Рішення № 139620324, 09.09.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/975/26

Провадження № 2/302/603/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

09.09.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04 січня 2022 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98562806000, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 41 504,67 грн для придбання товару.

Позивач зазначив, що відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі повернути отримані кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитом, комісію та інші платежі у строки й порядку, визначені договором та Правилами надання кредиту, з якими він був ознайомлений і погодився під час укладення договору. Процентна ставка за кредитом становила 0,00001 відсотка річних, а також договором було передбачено сплату комісії відповідно до його умов.

Представник позивача вказував, що Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти у повному обсязі, що підтверджується випискою за рахунком.

Разом із тим відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення виконання грошового зобов`язання та не здійснював своєчасного і повного погашення кредитної заборгованості, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Крім того, представник позивача зазначив, що 21 червня 2023 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 247, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 98562806000 від 04 січня 2022 року.

За розрахунком позивача станом на дату відступлення права вимоги загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становив 47 752,63 грн, з яких:

?39 001,67 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

?0,00 грн заборгованість за процентами;

?8 750,96 грн заборгованість за комісією.

Посилаючись на положення статей 509, 512, 516, 526, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 98562806000 від 04 січня 2022 року у загальному розмірі 47 752,63 грн, а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою суду від 22 липня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно визначено, що розгляд, формування та зберігання матеріалів цивільної справи здійснюються у змішаній паперовій та електронній формах.

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року постановлено подальший розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті Судової влади України. Відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань до суду не подав, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без поважних причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого способу вирішення спору.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для заочного розгляду справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 04 січня 2022 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98562806000.

Із наданого суду Договору про надання споживчого кредиту вбачається, що відповідач, підписавши його, підтвердив ознайомлення з усіма умовами кредитування та погодився з ними, у тому числі щодо розміру кредиту, порядку його повернення, сплати процентів, комісії та інших платежів, передбачених договором.

Відповідно до умов договору Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 41 504,67 грн строком та на умовах, визначених договором. Процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 0,00001 відсотка річних, а також передбачено сплату комісійної винагороди відповідно до умов договору.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх договірних зобов`язань до матеріалів справи надано виписку за рахунком, з якої вбачається фактичне перерахування кредитних коштів відповідачу та їх використання останнім.

Із виписки за рахунком також убачається, що відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином своїх договірних зобов`язань щодо їх своєчасного повернення не виконав, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованість відповідача становить 47 752,63 грн, з яких:

?39 001,67 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

?0,00 грн заборгованість за процентами;

?8 750,96 грн заборгованість за комісією.

Щодо переходу права вимоги, судом установлено, що 21 червня 2023 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 247, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги за кредитними договорами, визначеними у відповідному Реєстрі боржників.

Із наданих до суду договору факторингу, акта приймання-передачі Реєстру боржників та витягу з Реєстру боржників убачається, що до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 98562806000 від 04 січня 2022 року.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу таких прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні та права вимагати від відповідача виконання зобов`язань за кредитним договором у тому обсязі, який існував на момент переходу права вимоги.

При цьому неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє його обов`язку виконати зобов`язання, а лише покладає на нового кредитора ризик настання наслідків, передбачених статтею 516 Цивільного кодексу України, у разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові.

Доказів виконання відповідачем кредитного зобов`язання первісному кредитору або новому кредитору матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Доказів повернення кредитних коштів або доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині основної суми кредиту, відповідач суду не подав.

Сам по собі факт неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Разом із тим досліджені судом письмові докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, перехід права вимоги до позивача та невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 39 001,67 грн заборгованості за основною сумою кредиту.

Разом із тим суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення комісії у розмірі 8 750,96 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що умовами Договору про надання споживчого кредиту № 98562806000 від 04 січня 2022 року передбачено сплату відповідачем комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Сам по собі факт включення відповідної умови до кредитного договору не є безумовною підставою для її судового стягнення.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, зобов`язаний безоплатно надавати інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір повернутої суми кредиту, виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Таким чином, надання кредитодавцем інформації про стан виконання кредитного договору та обслуговування кредитної заборгованості є його законодавчо визначеним обов`язком, а не окремою самостійною послугою, яка може бути предметом додаткової оплати.

Позивачем не доведено, що заявлена до стягнення комісія є платою саме за окрему фінансову чи іншу самостійну послугу, яка була замовлена відповідачем, фактично йому надана та не охоплюється виконанням кредитодавцем власних договірних і законодавчих обов`язків.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, які саме додаткові послуги були надані відповідачу в обмін на сплату комісії, у чому полягав їх зміст, обсяг та яким чином визначено їх вартість.

Верховний Суд у своїй усталеній практиці неодноразово звертав увагу на те, що встановлення кредитодавцем плати за дії, які становлять виконання ним власних обов`язків за кредитним договором або прямо передбачені законом, не створює для споживача обов`язку зі сплати такої комісії лише з підстав її передбачення умовами договору.

Отже, сам по собі факт погодження сторонами умови про сплату комісії не є достатнім для висновку про наявність правових підстав для її судового стягнення.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення 8 750,96 грн комісії є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Таким чином, із заявлених позивачем до стягнення 47 752,63 грн обґрунтованими є вимоги у загальному розмірі 39 001,67 грн, що становить заборгованість за основною сумою кредиту.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 8 750,96 грн комісії слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позов заявлено на суму 47 752,63 грн, із яких судом задоволено вимоги на суму 39 001,67 грн, що становить 81,67 % від заявленої ціни позову.

Відтак пропорційно розміру задоволених позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 174,64 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до нього, акт приймання-передачі наданих послуг, який містить перелік виконаних адвокатом робіт та їх вартість, а також документи, що підтверджують повноваження адвоката.

Відповідно до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Для цілей розподілу судових витрат розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати, суд враховує характер та складність спору, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, перелік виконаних процесуальних дій, а також відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо їх розміру.

З огляду на часткове задоволення позову пропорційно розміру задоволених вимог із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 533,98 грн.

У решті судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 1013, 19, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258259, 263265, 268, 273, 280283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 35234236, рахунок НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, четвертий поверх) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 98562806000 від 04 січня 2022 року у розмірі 39 001,67 грн (тридцять дев`ять тисяч одна гривня 67 копійок), що складається із заборгованості за основною сумою кредиту.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 в частині стягнення комісії у розмірі 8 750,96 грн (вісім тисяч сімсот п`ятдесят гривень 96 копійок) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 174,64 грн (дві тисячі сто сімдесят чотири гривні 64 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 533,98 грн (шість тисяч п`ятсот тридцять три гривні 98 копійок).

У решті судові витрати покладаються на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк для подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглядалася без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду.

Суддя Пухальський С. В.