Рішення № 139620651, 09.09.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1404/26

Провадження №2/443/1088/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 вересня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Равлінка Р.Г., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Процент» Руденко К.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 32541 від 23.04.2025 у розмірі 21 000,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 12.07.2025 по 08.05.2026 нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; 8 059,00 грн штраф за порушення умов Кредитного договору (за наявності), а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Обґрунтування позовних вимог.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача Руденко К.В. зазначає, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 32541 від 23.04.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (торгова марка «Procent») та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит у розмірі 7 000,00 гривень, строком на 730 днів (до 23.04.2027), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "Універсал банк" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідачки з умовами Кредитного договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, з яким вона ознайомилася перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 318030 направлявся відповідачці 23.04.2025 о 12:40:15 год шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний 23.04.2025 о 12:40:42 год, шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 318030 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти в розмірі 7 000,00 грн були відправлені відповідачці 23.04.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "Універсал банк", що підтверджується довідкою надавача платіжних послуг. Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних). Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 730 днів. Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 20 днів, що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору. Відповідно до п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним Кредитним договором, відповідачка порушила зазначені вище норми законодавства та умови Кредитного договору. У зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідачки за Кредитним договором станом на 22.05.2026 становить: 21 000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 12.07.2025 по 08.05.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів та 8 059,00 грн - штраф за порушення умов Кредитного договору.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків /а.с.16-17/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 13.07.2026 справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження. Запропоновано відповідачці у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали подати до суду відзив на позовну заяву. Витребувано у АТ «Універсал банк» інформацію що містить банківську таємницю, а саме: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) платіжну карту № НОМЕР_1 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 23.04.2025 по 28.04.2025 включно з відображенням часу зарахування коштів; інформацію чи було зарахування 7 000,00 грн 23.04.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 ; інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 23.04.2025 по 28.04.2025 включно; надати інформацію про всі номера телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 )./а.с.86-89/.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Процент» Руденко К.В. у позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2988008 від 06.07.2026, місце реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, - не подала, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 13.07.2026 вважається такою, що була вручена ще 22.07.2026, що підтверджується конвертом з рекомендованим повідомленням, який повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 5. ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 279 ч. 5 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.04.2025 між товариства з обмеженою відповідністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 32541 /а.с.33- 38/.

Відповідно до п. 1.1. даного кредитного договору, на умовах встановленим цим Договором, Товариство зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 7 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором.

1.2. Процентна ставка за користування Кредитом становить - 1.0% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365.00%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та застосовується у межах строку визначеного в п. 1.3. Договору.

1.3. Строк надання Кредиту та строк дії Договору становить 730 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору.

1.4. Дата кредиту 23.04.2025.

1.5. Невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «Процент», які розміщені на Сайті https://procent.com.ua.

1.6. Товариство переказує суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить Позичальникові. Переказ суми Кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс (фінансову установу, що здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом.

1.7. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору становить 1.0%.

1.8. Загальні витрати Позичальника за кредитом станом на дату укладення Договору складуть 51 100,00 грн.

1.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 2 686,54% річних.

1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 58 100,00 грн.

1.14. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за реквізитами, згідно п. 1.6. Договору.

1.15. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом

2.3.3. Позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин. Про намір відмовитися від Договору, Позичальник повідомляє Товариство у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення строку передбаченого для відмови від Договору. Протягом 7 календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від Договору, Позичальник зобов`язаний повернути Товариству грошові кошти, одержані згідно з Договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення (включно) за ставкою, встановленою Договором;

4.1. Сума Кредиту та проценти за користування Кредитом підлягають сплаті Позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору у строки відповідно до графіку визначеному у Додатку №1.

4.2. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом. При цьому проценти за користування Кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання Позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб Позичальника), до дня повернення суми Кредиту, визначеної у Додатку 1 цього Договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за Кредитом.

4.3. У разі часткового дострокового повернення Кредиту, проценти за користування Кредитом нараховуються на залишок суми Кредиту, розрахункові суми платежів нарахованих процентів відображаються в Особистому кабінеті. При цьому дата чергового платежу, дата повернення Кредиту та процентна ставка за користування кредитом залишається без змін.

6.1. Даний Договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://procent.com.ua відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

6.2. З метою отримання Кредиту, Позичальник проходить реєстрацію в ІКС, шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація Позичальника в ІКС, ознайомлюється з Правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС, Позичальнику створюється Особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані.

8.2. Підписуючи даний Договір, Позичальник засвідчує, що: 8.2.1. до укладення Договору уважно ознайомився з текстом Паспорту споживчого кредиту, Договору та Правилами, а також отримав від Товариства інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті Товариства, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання;

Даний кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 318030 /а.с.38/.

Відповідно до додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту № 32541 від 23.04.2025 визначено періоди погашення кредиту /а.с.38 на звороті-39 на звороті/.

Згідно із додатком №2 та додатком №3 до договору про надання споживчого кредиту № 32541 від 23.04.2025 ОСОБА_1 надала товариству персональні дані необхідні для укладення кредитного договору /а.с.40/.

У паспорті споживчого кредиту визначені, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредитку, порядок повернення та інша додаткова інформація /а.с.41-43/.

Згідно з листом ТОВ «Пейтек» № 20260527-15 від 27.05.2026, було успішно перерахувало кошти на платіжну картку клієнта з маскою № НОМЕР_4 в сумі 7 000,00 грн, призначення платежу: перерахування коштів за договором 32541 від від 2025-04-23 на умовах фінансового кредиту. /а.с.44/.

Також позивачем долучено правила надання коштів та банківських металів товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" у яких зокрема містяться загальні положення, терміни та поняття, які використовуються в цих правилах, умови та порядок надання кредиту, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, програма лояльності, згода заявника/позичальника на обробку персональних даних, відповідальність сторін, порядок вирішення спірних питань, внесення доповнень та змін у правила та договір, порядок обліку і зберігання договорів та інших документів, пов`язаних з наданням кредиту, порядок доступу заявників/ позичальників до договорів, додатків до договорів та іншої інформації, пов`язаної з наданням кредиту, інші умов тощо /а.с.51-59/.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 32541 від 23.04.2025, заборгованість ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідністю «Фінансова компанія «Процент» становить 36 059,00 грн, з яких: строкова заборгованість за сумою кредиту становить 7 000,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом становить 21 000,00 грн; заборгованість за штрафами становить 8 059,00 грн, а також відповідачкою було сплачено 11 541,00 грн / а.с.45-50/.

На виконання ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 13.07.2026 про витребування доказів, АТ «Універсал банк» надано запитувану інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме: виписку по банківському рахунку, згідно якої 23.04.2025 відбулося зарахування переказу на карту у розмірі 7 000,00 грн /а.с.99-103/.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із ч. 1 ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору вимог закону.

Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.ст. 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передні йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа (п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 513 цього Кодексу правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позов

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Суд зазначає, що кредитний договір № 32541 від 23.04.2025, підписаній сторонами, в ньому міститься інформація щодо основних умов кредитування, а саме: сума кредиту, строк кредитування, графік платежів та відповідач шляхом підписання даного кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора прийняв ці умови.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 32541 від 23.04.2025, заборгованість ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідністю «Фінансова компанія «Процент» становить 29 059 грн, з яких: прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом становить 21 000,00 грн; заборгованість за штрафами становить 8 059,00 грн, а також відповідачкою було сплачено 11 541,00 грн.

Сплачуючи кредит, відповідачка вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Відповідачкою наведені розрахунки не заперечено, власних не проведено, доказів їх неправильності не надано.

Одночасно щодо стягнення з відповідачки на користь позивача штрафу розмірі 8 059,00 грн, суд зазначає, що враховуючи вищезазначене, те що станом на момент розгляду справи в Україні воєнний стан не скасовано і не припинено, відповідності до п. 18 «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України зазначається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення», а відтак суд приходить до висновку про відмову в цій частині позовних вимог.

Відтак позовна вимоги про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 8 059,00 грн до задоволення не підлягає.

З урахуванням презумпції правомірності правочинів (ст. 204 ЦК України), яка не спростована відповідачем (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010), взятих на себе відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, які нею не виконувалися належним чином, та обов`язковості договору для сторін, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 32541 від 23.04.2025, в розмірі 21 000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом становить 21 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить що позов слід задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 924,12 грн (21 000,00 х 100 : 29 059,00 = 72,27 %; 2 662,40 : 100 х 72,27 % = 1 924,12 грн).

Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у cправі № 686/5757/23, суд має право з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, за критерієм співмірності розміру цих витрат.

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості у вказаній справі позивачем до суду подано: копію договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, копію свідоцтва ОСОБА_2 про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі наданих послуг №144 від 30.04.2026 до договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №144 від 30.04.2026 до договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів №70 від 30.04.2026.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку, що стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Керуючись ст.ст. 4, 509, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.76-81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на корить товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (юридична адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ: 41466388) заборгованість за кредитним договором № 32541 від 23.04.2025, в розмірі 21 000 (двадцять одну тисячу) гривень 00 копійок, з яких: прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом становить 21 000 (двадцять одну тисячу) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на корить товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (юридична адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ: 41466388) витрати на сплату судового збору в розмірі 1 924 (одну тисячу дев`ятсот двадцять чотири) гривні 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на корить товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (юридична адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ: 41466388) витрати на професійну паравничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Р.Г. Равлінко