Ухвала суду № 139631760, 08.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/5/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.09.2026 Справа № 908/38/26

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участі секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (вх.№18791/08-08/26 від 31.08.2026) про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у справі №908/38/26

за позовом: Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області (вул. Центральна, 192, с. Кушугум, Запорізький район, Запорізька область, 70450, ідентифікаційний код юридичної особи 20488417)

про стягнення орендної плати, розірвання договору та повернення земельної ділянки,

за участю представників учасників справи:

від позивача (стягувача) не з`явився;

від відповідача (боржника) СЕРДЮК РОМАН ВІКТОРОВИЧ (в режимі відеоконференції), адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2602 від 20.08.2012, ордер серії АЕ № 1252393 від 05.02.2024;

від третьої особи не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.05.2026 у справі №908/38/26 позов задоволено частково; стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) суму 13977,70 грн (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 70 коп.) несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 03.10.2018, кадастровий номер 2322188600:04:001:1183, площею 17,9650 га, а також 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Додатковим рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/38/26 задоволено частково заяву Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вх.№10848/08-08/26 від 18.05.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №908/38/26: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) витрати у на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 коп.). В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2026 рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/38/26 залишено без змін.

Рішення господарського суду та додаткове рішення суду набрало законної сили 23.07.2026.

23.07.2026 від стягувача надійшла заява про видачу наказів.

28.07.2026 від боржника надійшла заява про долучення доказів добровільного виконання судових рішень у справі. Цією з заявою боржник просив визнати факт повного добровільного виконання ТОВ «Агрофірма «Нива» грошових зобов`язань, визначених рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.05.2026 та додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/38/26, на загальну суму 30005,70 грн; відмовити у задоволенні заяви Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 23.07.2026 про видачу на руки судових наказів про примусове стягнення у справі №908/38/26; не видавати та не направляти Степненській сільській раді Запорізького району Запорізької області накази для примусового стягнення з ТОВ «Агрофірма «Нива» сум, які вже сплачені боржником добровільно за платіжними інструкціями №846, №847 та №848 від 27.07.2026.

27.08.2026 на примусове виконання рішення суду та додаткового рішення суду видано відповідні накази.

31.08.2026 від боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива», до суду надійшла заява про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у зв`язку із добровільним виконанням рішення суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.08.2026 заяви передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 01.09.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (вх.№18791/08-08/26 від 31.08.2026) про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у справі №908/38/26 прийнято до розгляду; судове засідання з розгляду заяв у справі №908/38/26 призначено на 08.09.2026 о/об 14:30 год.

Явка представників визнана необов`язковою.

Обґрунтовуючи заяву виконанням судового рішення, заявник просить визнати накази такими, що не підлягають виконанню, та одночасно з вирішенням заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених ТОВ «Агрофірма «Нива» у зв`язку з підготовкою та розглядом цієї заяви, стягнувши зі Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ЄДРПОУ 05383342, на користь ТОВ «Агрофірма «Нива», ЄДРПОУ 30719778, 9000,00 грн (дев`ять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку з провадженням щодо визнання трьох наказів Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 у справі №908/38/26 такими, що не підлягають виконанню.

У судовому засіданні 08.09.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник заявника (боржника) підтримав заяву про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, в тому числі щодо стягнення витрат на правничу допомогу за подання заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Розглянувши заяву боржника, з урахуванням обставин справи, суд вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню.

Судом установлено.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.05.2026 у справі №908/38/26 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) суму 13977,70 грн (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 70 коп.) несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 03.10.2018, кадастровий номер 2322188600:04:001:1183, площею 17,9650 га, а також 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Додатковим рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/38/26 задоволено частково заяву Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вх.№10848/08-08/26 від 18.05.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №908/38/26: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) витрати у на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 коп.). В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2026 рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/38/26 залишені без змін.

Рішення господарського суду та додаткове рішення суду набрали законної сили 23.07.2026.

27.08.2026 на примусове виконання рішення суду та постанови апеляційної інстанції видано відповідні накази про:

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) суму 13977,70 грн (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 70 коп.) несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 03.10.2018, кадастровий номер 2322188600:04:001:1183, площею 17,9650 га;

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) суму 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору;

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма«Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) витрати у на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 коп.);

Стягувач за наказами: Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778).

Накази дійсні для пред`явлення до виконання до 23.07.2029.

До суду звернувся боржник із заявою про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку з добровільною сплатою боргу, стягнутого за судовими рішеннями.

До матеріалів справи боржником додано такі документи: копію платіжної інструкції №846 від 27.07.2026 на суму 13977,70 грн з призначенням платежу: «101 сума, стягнута у справі №908/38/26, с.Педорич рішення 14.05.2026»; копію платіжної інструкції №847 від 27.07.2026 на суму 3028,00 грн з призначенням платежу: «судовий збір, стягнутий у справі №908/38/26, с.Педорич рішення 14.05.2026»; копію платіжної інструкції №848 від 27.07.2026 на суму 13000,00 грн з призначенням платежу: «гонорар, стягнутий у справі №908/38/26, с.Педорич дод.рішення 28.05.2026».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За приписами ч.ч. 3-5 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу в разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього документа до виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Першої судової палати КЦС від 13.03.2019 у справі №755/388/15-ц).

У межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань визначені у главі 50 розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Зобов`язання можуть припинятися внаслідок його виконання, проведеного належним чином, добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 604 ЦК України).

Згідно із ст. 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

У матеріали справи боржником надано докази, що підтверджують факт припинення обов`язку боржника добровільним виконанням судового рішення у справі від 14.05.2026 у справі №908/38/26 та додаткового рішення у справі від 28.05.20026 поза межами виконавчого провадження.

Судом встановлено, що боржник добровільно погасив суму 13977,70 грн несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 03.10.2018, а також судові витрати у розмірі 3028,00 грн судового збору у справі та 13000,00 грн правничої допомоги, про що свідчать додані до справи копії платіжних документів.

З урахуванням наведеного суд вважає, що заява в частині визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат зі стягувача (позивача) у вигляді правничої допомоги за подання боржником заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Стаття 129 ГПК України регламентує загальні правила розподілу судових витрат.

Так, за загальним правилом відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд акцентує увагу на тому, що положення статей 126, 129 ГПК України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.

Також суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №910/5151/22, на яку посилається заявник, зокрема зазначені у п.п.45, 46 постанови: « 45. Суд, за результатами розгляду справи по суті, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, встановлює, чи пов`язані такі зі справою, у тому числі і витрати, які виникають після вирішення спору по суті. До таких можуть бути віднесені витрати під час оскарження дій державного (приватного) виконавця, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, тощо. Тобто витрати не пов`язані з вирішенням спору по суті, однак пов`язані з розглядом справи. 46. Такі витрати можуть виникати і в разі оскарження однією із сторін додаткових рішень у справі, оскільки інша сторона має право користуватися правничою допомогою на захист своїх інтересів (частина перша статті 16 ГПК України) і на відшкодування понесених судових витрат, що є однією із засад господарського судочинства (стаття 2 ГПК України). А тому доводи Підприємства про можливість відшкодування витрат на правову допомогу тільки за розгляд справи по суті зводяться до помилкового тлумачення норм процесуального права».

Проте, беручи до уваги позицію Верховного Суду щодо можливості віднесення витрат за заявою про визнання наказу таким, що не підлягає задоволенню, до судових витрат, пов`язаних зі справою, слід виходити безпосередньо з обставин справи в кожному випадку окремо, оскільки наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, з різних підстав, не тільки у зв`язку з добровільним виконання рішення суду. Як вже зазначалось вище: підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього документа до виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Першої судової палати КЦС від 13.03.2019 у справі №755/388/15-ц).

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання (частина 1 статті 1291 Конституції України).

Частиною 1 статті 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи цінним листом.

Отже, після набрання судовим рішенням законної сили на його виконання судом видається відповідний наказ.

Видача наказу у даному контексті є процесуальним обов`язком суду.

Правових підстав не видавати наказ після набрання рішенням законної сили, навіть за умови його добровільного виконання боржником, у суду немає.

Водночас чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу в разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню.

Саме такий механізм застосовано судом у цій справи визнано накази такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із добровільним виконанням рішення суду боржником.

Доводи заявника про компенсацію правничих витрат боржника у справі за рахунок стягувача, оскільки боржник був змушений звернутись за правничою допомогою для подання заяви про визнання наказів такими, що підлягають виконанню, суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні.

Так, спір у цій справи виник саме з вини боржника (відповідача у справі), оскільки через невиконання боржником своїх зобов`язань стягувач був вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

При цьому, в процесі розгляду відповідач також не скористався можливістю погасити борг, що б мало наслідком закриття провадження у справі без видачі наказів на примусове виконання рішення суду.

Отже, саме дії відповідача (боржника) призвели до судового розгляду справи та виникнення відповідних процедурних питань, пов`язаних із розгляду цієї справи, а тому саме боржник несе усі ризики та негативні наслідки своєї поведінки, пов`язані із судовим розглядом справи.

Слід також зауважити, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення стягувачем наказів до виконання після погашення боржником боргу, що б могло свідчити про недобросовісну поведінку стягувача.

Крім того, заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у даній ситуації є типовою, не потребувала високих інтелектуальних зусиль аналізу законодавства, вивчення доказів та пошуку актуальної судової практики, а отже залучення адвоката (професійної правничої допомоги) не було вкрай необхідним для боржника, тому, за переконанням суду, ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій заявника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, тобто не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені.

З огляду на викладене у сукупності, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які пов`язані з розглядом заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та понесені заявником (боржником), покладаються на самого заявника та не підлягають до відшкодування за рахунок іншої сторони стягувача Степненської сільської ради.

У частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн заявнику відмовляється.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 232, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (вх.№18791/08-08/26 від 31.08.2026) про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у справі №908/38/26 задовольнити частково.

Визнати наказ Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 у справі №908/38/26, виданий на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2026 у справі №908/38/26, за яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) суму 13977,70 грн (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 70 коп.) несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 03.10.2018, кадастровий номер 2322188600:04:001:1183, площею 17,9650 га, таким, що не підлягає виконанню.

Визнати наказ Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 у справі №908/38/26, виданий на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2026 у справі №908/38/26, за яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) суму 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору, таким, що не підлягає виконанню.

Визнати наказ Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 у справі №908/38/26, виданий на виконання додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/38/26, за яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма«Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) витрати у на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 коп.), таким, що не підлягає виконанню.

Стягувач за наказами: Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області (вул. Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30719778).

У частині стягнення 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку з провадженням щодо визнання трьох наказів Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 у справі №908/38/26 такими, що не підлягають виконанню, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення 08.09.2026, та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.09.2026.

Суддя С.І. Педорич