 від 06.12.2024 про надання позивачу безоплатної фінансової допомоги у розмірі 235 000 000,00 грн.

Позивач стверджує про недійсність рішення про укладення з відповідачем-1 договору поворотної фінансової допомоги, оформленого Протоколом №06/12/2024 від 06.12.2024, оскільки дане рішення прийнято за відсутності належного кворуму та без участі другого учасника товариства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас Ессет Менеджмент".

Щодо другого договору поворотної фінансової допомоги, то позивач стверджує про відсутність взагалі будь-якого рішення загальних зборів, яке б уповноважувало виконавчий орган Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" на його укладення.

Відтак, на думку позивача, сторонами з перевищенням наданих їм статутом повноважень було укладено оспорювані правочини, які в свою чергу суперечать інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся", оскільки створюють необґрунтоване значене боргове навантаження, не схвалене учасниками цього товариства.

Оскільки при укладенні оспорюваних договорів було відсутнє волевиявлення сторони та необхідний обсяг цивільної дієздатності у особи, яка їх вчинила, а подальшого схвалення надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за Договорами №06/12/2024 від 06.12.2024 та №18/12/2024 від 18.12.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення (шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників), не було, то відповідно позивач просить суд визнати недійсними дані правочини.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тас Ессет Менеджмент", оскільки це товариство на час вчинення оспорюваних правочинів було одним із учасників позивача, а рішення у даній справі може вплинути на його права та охоронювані законом інтереси.

24.04.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" надійшло клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2251/26; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив; підготовче засідання призначено на 27.05.2026.

04.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшли доповнення до клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю.

15.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" надійшов відзив на позов, в якому відповідач-1 звертає увагу суду, що формулювання позовної вимоги щодо визнання недійсним рішення Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Перший земельний інвестиційний фонд" від 06.12.2024 є некоректним, позовна вимога має всі ознаки фіктивності (заявлена без мети створення правових наслідків), оскільки 06.12.2024 саме загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" прийнято рішення, оформлене Протокол №06/12/2024 від 06.12.2024. Відповідач-1 вважає, що вимогу про скасування рішення, оформленого Протоколом №06/12/2024 від 06.12.2024, позивач заявив лише для того щоб змінити підсудність розгляду справи. Також, посилаючись на п.п. 12.16.2.1, 12.16.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся", відповідач-1 стверджує, що рішення про укладення договору фінансової допомоги приймається більшістю голосів учасників позивача, а не одностайно, як стверджує позивач в своєму позові всупереч своєму ж статуту. Щодо укладення Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 18.12.2024 №18/12/2024, то відповідач-1 вказує, що ним було отримано від позивача Протокол загальних зборів ТОВ "Зелена Долина Полісся" №18/12/2024 від 18.12.2024 з накладеним електронно-цифровим підписом, в якому міститься рішення загальних зборів учасників позивача про укладення договору на отримання поворотної фінансової допомоги в розмірі 180 000 000,00 грн. Крім того, відповідач-1 вважає, що вимога позивача про оспорювання договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та визнання їх недійсними без застосування наслідків недійсності (реституції) - не є ефективним способом захисту порушеного права, а позовна заява не підлягає задоволенню, адже сам по собі факт визнання виконаних договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги недійсними не зумовить ніяким чином відновлення прав та інтересів позивача. При цьому відповідач-1 вказує, що повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" 5 мільйонів гривень за платіжною інструкцією №3101 від 23.12.2024 свідчить про вчинення не тільки відповідачем-1, а і самим позивачем дій, що свідчать про прийняття до виконання обох спірних правочинів. ТОВ "Термінал "Боріваж" заперечує проти залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас Ессет Менеджмент" до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, оскільки останнє не являється учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" з 31.01.2025 по причині передачі своїх прав як учасника ОСОБА_1 , тому у випадку задоволення позовних вимог, рішення суду жодним чином не вплине на права та обов`язки вказаного товариства. У змісті відзиву ТОВ "Термінал "Боріваж" вказує, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 200 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2026 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" про участь у судовому засіданні 27.05.2026 у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2026 у справі №904/2251/26 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" про участь у судовому засіданні 27.05.2026, а також інших судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено частково. В участі представника відповідача-1, адвоката Таволжанського Миколи Володимировича, у судовому засіданні 27.05.2026 відмовлено. Повідомлено, що усі наступні судові засідання у справі №904/2251/26 будуть проведені за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС", "vkz.court.gov.ua" в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі суду №1-403.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2026 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив та надання пояснень, відкладено підготовче засідання на 24.06.2026.

29.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" надійшли заперечення на клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю.

04.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що доводи відповідача-1 щодо фіктивності заявлених позовних вимог не підтверджено жодними належними і допустимими доказами та слугують виключно припущеннями відповідача-1 і незгодою із заявленими вимогами, оскільки заявлені позовні вимоги є безпосередньо пов`язаними між собою, так як Договір про надання поворотної фінансової допомоги №06/12/2024 від 06.12.2024 було укладено саме на підставі оспорюваного рішення, оформленого Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся". Також позивач зазначає, що відповідач-1 помилково ототожнює формальну наявність протоколу із дотриманням належної та законної процедури прийняття рішення загальними зборами, оскільки позовні вимоги обґрунтовано, насамперед, допущеними порушеннями, що мали місце зокрема: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тас Ессет Менеджмент" не було належним чином повідомлено про проведення зборів, чим фактично було усунуто від участі в управлінні товариством; 2) оскаржувані правочини є значними для Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" та створили надмірне боргове навантаження, що свідчить про невідповідність дій директора інтересам товариства. Щодо заперечень відповідача-1 проти залучення третьої особи, то позивач вказує, що факт подальшого відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "Тас Ессет Менеджмент" частки не усуває необхідності дослідження обставин порушення корпоративних прав такого учасника саме на момент прийняття спірних рішень.

08.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач-1 зазначає, що посадові особи позивача на час звернення із позовними вимогами знали про існування рішення засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" №18/12/2024 від 18.12.2024 та незважаючи на це, наголошували на його відсутності. Такі дії представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся", на думку відповідача-1, є наміром ввести суд в оману щодо дійсних обставин справи та створити штучні підстави для заявлених позовних вимог. Крім того відповідач-1 звертає увагу суду, що позивачем у даній справі є саме ТОВ "Зелена Долина Полісся", а не ТОВ "Тас Ессет Менеджмент", в той час як позивач намагається обґрунтовувати свої порушені права, обставиною про порушення прав ТОВ "Тас Ессет Менеджмент".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2026 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" про участь у судовому засіданні 24.06.2026, у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".

23.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" надійшло клопотання про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" витягу з журналу реєстрації рішень єдиного учасника ТОВ "Термінал "Боріваж" із записом щодо реєстрації рішень єдиного учасника ТОВ "Термінал "Боріваж" №06/12/24 від 06.12.2024, №18/12/24 від 18.12.2024.

24.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" надійшла заява про повернення позовної заяви без розгляду, в якій відповідач-1 стверджує, що позивачем не дотримано правил об`єднання позовних вимог та порушено правила виключної підсудності.

24.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" надійшло заява про зміну (доповнення) підстав позову, в якій позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається також на наявність у нього сумнівів щодо дійсності та існування в природі станом на дату укладення оспорюваних правочинів рішень єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" про надання згоди на укладення Договорів №06/12/2024 від 06.12.2024 та №18/12/2024 від 18.12.2024.

24.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" надійшли заперечення на клопотання позивача про витребування доказів.

24.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про повернення позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" про передачу справи №904/2251/26 за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області відмовлено. Постановлено передати за виключною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарському суду міста Києва матеріали справи №904/2251/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" та Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Перший земельний інвестиційний фонд" про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників та договорів.

24.07.2026 справа №904/2251/26 надійшла до Господарського суду міста Києва та за наслідками автоматизованого розподілу між суддями була передана на розгляд судді Бойку Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 прийнято справу №904/2251/26 до свого провадження; відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" про повернення позовної заяви без розгляду; прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" про зміну (доповнення) підстав позову; призначено підготовче засідання у справі призначити на 08.09.2026; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору з урахуванням заяви про зміну підстав позову.

14.08.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" надійшов відзив на позов, в якому відповідач-1 вказує, що позивач не заперечує існування даного рішень загальних зборів, як і не заперечує факт існування рішення загальних зборів ТОВ "Зелена Долина Полісся". Так, відповідач-1 звертає увагу суду, що рішенням загальних зборів ТОВ "Зелена Долина Полісся" від 06.12.2024 №06/12/2024 та 18.12.2024 №18/12/2024, на яких був присутній директор останнього ОСОБА_2 , уповноважено директора Чарова В.В. укласти з ТОВ "Термінал "Боріваж" договори поворотної фінансової допомоги на загальну суму 415 млн грн; листи ТОВ "Зелена Долина Полісся" до ТОВ "Термінал "Боріваж" від 06.12.2024 за вих. № 0612/24-7 та від 18.12.2024 за вих. № 1812/24-8 підписані директором Чаровим В.В.; Договори про надання поворотної фінансової поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №06/12/2024 від 06.12.2024, №18/12/2024 від 18.12.2024 від імені ТОВ "Зелена Долина Полісся" підписано директором ОСОБА_2 . Проте станом на дату подання позову та на даний час директором позивача досі являється ОСОБА_2 , який в свою чергу визначає з представником правову позицію у справі. Таким чином, відповідач акцентує увагу на тому, що одна і таж посадова особа позивача, яка відповідно до установчих документів діє від імені та в інтересах останнього, бере участь у загальних зборах учасників ТОВ "Зелена Долина Полісся" 06.12.2024 та 18.12.2024, підписує оспорювані договори фінансової допомоги, листи з проханням надати фінансову допомогу та на сьогодні погоджує правову позицію позивача щодо відсутності у директора повноважень на укладання оспорюваних договорів. Наведене, на думку відповідача-1, вказує на штучне створення спору та зловживання процесуальним правом. Також відповідач-1 вважає необґрунтованими посилання ТОВ "Зелена Долина Полісся" в якості мотивування своїх позовних вимог на порушення прав та інтересів третіх осіб (ТОВ "Тас Ессет Менеджмент"). Крім того, відповідач-1 заперечує проти доводів позивача, що рішення про укладення договору фінансової допомоги підлягали прийняттю загальними зборами ТОВ "Зелена Долина Полісся" одностайно та вважає, що для його прийняття було достатньо голосу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Перший земельний інвестиційний фонд", якому належить 90% статутного капіталу позивача.

21.08.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що доводи відповідача-1 щодо фіктивності заявлених позовних вимог не підтверджено жодними належними і допустимими доказами та слугують виключно припущеннями ТОВ "Термінал "Боріваж" та незгодою із заявленими вимогами. Позивач повторно наголошує, що його позовні вимоги обґрунтовані тим, що: 1) ТОВ "Тас Ессет Менеджмент" не було належним чином повідомлено про проведення зборів, чим фактично було усунуто від участі в управлінні товариством; 2) оскаржувані правочини є значними для товариства та створили надмірне боргове навантаження, що свідчить про невідповідність дій директора інтересам товариства. При цьому, позивач звертає увагу суду, що за усталеною практикою Верховного Суду порушення права учасника на участь в управлінні товариством є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Також позивач просив суд поновити пропущений процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи фінансову звітність ТОВ "Зелена Долина Полісся" за 2023 рік, 3 квартал 2024 року.

27.08.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач-1 вказує, що право на участь в управлінні товариством є немайновим корпоративним правом учасника, а не самого товариства. Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" не є носієм корпоративних прав щодо самого себе, тому саме по собі порушення порядку повідомлення учасника не свідчить про порушення корпоративного права самого товариства. Крім того, відповідач-1 стверджує, що ТОВ "Тас Ессет Менеджмент", залучене до участі у справі як третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, не висловило підтримки доводам позивача щодо порушення порядку його повідомлення про проведення загальних зборів. Відповідач-1 повторно наголошує на тому, що оспорювані договори від імені позивача підписані директором Чаровим В.В., який станом на дату подання позову та на час розгляду справи залишається одноосібним виконавчим органом позивача та визначає його процесуальну позицію у цій справі, що, на думку ТОВ "Термінал "Боріваж", підлягає оцінці судом при вирішенні питання щодо добросовісності здійснення ТОВ "Зелена Долина Полісся" процесуальних прав відповідно до ст. 43 ГПК України. Також ТОВ "Термінал "Боріваж" зазначає, що позивач не довів наявності об`єктивних причин, які перешкоджали поданню фінансової звітності у встановлений процесуальний строк, тому підстави для прийняття зазначених доказів після закінчення встановленого строку відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України відсутні.

02.09.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" надійшло клопотання про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" витягів з журналу реєстрації рішень єдиного учасника ТОВ "Термінал "Боріваж" із записом щодо реєстрації рішень єдиного учасника ТОВ "Термінал "Боріваж" №06/12/24 від 06.12.2024, №18/12/24 від 18.12.2024.

В підготовче засідання 08.09.2026 з`явились представники позивача та відповідача-1.

Представником ТОВ "Зелена Долина Полісся" - адвокатом Кулаковою Ілоною Олександрівною (яка приймала участь у засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних пристроїв) було заявлено клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги у м. Запоріжжі (в якому вона перебуває) та загрозою застосування КАБів. Щодо неперебування в укритті адвокат Кулакова І.О. повідомила суд, що в укритті відсутній зв`язок, що унеможливлює її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних пристроїв.

Натомість представники позивача повідомили суд, що вважають позов ТОВ "Термінал "Боріваж" технічним, а спір штучним для затягування часу стосовно інших справ, пов`язаних з банкрутством і участю ТОВ "Зелена Долина Полісся" як кредитора в інших справах. Зокрема адвокат Клепиков Максим Сергійович стверджував, що наразі ТОВ "Зелена Долина Полісся" перебуває у стані неплатоспроможності, тому ним було ініційовано даний спір виключно для того, що створити штучну наявність спору для уникнення можливості відкриття справи про банкрутство щодо позивача. Також адвокат Клепиков Максим Сергійович акцентував увагу суду, що керівник ТОВ "Зелена Долина Полісся" який звертався до відповідача із листами про надання фінансової допомоги та підписав оспорювані договори, на даний час продовжує виконувати повноваження керівника позивача.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 08.09.2026 зобов`язано позивача до 10.09.2026 надати відомості щодо розпорядження коштами, отриманими за договорами про надання безвідсоткової фінансової допомоги, а також інформацію щодо оскарження правочинів щодо розпорядження такими коштами в разі їх наявності; задоволено клопотання відповідача про відкладення засідання та відкладено підготовче засідання на 10.09.2026.

При цьому, після постановлення протокольної ухвали суду від 08.09.2026 суддя Бойко Р.В. пояснив учасникам засідання, що надання ТОВ "Зелена Долина Полісся" вказаних відомостей та доказів необхідне для з`ясування дійсної мети цього позову - чи наявне зловживання процесуальним правом на подання позову, чи він має підґрунтя і не спрямований на перешкоджання у відкритті справи про банкрутство.

10.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" через систему "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №904/2251/26, яка мотивована тим, що під час підготовчого засідання 08.09.2026 суддею Бойком Р.В. була допущена поведінка та висловлені судження, які в їх сукупності створили у позивача та його представника обґрунтовані сумніви щодо збереження судом належної неупередженості та об`єктивності при подальшому розгляді справи. Зокрема позивач зазначає, що на початку підготовчого судового засідання суддя з власної ініціативи фактично поставив під сумнів добросовісність звернення позивача із цим позовом. На думку позивача, відповідні питання ставилися не виключно з метою визначення кола обставин, які підлягатимуть доказуванню в подальшому, а в контексті попередньо висловлених суддею сумнівів щодо самої мети звернення до суду, можливих "прихованих мотивів" ТОВ "Зелена Долина Полісся" та можливого "штучного" характеру спору. Також позивач вказує, що характер спілкування судді з представником позивача, форма постановки відповідних питань та загальна спрямованість такого діалогу мали ознаки психологічного та процесуального тиску на адвоката, який представляв інтереси позивача.

Згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як зазначалось, чергове підготовче засідання по справі №904/2251/26 було призначене на 10.09.2026 (четвер), в той час як заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" про відвід судді Бойка Р.В. була сформована 09.09.2026 (середа) та надійшла до суду 10.09.2026 (четвер), тобто менш ніж за три робочі дні до призначеного судового засідання.

За таких обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №904/2251/26 підлягає розгляду судом, що розглядає справу, та не підлягає передачі на розгляд іншому судді.

Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Керуючись приписами ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ""Зелена Долина Полісся" та вирішити питання про відвід без повідомлення учасників справи, тобто у письмовому провадженні.

Суд, ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" про відвід судді Бойка Романа Володимировича від розгляду справи №904/2251/26, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" про неможливість надання судом оцінки добросовісності позивача в аспекті подання позову до дослідження та оцінки доказів у справі, що в свою чергу не може мати місця на стадії підготовчого засідання, то суд зазначає наступне.

По-перше, твердження адвоката Кулакової І.О. про те, що на початку підготовчого судового засідання суддя з власної ініціативи фактично поставив під сумнів добросовісність звернення позивача із цим позовом, не відповідають дійсності, оскільки як у відзиві, так і в запереченнях на відповідь на відзив ТОВ "Термінал "Боріваж" послідовно та ґрунтовно стверджувало про штучність ініційованого ТОВ "Зелена Долина Полісся" спору у справі №904/2251/26. Наведене було безумовно відомо позивачу, оскільки у відповіді на відзив (підписаній адвокатом Кулаковою І.О.) ТОВ "Зелена Долина Полісся" вказувало про недоведеність і необґрунтованість доводів відповідача про штучність позову.

Тобто питання добросовісності ТОВ "Зелена Долина Полісся" було ініційоване ТОВ "Термінал "Боріваж", а не суддею Бойком Р.В.

По-друге, твердження ТОВ "Зелена Долина Полісся" про можливість вирішення питання штучності (технічності) позову лише після дослідження доказів по справі є суб`єктивним невірним трактуванням ТОВ "Зелена Долина Полісся" норм процесуального законодавства.

Так, неприпустимість зловживання процесуальними правами відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України віднесено до основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У частині п`ятій статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частина друга статті 42 Господарського процесуального кодексу України містить невичерпний перелік обов`язків учасників справи та передбачає, що вони зобов`язані виконувати також інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, процесуальним законом на осіб, які беруть участь у господарській справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Добросовісність необхідно розуміти як реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 601/485/23, від 03.12.2025 у справі №902/388/18).

Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони правовідносин, зокрема процесуальних (див. постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 в справі №390/34/17, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 у справі №337/474/14-ц тощо).

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17, Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).

За змістом частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України законодавець вважає зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства. У цій же нормі наведений перелік дій, що суперечать завданню господарського судочинства, які суд залежно від конкретних обставин може визнати зловживанням процесуальними правами.

Тлумачення норм частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України у сукупності із нормою частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України дозволяє визначити зловживання процесуальними правами як процесуальні дії, які, хоча й відповідають визначеній законом процесуальній формі, але чиняться на шкоду справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляду інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, а отже, всупереч меті ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктом 3 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Тому у випадках, коли особа: свідомо ініціює фіктивний / штучний спір; використовує судовий процес для досягнення неправомірної мети; діє всупереч принципу добросовісності; фактично маніпулює механізмом судового захисту, реагування суду у формі залишення позову без розгляду саме по собі не суперечить праву на доступ до правосуддя, як його тлумачать національні суди з урахуванням практики ЄСПЛ щодо застосування Конвенції.

Сама природа інституту запобігання зловживанню процесуальними правами свідчить про те, що суд має право реагувати на такі дії з власної ініціативи (ex officio), адже такий підхід кореспондує завданням суду (господарської, цивільної, адміністративної юрисдикції) зокрема визначеним, у статтях 2, 13 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 2, 12 Цивільного процесуального кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У цьому аспекті слід ураховувати, що зловживання процесуальними правами порушує не лише приватні інтереси іншої сторони, але й загрожує належному порядку здійснення правосуддя, а відсутність у суду ефективних механізмів реагування на очевидне процесуальне зловживання могла б поставити під загрозу: принцип розумних строків судового розгляду; ефективність правосуддя; рівність учасників процесу; авторитет судової влади; право інших осіб на справедливий суд.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2026 у справі №910/10837/25 вказала, що системний аналіз приписів статей 177-185 Господарського процесуального кодексу України в частині завдань і обсягів повноважень суду забезпечувати правильний, своєчасний і безперешкодний розгляд справи по суті, права і обов`язки сторін щодо остаточного формування власної позиції у справі засвідчує, що саме підготовче провадження слід вважати найбільш типовою стадією для застосування заходів запобігання зловживанню процесуальними правами.

За змістом частини першої статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є, зокрема остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Для цього суд може вислухати учасників сторін щодо позовних вимог та заперечень проти них (пункт 3 частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України). У підготовчому засіданні діє принцип змагальності сторін, хоча з деякими обмеженнями, пов`язаними з особливостями такого засідання (частина перша статті 183 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, саме на цій стадії суд отримує можливість оцінити: реальність спору; наявність матеріально-правового інтересу; добросовісність процесуальної поведінки; взаємозв`язок між сторонами; штучність спору або фіктивність заявлених вимог.

У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2026 у справі №910/10837/25 акцентує, що можливість саме такого завершення провадження у справі за результатами підготовчого засідання (постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду) передбачена частиною другою статті 185 Господарського процесуального кодексу України і жодна норма процесуального закону не забороняє здійснити це з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті Господарського процесуального кодексу України.

До того ж на стадії підготовчого провадження не відбувається повного розгляду спору по суті, тому застосування заходів запобігання зловживанню процесуальними правами згідно з пунктом 3 частини другої, частиною третьою статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не підміняє вирішення матеріально-правового конфлікту та не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду за наявності підстав, а також найбільш виправдане в аспекті дотримання процесуальної економії судом та запобігання порушенню прав / інтересів учасників справи - за безпідставного позову, відсутності предмета спору та у разі штучності самого спору.

Відтак доводи позивача з приводу недопостумості вирішення питання щодо штучності поданого позову на стадії підготовчого провадження (без дослідження та оцінки доказів) є безпідставними та прямо суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Щодо доводів ТОВ "Зелена Долина Полісся" про те, що характер спілкування судді з представником позивача, мали ознаки психологічного та процесуального тиску на адвоката, який представляв інтереси позивача, то суд, на прохання позивача, здійснив повне відтворення технічного запису зазначеного судового засідання, за наслідками якого дійшов висновку, що адвокатом Кулаковою І.О. було сприйнято питання судді Бойка Р.В. як психологічний та процесуальний тиск через те, що остання не могла надати на них повної та чіткої відповіді.

Окремо суд відзначає логічну помилку у доводах ТОВ "Зелена Долина Полісся", оскільки суб`єктивне ставлення адвоката Кулакової І.О. до поставлених їй питань не може бути об`єктивним доказом упередженості судді Бойка Р.В. Простий дискомфорт, образа чи обурення адвоката через питання судді - це суб`єктивне сприйняття. Юридичне значення мають лише факти. Щоб суб`єктивне занепокоєння адвоката трансформувалося в об`єктивні обставини для відводу судді, питання судді мають вийти за межі процесуальних норм.

Натомість судом детально (із посиланням на норми процесуального права та правову позицію Великої Палати Верховного Суду) було наведено в даній ухвалі правомірність з`ясування у підготовчому засіданні поставленого відповідачем-1 питання про штучність позову ТОВ "Зелена Долина Полісся". Натомість ТОВ "Зелена Долина Полісся" не навело жодної норми процесуального права, яка була б порушена суддею Бойком Р.В. у підготовчому засіданні від 08.09.2026 при з`ясуванні поставленого відповідачем-1 питання про штучність позову.

Заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки (вчиненні певних (процесуальних) дій, які б свідчили про його упередженість) при вирішенні такої справи.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено обставин, які б слугували підставою для відведення судді Бойка Р.В. від розгляду даної справи №904/2251/26, в той час як мотиви заявника є необґрунтованими та безпідставними, а тому заява про відвід задоволенню не підлягає.

Зважаючи, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №904/2251/26 надійшла до суду 10.09.2026, тобто менш ніж за три дні до призначеного на 10.09.2026 засідання, то вирішення питання про відвід судді Бойка Р.В. не підлягає передачі іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 13, 35, 43, 39, 43, 177, 182, 185, 234, 323 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №904/2251/26 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (10.09.2026) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Роман БОЙКО