Ухвала суду № 139622214, 09.09.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 219/11952/21

1-кп/212/608/26

У Х В А Л А

09 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження № 12021052150000920 від 13 вересня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на теперішній час не зменшились ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому такої міри запобіжного заходу.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти клопотання прокурора,

Вислухавши сторони кримінального провадження, суд виходить з наступного.

За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст.177 КПК України).

Обговорюючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, так згідно п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який одружений, неповнолітніх дітей чи інших утриманців не має, міцних соціальних зв`язків не має, офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується незадовільно як агресивна людина, є учасником бойових дій, при цьому вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 з 26 лютого 2025 року, після чого 15 лютого 2026 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 був доставлений до резервного батальйону військової частини НОМЕР_2 , яку також самовільно залишив.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 з 12 червня 2024 року перебував у розшуку як особа, що переховувалась від суду і лише 17 липня 2026 року на виконання ухвали суду обвинуваченого ОСОБА_4 затримано в порядку ст..208 КПК України та доставлено до суду, після чого обрано найсуворіший запобіжний захід.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою за станом здоров`я суду не надано.

При цьому, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи за ч.2 ст.121 КК України, а саме у завданні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років, що свідчить про продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були враховані судом при обранні найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються та кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу

Суд також враховує, що на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, судовий розгляд справи по суті не розпочато, у кримінальному провадженні не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі, зокрема не допитаний обвинувачений, потерпілий та свідки, не досліджені всі докази по справі. Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п.1-2 ч.1 ст.194, ст.ст.199 КПК України.

З урахуванням стадії судового розгляду, суд вважає, що наведені обставини дають підстави для висновків про наявність високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого від суду, ризику можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілого та свідків, які ще не були допитані у даному кримінальному провадженні, тому жоден більш м`який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Таким чином, застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на строк, що не може перевищувати 60 днів.

Виходячи зі своїх дискреційних повноважень, суд не вбачає достатніх та переконливих підстав для визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 199, 200, 201, 333, 370, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - до 07 листопада 2026 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту проголошення, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення. Особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1