Ухвала суду № 139623480, 04.09.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/544/26

Провадження № 1-кп/354/123/26

У Х В А Л А

04 вересня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24

розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в залі суду у приміщенні Івано-Франківського апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває вказане кримінальне провадження.

ОСОБА_25 13.08.2026 звернулася до суду із клопотанням про скасування арешту, який накладено у ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.09.2025 на належний їй автомобіль марки Mazda 6 номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , яким користувався обвинувачений ОСОБА_12 , ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 із забороною на користування, відчуження та розпорядження даним майном. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що зазначений автомобіль ОСОБА_25 придабала зі своїм чоловіком для сімейних потреб. Власнику майна у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, транспортний засіб не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не підлягає спеціальній конфіскації, усі необхідні слідчії дії із ним проведені, а відтак подальше обмеження права власності є непропорційним втручанням у право мирного володіння майном. Власник майна страждає захворюваннями хребта, а її чоловік є особою з інвалідністю 3-ї групи загального захворювання, а тому їх стан здоров`я потребує постійного медичного догляду, а використання автомобіля є необхідним у забезпеченні повноцінної повсякденної життєдіяльності сім`ї. Із урахуванням викладеного просила клопотання задовольнити у повному обсязі та скасувати арешт майна.

У судовому засіданні представник власника майна та захисник обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_23 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити із наведених мотивів.

Обвинувачений ОСОБА_12 подане клопотання підтримав та просив його задовольнити. Вказав, що даний автомобіль не використувався ним як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор просила у задоволенні клопотання вдмовити, посилаючись на те, що автомобіль Mazda 6 номерний знак НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та використовувався обвинуваченим ОСОБА_12 як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, в ході обшуку в аавтомобілі вилучили ряд доказів. Вважає, що дане клопотання подане передчасно, з часу накладення арешту власник із клопотанням про його скасування не зверталася, у вказане судове засідання власник майна не з`явилася, доказів того, що її сім`я не володіє іншими транспортними засобами та є необхідність у використанні саме вказаного автомобіля суду не надала.

Інші учасники судового провадження щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна не заперечили.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У частині першій ст.16 КПК України зазначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною першою ст.100 КПК України визначено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст. 160-166, 170-174 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є серед іншого арешт майна.

Згідно положень ч.ч.1-3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно положень статей 391, 392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено судом, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.09.2025 накладено арешт на автомобіль марки Mazda 6 номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_25 та перебував у користуванні обвинуваченого ОСОБА_12 , шляхом заборони на користування, відчуження та розпорядження даним майном.

Як слідує із ухвали слідчого судді від 11.09.2025 метою застосування арешту майна зазначено необхідність забезпечення кримінального провадження, запобігання зникненню, втрати або пошкодження автомобіля як речового доказу чи настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню,тобто забезпечення збереження арештованого автомобіля як речового доказу у кримінальному провадженні.

На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершене і воно перебуває на стадії судового розгляду, тобто усі необхідні слідчі дії та експертні дослідження із арештованим автомобілем проведені.

ОСОБА_25 повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні не здійснювалось.

Долученими до клопотання доказами підтверджується, що власник майна ОСОБА_25 є особою з інвалідністю 2 групи довічно та страджає захворюваннми хребта, а її чоловік ОСОБА_26 є особою з інвалідністю 3-ї групи довічно.

Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт, врегульовано Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом ГПУ, МВС, ДПА України, СБУ, ВСУ, ДСА України від 27.08.2010 №51/401/649/471/23/125, відповідно до якої таке майно може зберігатися в тому числі у власника, якому роз`яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка.

При вирішенні питання про скасування арешту майна суд також враховує положення п.4 ч.1 ст.96-2 КК України відповідно до якого спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

За таких обставин, при розгляді клопотання із обґрунтуваннями представника власника майна щодо необхідності скасування арешту, суд приходить до висновку, що в даному випадку подальше застосування арешту на автомобіль марки Mazda 6 номерний знак НОМЕР_1 , разом із ключами до нього та свідоцтвом про реєстрацію в частині заборони на володіння та користування вказаним майном та утримання даного автомобіля на арешт майданчику в даному випадку є необґрунтованим, мета накладеного арешту виправдала свої цілі, а відтак невиправданим є обмеження власника майна у реалізації права володіння і користування належним йому майном протягом значного проміжку часу, чим завдається істотна шкода майну без його належного утримання для забезпечення товарного вигляду та вартості.

Таким чином, зважаючи на те, що у ході розгляду клопотання не встановлено підстав, що виправдовують подальше втручання у право власника майна на його використання, суд вважає за можливе скасувати частково арешт, який накладений у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.09.2025 на автомобіль марки Mazda 6 номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , в частині заборони на користування, передавши вказане майно на відповідальне зберігання законному власнику ОСОБА_25 та попередивши її про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України та необхідність збереження арештованого майна до завершення судового розгляду та набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025, без скасування арешту у частині заборони на розпорядження та відчуження вказаного майна. Суд вважає, що скасування арешту у вказаній частині не завдасть шкоди кримінальному провадженню, не перешкоджатиме встановленню істини та не вплине на його об`єктивний розгляд, а тому клопотання ОСОБА_25 слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 100, 170, 174, 369-372, 392 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_25 про скасування арешту майназадовольнити частково.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.09.2026 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за№12025090000000113 від 03.02.2025 на майно ОСОБА_25 , а саме: автомобіль марки Mazda 6 номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 , ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , передавши вказаний транспортний засіб, ключі до нього та свідоцтво про реєстрацію автомобіля на відповідальне зберігання власнику майна- ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,без скасування арешту у частині заборони на розпорядження та відчуження даного майна.

У задоволенні решти вимог клопотання-відмовити.

Попередити ОСОБА_25 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України - необхідність збереження арештованого майна до завершення судового розгляду та набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025.

Копію ухвали направити/вручити ОСОБА_25 , адвокату ОСОБА_23 , прокурору Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Повний текст ухвали складений 09 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_27