Ухвала суду № 139624664, 08.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8903/26

Провадження №: 1-кс/336/666/2026

08.09.26

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні №12026082080001248 від 06.09.2026 за ч. 1 ст. 307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Пологи Запорізької області, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, не одруженого, інформація про наявність на утриманні неповнолітніх дітей відсутня, особою з інвалідністю не являється, що обіймає посаду сержанта резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

в с т а н о в и в:

08.09.2026 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026082080001248 від 06.09.2026 за ч. 1 ст. 307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 .

В обгрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та призначено на посаду сержанта резерву запасної роти.

Згідно зі ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби ЗС України) ОСОБА_4 , як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (надалі - Закон), аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин - заборонені до обігу на території України речовини синтетичні чи природні, не включені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі Переліку), хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють.

Також, відповідно до ст. 13 Закону на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.

Разом з цим, відповідно до ст. 25 Закону зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

Згідно з вимогами ст.ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770, амфетамін - віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, ОСОБА_4 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив незаконне придбання, перевезення та зберігання психотропної речовини з метою збуту, за наступних обставин:

У невстановлений в ході досудового розслідування спосіб, місці та час, але не пізніше 06.09.2026, незаконно придбав полімерний зіп-пакет з психотропною речовиною «Амфетамін», який став зберігати при собі в сумці, яка була при ньому, з метою подальшого його збуту.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичних засобів, цього ж дня, ОСОБА_4 , зберігаючи при собі у сумці раніше придбані 30 зіп-пакетів із речовиною, перебуваючи в автомобілі «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2 в якості водія, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 52, де приблизно о 09 годині 30 хвилин був зупинений працівниками БПОП в Запорізькій області для проведення перевірки, та під час поверхневого огляду у останнього було виявлено 30 полімерний зіп-пакет з психотропною речовиною «метамфетамін», який він зберігав при собі в сумці.

В подальшому, під час проведення затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, було виявлено та вилучено 30 зіп-пакетів із психотропною речовиною «метамфетамін».

Згідно з висновком судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України в наданій на дослідження речовині містяться психотропна речовина, обіг якого обмежено метамефетамін.

Крім того, враховуючи вимоги п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може:

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки характер вказаного кримінального правопорушення має системні ознаки та на даний час не встановлено джерело надходження до підозрюваного заборонених речовин та шляхи їх збуту підозрюваним. Вказане кримінальне правопорушення потребує підготовки та вчинення дій спрямованих на збут заборонених речовин, у зв`язку із тим, що більшість обставин ще не з`ясовані органом досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв`язку із тим, що на теперішній час досудовим розслідуванням не встановлено шляхи придбання та збуту психотропних засобів, на сьогоднішній день зазначена категорія злочинів вчиняється за допомогою мережі інтернет, а підозрюваному достеменно відомо його акаунти у месенджерах, хмарних сервісах, поштових скриньках тощо, вхід до яких здійснюється з різних засобів зв`язку, що може бути використано підозрюваною для знищення наявних у нього відомостей щодо спілкування між учасниками вірогідного скоєння кримінального правопорушення, тобто, знищення важливих для кримінального провадження доказів. Водночас, не всі втрачені у такому разі дані можуть бути відновлені шляхом застосування спеціального програмного забезпечення. Зазначений ризик підтверджується відмовою затриманого під час проведення обшуку надавати пароль від свого мобільного пристрою, що, у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу може призвести до входу до акаунтів із сторонніх пристроїв та знищити або спотворити інформацію яка зберігається у хмарних сервісах та базах акаунтів;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку із тим, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки підозрюваної до вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що вона може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також на теперішній час досудовим розслідуванням не встановлено шляхи придбання підозрюваним наркотичних речовин, у зв`язку із чим буде існувати можливість виготовлення наркотичних засобів або координації своїх подальших дій з постачальником, з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності та перешкоджанню встановлення органом досудового розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення;

- переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання, передбаченого санкцією вказаної статті, буде переховуватися від правоохоронних органів, що може призвести до переховування його від правоохоронних органі, прокуратури та суду. Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, що може сприяти залишенню вказаного місця мешкання та переховування від органів досудового розслідування та суду;

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підлягають оцінці в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

-п.1 ч.1 ст.178 КПК України в ході досудового розслідування зібрано вагомі докази щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення;

-п.2 ч.1 ст.178 КПК України ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років;

-п.3 ч.1 ст.178 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан його здоров`я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору;

-п.4 ч.1 ст.178 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, у тому числі відсутність у підозрюваного родини й утриманців.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину є ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та зазначений запобіжний захід не забезпечить належну поведінку підозрюваного, також зазначені запобіжні заходи не можуть виключити ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом доступу до мережі інтернет, що виключає можливість застосування вказаного запобіжного заходу та забезпечення належної поведінки підозрюваного та виконання ним обов`язків, покладених на нього у разі його застосування;

- особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і просив задовольнити з підстав, викладених в ньому, а також зазначив, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем і перебуває у СЗЧ.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його фактичного проживання в АДРЕСА_2 , де він мешкає з цивільною дружиною. Зазначив, що був мобілізований, однак під час руху до військової частини втік, після чого працював. Зареєстрований він в місті Пологи Запорізької області, будь-якої реєстрації в м. Запоріжжі немає.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що ОСОБА_4 раніше не судимий, не перешкоджав слідчому під час огляду місця події, має цивільну дружину, з якою мешкає в орендованому помешканні по АДРЕСА_2 . Також зазначив, що ОСОБА_4 займається ремонтом автомобілів в своєму помешканні і про те, що він є військовослужбовцем військової частини і перебуває у статусі самовільно залишившего частину, не знав. Натомість ризики, зазначені прокурором є не обгрунтованими. Захисник надав свої письмові запереченні, позитивну характеристику ОСОБА_4 за останнім місцем роботи, та попросив заслухати свідка ОСОБА_9 - співмешканку ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_9 показала, що протягом 13 років мешкає разом із ОСОБА_4 ще з міста Пологи, а з 2022 року мешкають в м. Запоріжжі. Вона є вимушено переміщеною особою і зареєстрована як ВПО по АДРЕСА_2 , працює не офіційно. ОСОБА_4 характеризувала позитивно, зазначила, що він працює на дому, займається ремонтом автомобілів.

Вислухавши учасників судового провадження, заслухавши свідка та дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

06.09.2026 слідчим СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП Запорізькій області на підставі ч. 2 ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. В ході особистого обшуку в останнього виявлено 30 полімерний зіп-пакет з психотропною речовиною «метамфетамін», що в подальшому підтверджено висновком експертизи.

07.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 307 КК України, від дачі показів він відмовтвся.

В судовому засіданні ОСОБА_4 надав пояснення, які зводяться до того, що йому не було відомо, що він перевозить 30 зіп-пакетів з психотропною речовиною.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що в ході досудового розслідування здобуто достатньо доказів, які вказують на обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за вказаних вище обставин.

Крім того, слідчий суддя приходить до висновки, що стороною обвинувачення доведена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 не має постійного зареєстрованого місця проживання в м. Запоріжжі, не має офіційного місця роботи, рахується як особа, яка самовільно залишила військову частину під час дії воєнного стану. Дані про наявність цивільної дружини та орендованого житла, не є переконливими та такими, що вказують на міцні соціальні зв`язки.

Також наявність дружини і постійного місця проживання не може вважатись достатньою умовою, яка забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчим суддею враховано і тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років та який є тяжким злочином, у відповідності до ст. 12 КК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні є тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також обставини та наслідки їх вчинення, згідно з повідомленням про підозру, та на підставі досліджених матеріалів, приходить до висновку про підтвердження у повному обсязі ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні.

Доводи сторони захисту про можливість перебування підозрюваного під домашнім арештом, слідчий суддя вважає неспроможними. Наявність встановлених в ході розгляду клопотання вищезазначених ризиків стороною захисту не спростовано.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Наявність у підозрюваного місця проживання, роботи та дітей не виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не засвідчують відсутність наміру переховування від слідства та суду.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_10 кримінальних правопорушень свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, враховуючи зазначені вище обставини справи, вваажає що застава в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, ч. 2 ст. 376, ст. 395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 листопада 2026 року включно.

Одночасно встановити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень.

Підозрюваний або будь-яка особа мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження №12026082080001248 від 06.09.2026.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, на строк два місяці, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із міста Запоріжжя, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, чи суду.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , роз`яснивши підозрюваному чи іншому заставодавцю обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, як передбачено абз. 2 ч. 3 ст. 182 КПК України.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу для виконання направити уповноваженій службовій особі установи виконання покарань, вручити копію ухвали підозрюваному, захиснику та прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали буде складений та проголошений 10.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1