Рішення № 139624530, 24.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6740/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Наумової Н.В., за участю секретаря судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

14.10.2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 19037-10/2023.

Оскільки ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор W0442, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору № 19037-10/2023 від 14.10.2023 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 19037-10/2023 від 14.10.2023 року із ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 43619089) та Відповідачу перераховані кредитні № НОМЕР_1 в сумі 6000 грн.

12.06.2024р. між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 43619089) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №12062024.

Згідно даного Договору факторингу 12.06.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 19037-10/2023 від 14.10.2023 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 26700 грн., із яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу становить 6000 грн.;

- сума заборгованості за відсотками становить 20700 грн.;

- сума заборгованості по штрафним санкціям становить 0 грн.;

На підставі наведеного позивач просить суд стягнути з останнього на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 19037-10/2023 від 14.10.2023 року у розмірі 26700 грн., а також суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

За ухвалою від 11.05.2025 року судом було відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано із АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» наступну інформацію:

- інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ;

- виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 з відображенням часу зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 19037-10/2023 від 14.10.2023 року;

- ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_1 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронно пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

28 травня 2026 року на адресу суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла витребувана інформація згідно ухвали від 11.05.2026 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить суд проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Позивачем надано докази про надсилання відповідачу позовної заяви разом з додатками до неї.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки про виклик в суд рекомендованими поштовими відправленнями. Жодних письмових заяв до суду не подав.

Судове засідання у справі було призначене на 24.08.2026 року на 15 год. 20 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як п`яти днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 31.08.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.10.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про надання фінансового кредиту № 19037-10/2023, який підписаний останньою електронним підписом шляхом відтворення одноразового ідентифікатора W0442. За умовами Договору ТОВ «Аванс Кредит» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000,00 грн. (п.1.1 Договору) строком на 360 днів (п.1.2 Договору). Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору (п.1.4.1 Договору). Згідно з п.1.6 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на поточний рахунок споживача включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно п.1.4.2 Договору, якщо Клієнт 28.10.2023 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі ---% на перший платіж (розрахунковий період) відповідно до Графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів.

На виконання умов укладеного договору 14.04.2024 ТОВ «Аванс Кредит» було перераховано відповідачу ОСОБА_1 на його банківську картку 6000,00 грн.

Вищезазначене також підтверджується випискою за картковим рахунком ОСОБА_1 за № НОМЕР_3 .

12.06.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір відступлення прав вимоги №12062024 відповідно до якого кредитор передав новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняв належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказані в реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Діджи Фінанс» було сплачено ТОВ «Аванс Кредит» кошти, що підтверджується копією платіжної інструкції. Відповідно до умов зазначеного договору позивач набув право вимоги до відповідача по кредитному договору № 19037-10/2023 від 14.10.2023 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним Договором № 19037-10/2023 від 14.10.2023 року становить 26700 грн., із яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу становить 6000 грн.;

- сума заборгованості за відсотками становить 20700 грн.;

- сума заборгованості по штрафним санкціям становить 0 грн.;

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач взяті на себе за договором зобов`язання перед ТОВ «Аванс Кредит» не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, проценти за користування кредитом та комісію. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.

Так, судом встановлено, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за основною сумою боргу становить 6000,00 грн., яка підтверджена відповідною випискою, при цьому, заборгованість за відсотками позивач ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути у розмірі 20 700,00 грн., яка у три рази перевищує розмір боргу.

Суд вважає, що нараховані позивачем (з урахуванням правонаступництва на підставі договору факторингу) суми по відсоткам за користування кредитом не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в договорах такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником яких є відповідач ОСОБА_1 , як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення вказаної суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим чинним ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача ОСОБА_1 та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність в останнього як кредитора можливості стягувати з відповідача ОСОБА_1 , як споживача надмірні грошові суми відсотків, спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання відповідача як боржника виконувати основне грошове зобов`язання, при цьому суд висновує, що загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання щодо стягнення відсотків, суд, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків невиконаному зобов`язанню відповідача ОСОБА_1 та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, вважає, що належить зменшити розмір відсотків до розміру, що складатиме 100% від суми заборгованості за тілом кредиту (основною сумою боргу). На переконання суду, саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин, враховуючи знецінення валюти гривні та велику інфляцію в Україні.

Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості за договором № 19037-10/2023 від 14.10.2023 року в розмірі 12 000,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6 000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 6000,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між адвокатом Романенко Михайлом Едуардовичем та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про надання правничої допомоги №42649746/01 від 02.01.2026.

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом, окрім договору про надання професійної правничої допомоги №42649746/01 від 02.01.2026, додано детальний опис робіт на суму 6 000,00грн. та акту від 10.04.2026 про підтвердження факту надання правової допомоги до Договору про надання правничої допомоги №42649746/01 від 02.01.2026 на суму 6 000,00грн.

З урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, а також того, що представник позивача не з`являвся в судові засідання, суд дійшов висновку, що вартість фактично наданих для ТОВ «Діджи Фінанс» послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги складає суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в розмірі 4 000,00грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати із сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у мінімальному розмірі.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512-516, 526, 530, 610, 626, 628-629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість за кредитним договором № 19037-10/2023 від 14.10.2023 року, у загальному розмірі 12 000 грн. 00 коп. (Дванадцять тисяч гривень 00 копійок), яка складається з: 6000,00 грн. основного боргу; 6000,00 грн. суми заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, витрати із сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. (Дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок). та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 31.08.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В Наумова