Постанова № 139625510, 04.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/6588/26

Провадження №3/751/1484/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Стрижак В.П.

з участю захисника Дудка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП -

В с т а н о в и в :

16.06.2026 о 05 год 47 хв в м. Чернігові на вул. Івана Мазепи, 54, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Лада» нз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням технічного приладу Драгер алкотест 7519 ARLM - 0325 (результат позитивний 0,88‰), з результатом погодився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав повноваження на представлення своїх інтересів у суді адвокатові Дудко О.В., яка просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зауважила, що згідно ч.5 ст.266 КУпАП поліцейськими було порушено порядок проходження огляду, а саме: не було роз`яснено водієві правила проходження медичного огляду у разі незгоди з результатом приладу Драгер. Працівник поліції не отримавши жодної згоди, о 05.35 год попросив підписати складений протокол. При цьому ОСОБА_1 неодноразово запитував про правові наслідки в разі згоди з результатом огляду.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Драгер ARLM - 0325 та результатом тестування, відповідно до якого проба позитивна 0,88‰, з результатом ОСОБА_1 погодився, про що поставив підпис;

- рапортом інспектора взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП у якому роз`яснено причину зупинки транспортного засобу;

- відеозаписами, що містяться на доданому оптичному диску, відповідно яких ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. О 05.49 год поліцейський повідомив водію ознаки алкогольного сп`яніння: тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що водій відразу погодився. Результат становив 0,88‰ і з ним ОСОБА_1 погодився. Після всієї процедури було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні поліцейський 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області ОСОБА_2 пояснив, що було зупинено водія за порушення Правил дорожнього руху. Під час спілкування з водієм у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, однак які саме ознаки, він не пам`ятає. При цьому водій сам повідомив, що напередодні вживав алкогольні напої. Йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер, на що він погодився. За результатами огляду за допомогою приладу Драгер було встановлено позитивний результат, з яким водій погодився. Зазначив, що особисто перевіряв у водія ознаки сп`яніння та пам`ятає наявність тремтіння пальців рук і запах алкоголю. Застосування приладу «Драгер» та результат проведеного за його допомогою огляду водій не заперечував, що зафіксовано на відеореєстраторі. Крім того, водій поставив свій підпис в акті огляду, що свідчить про його згоду з результатом огляду. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на місці, порядок проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я йому не роз`яснювався.

Оцінюючи доводи захисника щодо порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Аналогічні положення містяться у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, та Інструкції, затвердженій наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Отже, направлення водія до закладу охорони здоров`я є необхідним у разі, зокрема, висловлення ним незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським із застосуванням спеціального технічного засобу.

Разом з тим, із дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 після пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу погодився на його проведення. Огляд проведено за допомогою спеціального технічного засобу «Drager ARLM-0325», за результатами якого встановлено наявність алкоголю у видихуваному повітрі в концентрації 0,88‰.

При цьому після оголошення результату огляду ОСОБА_1 не висловив незгоди з ним та погодився із зазначеним результатом. Об`єктивних даних про те, що після проведення огляду він вимагав проведення повторного огляду або огляду в закладі охорони здоров`я, матеріали справи не містять.

Посилання захисника на те, що поліцейським не було роз`яснено водієві порядок проходження медичного огляду у разі незгоди з результатом огляду, не спростовує встановлених судом обставин. Чинним законодавством передбачено обов`язок поліцейського направити водія до закладу охорони здоров`я саме у випадку його незгоди з результатами огляду, тоді як у даному випадку така незгода ОСОБА_1 після отримання результату 0,88 ‰ не була висловлена.

При цьому саме по собі запитання водія про правові наслідки погодження з результатом огляду не свідчить про його незгоду з результатом огляду та не створює для працівника поліції обов`язку направляти водія до закладу охорони здоров`я, якщо з відеозапису вбачається, що водій погодився з результатом огляду.

Таким чином, суд не встановив порушень працівниками поліції порядку проведення огляду, передбаченого ст. 266 КУпАП, які б давали підстави вважати результати огляду недійсними. Результат огляду 0,88 ‰, зафіксований спеціальним технічним засобом, у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема відеозаписом, є належним та допустимим доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

На виконання приписів статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які підтверджуються належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також слід зазначити, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, якою передбачено єдиний вид стягнення, а саме - накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що позбавляє суд можливості застосовувати більш м`яке стягнення, ніж визначено санкцією цієї статті.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Повний текст постанови суду складено 07.09.2026.

Суддя: Н.В. Маслюк