Постанова № 139621750, 10.09.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4710/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"10" вересня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №752666 від 22.08.2026 року поліцейським, який склав протокол, зазначено, що: «22.08.2026 року близько 22:37 год. за адресою: м.Вознесенськ по вул.Михайлівська поблизу буд. 2 ОСОБА_1 керував т.з. Fada без д.н.з. з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т.з за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, а також в закладі охорони здоров`я КП «КНП ВБЛ» ВМР відмовився. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджує адміністративний протокол серії ВАД № 941266 від 18.12.2025 року».

Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані як порушення п.2.5 ПДР та за ч.2 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 пояснив, що вину визнає частково, але не ст.130 КУпАП, зазначив, що поліцейські діяли неправомірно та не встановили ознаки його тз. Натомість він вважає, що скутер Фада не є транспортним засобом згідно із п.1.10 ПДР. Також надав фото з технічними характеристиками тз, де вказана його потужність 1200 ват.

Судом встановлено, що до матеріалів справи долучено копію постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.01.2026 року (яка отримана в повному доступі з Єдиного державного реєстру судових рішень) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, як і зазначено в протоколі серія ЕПР1 №752666 від 22.08.2026 р.

Також надано направлення ОСОБА_1 на огляд та акт відмови від огляду на стан спяніння.

В судовому засіданні було оглянуто відеозаписи, зроблені співробітниками поліції. Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

На відеозаписах, які надані поліцією, зафіксовано, що ОСОБА_1 було зупинено під час керування транспортним засобом. ОСОБА_1 за наявності ознак сп`яніння було запропоновано пройти огляд на місці чи в лікарні. Водій відмовляється. Після чого поліцейські оформлюють матеріали провадження. При цьому ОСОБА_1 вказує, що не вважає керований ним об`єкт транспортним засобом, оскільки той не підлягає реєстрації.

Згідно із ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного чи іншого сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що керований ОСОБА_1 об`єкт є транспортним засобом, оскільки згідно із ст.1 Закону України від 24 лютого 2023 року N 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначено, що:

електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії;

легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт,системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Аналогічні поняття електричних транспортних засобів визначені і у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (закон в редакції Закону №3492-ІV від 23 лютого 2006 зі змінами).

З набуттям чинності Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023) керування електричним транспортним засобом в стані сп`яніння тягне відповідальність, встановлену ст.130 КУпАП.

Поняття «транспортний засіб», яке визначене у п.1.10 Правил дорожнього руху України (затверджені Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами), не суперечить поняттям, визначеним у Законі України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року).

Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п.1.10 ПДР).

Згідно з ПДР «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише в разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує.

Тоді як ОСОБА_1 керував тз потужністю 1200 ват, який має два колеса.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суд враховує, що ч.2 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті.

Приписами пункту 2.5 ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних вимог утворює склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103: «2. Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. 8. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду».

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

В ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 та ч.2 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Крім того має бути встановлена повторність такого правопорушення для кваліфікації за ч.2 ст.130 КУпАП.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Досліджені матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №752666 від 22.08.2026 року, копія постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП протягом року, відеозапис свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КпАП України, а саме відмова водія від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, вчинене повторно протягом року.

Враховуючи суспільну небезпеку вчиненого правопорушення та його характер, зокрема повторність, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст.40-1, ч.2 ст.130, 268, 280, 283-285 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, і застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави рахунок: UA438999980313010149000014001, Отримувач: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, який підлягає сплаті не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без застосування оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки до матеріалів справи не додано доказів того, що він є власником транспортного засобу, яким керував під час складання протоколу, та відсутні дані про те, що вказаний автомобіль було вилучено або зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів.

Роз`яснити, ОСОБА_1 що відповідно до ст.308 КУпАП в разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути із ОСОБА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити особі, яка притягується до відповідальності, що оригінали платіжних документів про сплату штрафу та судового збору мають бути надані до суду, який виніс постанову (кабінет 20).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя Н.Б.Зубар