Ухвала суду № 139631977, 09.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПІДГОТОВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

ТА ПРИЗНАЧЕННЯ СПРАВИ ДО РОЗГЛЯДУ ПО СУТІ

м. Київ

09.09.2026Справа № 910/6/26

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУД-1"

до ОСОБА_1

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО

2. СВЯТОШИНСЬКУ РАЙОННУ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНУ АДМІНІСТРАЦІЮ

про стягнення збитків у розмірі 783 364,28 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 09.09.2026

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЖИТЛОБУД-1" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 783 364,28 грн.

Ухвалою суду від 09.01.2026 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.01.2026 через систему "Електронний суд" позивачем до суду була подана заява про усунення недоліків із додатками - доказами сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6/26, визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

16.02.2026 ОСОБА_1 до суду через систему Електронний суд був поданий відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.05.2026 у справі № 910/6/26 було призначене судове засідання на 11.06.2026.

У судовому засіданні 11.06.2026 сторонами були надані пояснення по суті позовних вимог, судом була оголошена перерва в судовому засіданні до 02.07.2026.

ОСОБА_1 до суду через систему Електронний суд 01.07.2026 були подані додаткові пояснення у справі.

02.07.2026 позивачем через систему Електронний суд до суду були подані додаткові письмові пояснення у справі, а також клопотання про витребування доказів та заяву щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу.

За наслідками судового засідання 02.07.2026 судом була постановлена ухвала, якою вирішено здійснювати розгляд справи № 910/6/26 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі підготовчого провадження, залучити до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО та СВЯТОШИНСЬКУ РАЙОННУ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНУ АДМІНІСТРАЦІЮ. Також вказаною ухвалою було запропоновано третім особам надати суду письмові пояснення щодо позову та/або відзиву, а також зобов`язати надати пояснення з відповідними доказами щодо: тепломережі від ТК126А/8-1 до стіни житлового будинку за адресою вулиця Ушакова, 1Б (чи перебуває у власності/на балансі/користуванні/технічному обслуговуванні та на якій підставі, з якої дати тощо); чи здійснюється (здійснювалось) постачання теплової енергії в гарячій воді тепломережею від ТК126А/8-1 до стіни житлового будинку за адресою вулиця Ушакова, 1Б у вказаний будинок та на підставі яких документів. Також вказаною ухвалою підготовче засідання було призначено на 12.08.2026.

24.07.2026 через систему «Електронний суд» КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО до суду були подані письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2026.

12.08.2026 відповідачем до суду через систему «Електронний суд» були подані додаткові пояснення по суті позовних вимог.

ТОВ "ЖИТЛОБУД-1" через систему «Електронний суд» 12.08.2026 скерувало до суду клопотання про долучення доказів.

Підготовче засідання, призначене на 12.08.2026 не відбулось у зв`язку з оголошенням у місті Києві повітряної тривоги та її тривалістю, що унеможливило знаходження представників учасників судового процесу та працівників суду в приміщенні Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 13.08.2026 судове засідання було призначене на 09.09.2026.

08.09.2026 відповідачем через систему «Електронний суд» до суду були подані письмові заперечення проти клопотання позивача про долучення доказів та про здійснення розгляду справи за відсутності представника.

ТОВ "ЖИТЛОБУД-1" через систему «Електронний суд» 09.09.2026 скерувало до суду клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 09.09.2026 суд, заслухавши пояснення представників учасників справи дійшов наступних висновків.

Щодо клопотання ТОВ "ЖИТЛОБУД-1" про витребування доказів, в якому позивач просив витребувати:

- у Господарського суду міста Києва в повному обсязі матеріали справи № 8/174 за позовом за позовом ТОВ "Будівельна компанія "Місто" до ЗАТ "Домобудівельний комбінат № 1" (провадження порушене у 2009 році);

- у Державної інспекції архітектури та містобудування України копії договору підряду від 03.09.2008 №97 на будівництво зовнішніх інженерних мереж та благоустрій для житлового комплексу з вбудованими приміщеннями по вул. Ушакова, 1 в Святошинському районі м.Києва та документі щодо прийняття замовником виконаних робіт з будівництва зовнішніх теплових мереж, які були подані забудовником для видачі сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (дата не зазначена) щодо об`єкта будівництва «Будівництво житлових будинків № 1, № 4 на вул. Миколи Ушакова, 1 у Святошинському районі м. Києва. (№ ІУ165143590943 та ІУ165151950023» Реєстру будівельної діяльності), а також для видачі свідоцтва № 2600000231, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві. Дата видачі: 28.08.2009. Об`єкт будівництва: «Будівництво житлових будинків (І черга, житловий будинок № 2) на вул. Миколи Ушакова, 1 у Святошинському районі м. Києва» та свідоцтва № 2600000148, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві. Дата видачі: 27.07.2009.

Відповідно до положень 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Водночас, звертаючись до суду з клопотаннями про витребування доказів, позивачем, всупереч вимог статті 81 Господарського процесуального кодексу України, не наведено які саме обставини та факти можуть бути підтверджені чи спростовані витребуваними документами з огляду на предмет спору у межах даної справи.

З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "ЖИТЛОБУД-1" про витребування доказів.

Суд відзначає, що в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Отже, створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі судового розгляду справи може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (справа "Walchli v. France", заява № 35787/03, рішення від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (постанова Верховного Суду від 23.10.2023 у справі № 910/9714/22).

Таким чином, беручи до уваги вказане судом вище, враховуючи предмет спору та стадію її розгляду, відмова в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів не може бути розтлумачена сторонами, як "надмірний формалізм".

Крім того, Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при розгляді справи суд керується принципом верховенства права.

Відповідно до Копенгагенського документа (Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ, 1990) верховенство права не зводиться лише до формальної законності, яка забезпечує правильність та узгодженість процесу творення і впровадження в життя демократичного ладу, а означає також і справедливість, засновану на визнанні та повному сприйнятті людської особи як найвищої цінності та яку гарантовано інститутами, що забезпечують рамки для її якнайповнішого вираження.

Таким чином, дотримання принципу верховенства права перебуває у тісному взаємозв`язку з забезпеченням права на доступ до правосуддя, в тому числі з реалізацією принципу змагальності сторін, який означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos проти Іспанії, п. 63).

Принцип змагальності сторін нерозривно пов`язаний і з принципом рівності сторін. Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що принцип рівності сторін у розумінні справедливого балансу між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (рішення у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 р., п. 33, та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 р., п. 38).

Виходячи з принципу верховенства права, з метою забезпечення принципу змагальності (стаття 13 ГПК України) та всебічного, повного і об`єктивного визначення обставин справи, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття додаткових письмових пояснень із наданими доказами позивача до розгляду.

Керуючись приписами статті 182 та 185 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті у судовому засіданні.

З огляду на викладені вище обставини, керуючись статтями 177-185, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУД-1" про витребування доказів від 02.07.2026 відмовити.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

3. Розгляд справи по суті призначити на 30.09.26 о 15:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 7.

4. Ухвала набирає законної сили 09.09.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ