Ухвала суду № 139631435, 08.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

08 вересня 2026 р. Справа № 902/49/26

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю представників:

боржника: ОСОБА_2

арбітражний керуючий Бігдан О.А.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/49/26 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 24.03.2026 року відкрито провадження у справі № 902/49/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Бігдана О.А. Призначено попереднє засідання у справі.

25.03.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

06.05.2026 року до суду від ТОВ "Юніт Капітал" через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 05.05.2026 року (вх. № 01-32/656/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 50 687,25 грн у справі № 902/49/26.

Ухвалою від 11.05.2026 року залишено заяву ТОВ "Юніт Капітал" б/н від 05.05.2026 року (вх. № 01-32/656/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/49/26 - без руху. Повідомлено ТОВ "Юніт Капітал" про недоліки, виявлені судом при огляді заяви б/н від 05.05.2026 року (вх. № 01-32/656/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/49/26. Встановлено ТОВ "Юніт Капітал" строк для усунення недоліків кредиторської заяви - протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення заяви без руху. Зобов`язано ТОВ "Юніт Капітал" надати до суду: докази на підтвердження надсилання боржнику - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) копії заяви б/н від 05.05.2026 року (вх. № 01-32/656/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/49/26 та доданих до неї документів.

15.05.2026 року до суду від ТОВ "Юніт Капітал" надійшла заява б/н від 15.05.2026 року про усунення недоліків.

Ухвалою від 19.05.2026 року призначено заяву ТОВ "Юніт Капітал" б/н від 05.05.2026 року (вх. № 01-32/656/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/49/26 до розгляду на 08.09.2026 року.

10.06.2026 року від представника боржника надійшло повідомлення б/н від 10.06.2026 року про результати розгляду вимог ТОВ "Юніт Капітал" у даній справі.

04.08.2026 року від арбітражного керуючого Бігдана О.А. надійшло повідомлення б/н від 04.08.2026 року про результати розгляду вимог ТОВ "Юніт Капітал" у даній справі.

В судове засідання на визначену дату з`явились представник боржника та арбітражний керуючий. Заявник, інші учасники провадження у даній справі правом участі в судовому засіданні не скористались.

В ході розгляду справи представник боржника та арбітражний керуючий заперечили щодо визнання заявлених грошових вимог в повному обсязі, з підстав наведених у повідомленнях про результати розгляду кредиторських вимог. Також, на запитання суду представник боржника зазначила про те, що підстави звернення ТОВ "Юніт Капітал" з позовною заявою у справі №127/26558/25 були аналогічними до підстав звернення з заявою з грошовими вимогами до боржника у даній справі.

Суд, заслухавши учасників справи та оглянувши матеріали справи, дійшов такого висновку.

За змістом кредиторської заяви, 12.01.2021 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Боржник, Позичальник) було укладено кредитний договір № 219059246, на суму 14 250,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора MNV4G69X.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Позичальнику грошові кошти у сумі 14 250,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

28.11.2018 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (далі - ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС") укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1).

Первісний кредитор та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 125 від 16.03.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступлено право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета заяви, до Заяви надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Боржника (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" згідно Договору факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 125 від 16.03.2021 до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Боржника по Кредитному договору) до заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" (далі - ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС") укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2).

ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" відступлено право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Заявником надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Боржника (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" зі сторони ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 11 від 31.08.2023до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Боржника по Кредитному договору) до заяви додається Платіжна інструкція.

04.06.2025 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Заявнику відступлено право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" до Заявника перейшло право вимоги до Боржника на загальну суму 50 687,25 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета заяви, Кредитором надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Боржника (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 04.06.2025 до Заявника підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" зі сторони Заявника згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 04.06.2025до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Боржника по Кредитному договору) до заяви додається Платіжна інструкція.

Укладання договорів факторингу між Первісним кредитором та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" до виникнення кредитних правовідносин з позичальниками не можуть ставити під сумнів відступлення прав вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення подібних кредитних договорів договори факторингу були чинними.

При цьому, право вимоги по Кредитному договору відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" на користь ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС", а в подальшому Заявнику на підставі Реєстрів прав вимоги (Реєстрів Боржників/ Акту прийому-передачі Реєстру Боржників), які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення Кредитного договору.

При цьому, відповідно до п. 1.3. Договору факторингу 1, право вимоги означає весь обсяг прав грошових вимог Клієнта за Кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до Боржника по сплаті сум Боргу за Кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 4 Договору факторингу 1 регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. Наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.

Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС".

Таким чином, Договір факторингу 1 та Договір факторингу 2 є дійсними, відповідно до законодавства містять істотні умови конкретного змісту щодо відступлення прав вимоги до Боржників, що визначаються на момент переходу цих прав в порядку передбаченому договорами факторингу, в тому числі вимог, прав і обов`язків Сторін, які виникнуть після укладання цих договорів. Тобто, Сторонами досягнуто згоди щодо предмета договору факторингу.

Отже Сторони погодили, що:

за Договором факторингу 1 Первісний кредитор має право після підписання Договору факторингу 1 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" свої Права вимоги до Позичальників, а ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" зобов`язаний набувати такі Права вимоги.

за Договором факторингу 2 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" має право після підписання Договору факторингу 2 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" свої Права вимоги до Позичальників, а ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" зобов`язаний набувати такі Права вимоги.

Таким чином, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Крім того, додатковими угодами до договорів факторингу, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладення Договору факторингу. Витяги з Реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги, додаються до заяви, та є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги по Кредитному договору до Заявника.

Розрахунки заборгованості, підготовлені Первісним кредитором та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за Кредитним договором за відповідні періоди перебування прав вимог у Первісного кредитора та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відповідно наведено у додатках до заяви.

ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та Заявник не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" зі сторони Позичальника не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Станом на дату подання заяви на рахунки Заявника не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договорам.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Боржника перед Кредитором, на момент подання заяви, за Кредитним договором, становить - 50 687,25 грн, яка складається з: 14 250,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 36 437,25 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 04.06.2025 - 25.06.2025.

На підставі викладеного, заявник просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ "Юніт Капітал" до боржника в сумі 50 687,25 грн та 5 324,80 грн - судового збору.

Представник боржника та арбітражний керуючий у повідомленнях про результати розгляду кредиторських вимог, не визнають заявлені вимоги в повному обсязі, зазначаючи, зокрема, наступне.

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа № 127/26558/25 за позовом ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, за участі представника відповідача: Цимбал Альони Анатоліївни.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.05.2026 року провадження у цивільній справі №127/26558/25 за позовом ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

Боржник звертає увагу суду, що винесенню даної ухвали передувала заява ТОВ "Юніт Капітал" від 22.04.2026 року про те, що "Позивач повідомляє про відсутність на час подання предмету спору між сторонами.".

Відсутність предмета спору означає, що між сторонами більше не існує спірних матеріальних правовідносин.

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

З огляду на викладене, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Основний наслідок закриття провадження - втрата права на повторне звернення до суду з тим самим позовом. Однак для позивача настають конкретні юридичні та фінансові наслідки, які залежать від причини зникнення предмета спору.

Отже, ТОВ "Юніт Капітал" не мав правових підстав заявляти грошові вимоги до Господарського суду, на підставі вимог, за якими відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, заявлені ТОВ "Юніт Капітал" вимоги до боржника не визнаються в повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч.ч. 1,6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, 04.05.2026 року до суду від ТОВ "Юніт Капітал" надійшла заява б/н від 04.05.2026 року (вх. № 01-32/643/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 50 687,25 грн у справі № 902/49/26.

05.05.2026 року до суду від ТОВ "Юніт Капітал" надійшла заява б/н від 04.05.2026 року (вх. № 01-32/645/26) про залишення без розгляду заяви ТОВ "Юніт Капітал" про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/49/26, в зв`язку з помилковою подачею.

Ухвалою від 11.05.2026 року задоволено заяву ТОВ "Юніт Капітал" б/н від 04.05.2026 року (вх. № 01-32/645/26) про залишення без розгляду заяви ТОВ "Юніт Капітал" про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/49/26. Залишено без розгляду заяву ТОВ "Юніт Капітал" б/н від 04.05.2026 року (вх. № 01-32/643/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 50 687,25 грн у справі № 902/49/26.

В подальшому, 06.05.2026 року до суду від ТОВ "Юніт Капітал" надійшла заява б/н від 05.05.2026 року (вх. № 01-32/656/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 50 687,25 грн у справі № 902/49/26, яка є предметом судового розгляду у даній справі.

Так, предметом заявлених кредиторських вимог до боржника є заборгованість в розмірі 50 687,25 грн., яка виникла в зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором № 219059246 від 12.01.2021 року, на суму 14 250,00 грн., укладеним між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 , відповідно, право вимоги за яким перейшло по ланцюгу договорів факторингу до заявника - ТОВ "Юніт Капітал".

Водночас, в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала справа № 127/26558/25 за позовом ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Так, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2025 року відкрито провадження у справі №127/26558/25. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Зобов`язано АТ КБ "Приватбанк" надати письмові докази, зокрема: інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска-картки № НОМЕР_2 за період з 12.01.2021 по 17.01.2021 у сумі 14 250,00 грн; первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки, платіжні інструкції, доручення) або інші, прирівняні до них (довідки/листи), що підтвердять інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска-карти № НОМЕР_2, що належить Яровенка М.П., за період з 12.01.2021 по 17.01.2021 у сумі 14250,00 грн.

При цьому, в межах справи №127/26558/25, представником ТОВ "Юніт Капітал" до Вінницького міського суду Вінницької області було подано заяву б/н від 22.04.2026 року про закриття провадження у справі №127/26558/25 за позовом ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У заяві повідомлено про відсутність на час подання предмету спору між сторонами.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.05.2026 року закрито провадження у цивільній справі №127/26558/25 за позовом ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в зв`язку з відсутністю предмета спору відповідно до ст. 255 ч. 1 п. 2 ЦПК України.

Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 06.05.2026 року у справі №127/26558/25 набрала законної сили 22.05.2026 року.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів".

Так, згідно положень ч. 1 п. 2 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Такі ж наслідки закриття провадження у справі передбачено і у ст. 231 ГПК України.

Верховний Суд у справі № 522/8782/16-ц роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановити, що предмет спору був відсутній на годину пред`явлення позову.

Проте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на годину пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинивши своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави. Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілу низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних скарг.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 60 50/1658/20 (Проведення № 61-9658св20).

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 20.09.2021 року у справі № 638/3792/20, з огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, зазначив, що слід відступити від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Також Верховний Суд зазначив, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Отже, закриття провадження у цивільній справі № 127/26558/25 за позовом ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, за заявою позивача, в зв`язку з відсутністю предмету спору, свідчить про те, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання щодо заборгованості за кредитним договором № 219059246 від 12.01.2021 року, право вимоги до боржника за яким перейшло по ланцюгу договорів факторингу до ТОВ "Юніт Капітал", яка, відповідно, є предметом розгляду у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 за кредитним договором № 219059246 від 12.01.2021 року у справі № 902/49/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , заявлені безпідставно, з огляду на встановлені Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/26558/25 обставини щодо відсутності предмету спору між сторонами, що стало наслідком закриття провадження у вказаній цивільній справі.

З огляду на викладене, заява ТОВ "Юніт Капітал" б/н від 05.05.2026 року (вх. № 01-32/656/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/49/26, задоволенню не підлягає.

Судові витрати заявника на оплату судового збору в сумі 5 324,80 грн за подання до суду кредиторської заяви по справі № 902/49/26, підлягають покладенню на ТОВ "Юніт Капітал" згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 113, 122 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 12, 13, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Юніт Капітал" б/н від 05.05.2026 року (вх. № 01-32/656/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/49/26, повністю.

2. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ОСОБА_1 , адвокату Цимбал А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Бігдану О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Факторинг Партнерс" - office@factoringp.in.ua, представнику ТОВ "Факторинг Партнерс" адвокату Мікрюкову С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ТОВ "Юніт Капітал" - ucapital.inbox@gmail.com; представнику ТОВ "Юніт Капітал" Куксі К.О. - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.