Ухвала суду № 139622564, 07.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2453/26

Номер провадження 3/205/1003/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директор ТОВ «ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД «ДНІПРО», юридична адреса підприємства: м.Дніпро, вул. Василя Мазова буд. 5 корп. літ Д-9,14,

за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу про адміністративні правопорушення України,

ВСТАНОВИВ:

До суду з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №45/24-09 від 17.02.2026.

Згідно вказаного протоколу директор ТОВ «ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД «ДНІПРО» ОСОБА_1 несвоєчасно надав до Дніпровської ДПІ за адресою: м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд. 17-А податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку за травень 2025, вересень 2025, ІІІ квартал 2023, встановлено неподання за травень 2025 до контролюючого органу за основним місцем обліку податкового розрахунку з відомостями про суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права, чим порушив пп. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПК України та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судових засідань, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

Зважаючи на те, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити свою позицію стосовно складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу без участі останнього.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у справах вказаної категорії, не перешкоджає розгляду справи у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Частиною 1 ст.163-4 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Згідно з пп.165.1.44 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці обставини можуть бути з`ясовані лише за умови, що протокол про адміністративне правопорушення містить чіткий, конкретизований і несуперечливий опис події правопорушення, який відповідає вимогам частини 1 статті 256 цього Кодексу, а саме: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши зміст протоколу, суд встановив, що викладена в ньому фабула є внутрішньо суперечливою та не дає змоги встановити конкретні межі обвинувачення, які підлягають доведенню в цій справі.

По-перше, протокол одночасно інкримінує ОСОБА_1 несвоєчасне подання одного й того самого виду звітності (податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб) одразу за трьома різними, непослідовними та не пов`язаними між собою звітними періодами травень 2025 року, вересень 2025 року та ІІІ квартал 2023 року. При цьому уповноваженою особою не зазначено, чи є кожен із цих епізодів окремим самостійним правопорушенням, чи розглядається їх сукупність як єдине діяння; конкретну дату фактичного подання розрахунку за кожним із періодів та дату, з якої обчислюється прострочення; тривалість прострочення за кожним епізодом. Без такої конкретизації неможливо перевірити, зокрема, дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених статтею 38 цього Кодексу, щодо кожного з інкримінованих епізодів окремо.

По-друге, поряд з епізодами несвоєчасного подання розрахунку ОСОБА_1 додатково інкримінується неподання за той самий травень 2025 року іншого документа податкового розрахунку з відомостями про суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав, з посиланням на підпункт 165.1.44 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, який визначає підстави звільнення від оподаткування такого доходу, а не порядок чи форму подання податкової звітності. Протокол не розкриває, яким чином вказана норма Податкового кодексу України співвідноситься з диспозицією частини 1 статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою кваліфіковано дії, та не містить розмежування між цим епізодом (неподання) і раніше названими епізодами (несвоєчасне подання), що не дає змоги встановити, яке саме протиправне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене за яких обставин і у який спосіб, є предметом розгляду в цій справі.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити зміст і межі обвинувачення, а особа, щодо якої складено протокол, можливості реалізувати право на захист, зокрема надати пояснення щодо конкретного інкримінованого діяння, оскільки з протоколу неможливо з достатньою визначеністю встановити, за яким саме фактом і в межах якого періоду часу настає адміністративна відповідальність.

Щодо доведеності обставин справи, суд зазначає про таке.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення врегульовано нормами Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016.

Згідно пунктів 15, 16 Інструкції до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі, до матеріалів справи долучено лише виписку з акта перевірки №272/04-36-07-02/41696004 від 02.02.2026. Інших доказів самого акта перевірки в повному обсязі, первинних документів, що підтверджують дати фактичного подання (неподання) відповідних податкових розрахунків, квитанцій про прийняття електронної звітності контролюючим органом або відомостей з інформаційних систем ДПС щодо дат реєстрації звітності, пояснень особи, щодо якої складено протокол, чи інших матеріалів до протоколу не додано.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки - це документ, у якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність (постанова Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).

Викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства, а підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №822/1037/18).

Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22).

Разом з тим в порушення вимог пунктів 15, 16 Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення та ст.251 КУпАП на підтвердження отриманих результатів перевірки уповноваженою особою до протоколу суду не долучено жодного такого документу або інформації, на підставі яких суд мав би можливість встановити, чи мала місце подія адміністративного правопорушення, а також інші факти, які мають істотне значення для з`ясування усіх обставин справи для правильного її вирішення.

Суд зазначає, що виписка з акта перевірки за своїм змістом та правовою природою є похідним документом, що відображає лише окремі висновки контролюючого органу, і сама по собі, без первинних документів та без повного тексту акта перевірки, не містить достатніх фактичних даних для об`єктивного встановлення: конкретних дат вчинення кожного з інкримінованих епізодів; наявності або відсутності поважних причин чи обставин, що виключають вину; персональної вини саме ОСОБА_1 як директора товариства (а не самого товариства як юридичної особи платника податків) у вчиненні відповідного діяння.

Отже, надані суду докази є недостатніми для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи та не дають змоги дійти обґрунтованого висновку про доведеність обставин, викладених у протоколі, а також про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-4 КУпАП.

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічний підхід випливає із засад провадження у справах про адміністративні правопорушення, викладених у статтях 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретного, чіткого і несуперечливого опису події правопорушення, що унеможливлює встановлення меж обвинувачення, а долучені до нього докази є недостатніми для доведення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та його вини, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, на підставі яких було складено протокол, та відсутність у діяхостаннього складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Керуючись ст. 283 та 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М.Дахно