Рішення № 139618926, 09.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9305/26-Е

Провадження № 2/522/8489/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 26.05.2026 року через систему Електронний суд надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 18 600 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що 19.12.2024 року між ТОВ «СтарФейненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений договір фінансового кредиту№ 18985-12/2024, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 6 000 грн., а Відповідач зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів, сплатити проценти та всі інші платежі, пов`язані з виконанням Договору.

24.03.2025 року ТОВ «СтарФейненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 24032025.

Згідно з вказаним Договором, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СтарФейненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за договором позики № 18985-12/2024 від 19.12.2024 року.

Матеріали позову суддя отримала 27.05.2026 року.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2806825 від 28.05.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 08.10.2019 року.

Ухвалою суду від 03.06.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 09 годину 15 хвилин 29 червня 2026 року. Також ухвалою витребувана з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, 04082, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19) інформація:

- чи є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником банківської карти за номером № НОМЕР_2 .

- про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 коштів в розмірі 6 000,00 грн. в період з 09.12.2024 року по 14.12.2024 року.

До суду 15.06.2026 року на виконання ухвали суду від 03.06.2026 року від АТ «Універсал Банк» надійшов лист, з якого вбачається, що на ім?я ОСОБА_1 емітовано банківську карту № НОМЕР_3 , на яку 09.12.2024 року зарахований платіж у сумі 6 000 грн.

Про розгляд справи 29.06.2026 року сторони були повідомлені.

У зв`язку з відсутність відзиву судове засідання відкладено на 09.09.2026 року.

З 17.07.2026 року по 28.07.2026 року, з 03.08.2026 року 04.09.2026 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у щорічній відпустці.

У судове засідання 09.09.2026 року сторони не прибули.

Відповідач ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзив та заяв по суті справи суду не надав.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення цього судового рішення є 09.09.2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставусвоїхвимогабозаперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядаєцивільнісправи не інакше як за зверненнямфізичних чи юридичнихосіб, в межах заявлених ними вимог.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Вирішуючиспір суд виходитьізнаступного.

Як передбачено ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захистсвогоцивільного права у разійогопорушення, невизнанняабооспорювання.

У відповідності з ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистомсвоїхпорушених, невизнанихабооспорюваних прав, свобод чиінтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, щопідставамивиникненняцивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та іншіправочини.

Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконанняпозичальником зобов`язань із своєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредитних коштів, а також факт укладення договору на умовах зазначених позивачем.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочинвважається таким, щовчинений у письмовійформі, якщойогозмістзафіксований в одному абокількох документах, у листах, телеграмах, якимиобмінялисясторони. Правочинвважається таким, щовчинений у письмовійформі, якщовінпідписаниййого стороною (сторонами).

Якщо у зобов`язаннівстановлений строк (термін) йоговиконання, то вонопідлягаєвиконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленістьдвохабобільшесторін, спрямована на встановлення, змінуабоприпиненняцивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлятьумови (пункти), визначені на розсудсторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковимивідповідно до актівцивільногозаконодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, щодоговір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, щоборжник не звільняєтьсявідвідповідальності за неможливістьвиконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, щоістотнимиумовами договору є умови про предмет договору, умови, щовизначені законом як істотніабо є необхідними для договорівданого виду, а також усітіумови, щодояких за заявоюхоча б однієїізсторінмає бути досягнутозгоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансоваустанова (кредитодавець) зобов`язуєтьсянадатигрошовікошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язуєтьсяповернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавецьмає право на одержання від позичальника процентів від суми позики, як щоінше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разівідсутностііншоїдомовленостісторінпроцентивиплачуютьсящомісяця до дня поверненняпозики.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальни кзобов`язаний повернутипозикодавцевіпозику (грошовікошти у такійсамійсуміаборечі, визначеніродовимиознаками, у такійсамійкількості, такого самого роду та такоїсамоїякості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, щовстановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановленообов`язок позичальника повернути позику частинам (з розстроченням), то в разіпростроченняповернення чергової частини позикодавецьмає право вимагати дострокового повернення частинипозики, що залишилась, та сплатипроцентів, належних йому.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмірпроцентів та порядок їхсплати за договором визначаються в договорізалежновід кредитного ризику, наданогозабезпечення, попиту і пропозицій, якісклалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміруоблікової ставки та іншихфакторів.

Судом встановлено, що 19.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СтарФейненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений договір фінансового кредиту № 18985-12/2024, відповідно до умов якого сума (загальний розмір) кредиту становить 6 000 грн, кредит надається загальним строком на 120 днів,з стандартною процентною ставкою 1,00% в день, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити комісію та проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомлений на веб-сайті Товариства: https://suncredit.com.uaз повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до Договору Клієнт підтверджує, що до укладення цього Договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.1.2. Договору кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 19.12.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 07.04.2025.

Відповідно до п.1.4. Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 1,00% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Відповідно до п.1.4.1. Договору денна процентна ставка складає (7200.00/6000.00)/120*100%= 1,00% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2428,90% Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 13200.00 грн Загальні витрати по кредиту складають 7200.00 грн.

Відповідно до п.1.6. Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Відповідно до п.3.1. Договора сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. У випадку, якщо Клієнт оплачує черговий платіж, в сумі такого платежу, раніше (до) дати платежу то така оплата зараховується в сумі нарахованих процентів на дату оплати, а сума, яка залишається спрямовується на дострокове погашення тіла кредиту. Така норма застосовується і при достроковому погашенні в перший платіжний період, на який застосовується знижка. Клієнт підтверджує, що у випадку дострокового погашення чергового платежу, Клієнт не звільняється від обов`язку погасити нараховані проценти, після такого дострокового погашення, в дату платежу відповідно до графіку платежу. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим договором передбачено в п.5.3. цього Договору.

ТОВ «СтарФайненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши можливість відповідачу розпоряджатися грошовими коштами.

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора W289.

Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Одночасно з підписанням Кредитного договору, Первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання Кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного Кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

До матеріалів справи додано також графік платежів як додаток № 1 до договору, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості.

Відповідно до Графіку платежів, який є Додатком № 1 до Договору №18985-12/2024 від 09.12.2024 року, чиста вартість кредиту 6 000 гривень, проценти за користування кредитом 7 200 грн., загальна вартість кредиту 13 200 грн., реальна річна процентна ставка 2428,90 грн.

Доказів того, що на картку № НОМЕР_3 не була перерахована сума 6000 грн. відповідачем не надано.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» ).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Матеріалами справи підтверджено, що договір №18985-12/2024 від 09.12.2024 року із зазначенням у них усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, місця проживання, електронної пошти, рахунку позичальника, а також інформація щодо умов кредитування, містять електронний підпис із відповідними одноразовими ідентифікаторами, які відповідно до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» були власноручно введені відповідачем ОСОБА_1 для електронного підпису.

З огляду на вищенаведені норми права та надані позивачем докази, суд вважає, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено факт укладення 19.12.2024 року між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ОСОБА_1 кредитного договору № 18985-12/2024 та перерахування відповідачу коштів у розмірі 6000,00 грн. виконання первісним Кредитодавцем свого зобов`язання.

Зазначене не спростовано відповідачем.

Щодо переходу права вимоги.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, якімаютьзначення для справи і на які вона посилається як на підставусвоїхвимогабозаперечень, крімвипадків, встановленихцим Кодексом. Кожна сторона несеризикнастаннянаслідків, пов`язанихізвчиненнямчиневчиненням нею процесуальнихдій.

Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядаєсправи не інакше як за зверненням особи, поданимвідповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставідоказів, поданихучасникамисправиабовитребуваних судом у передбаченихцим Кодексом випадках. Збираннядоказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крімвипадків, встановленихцим Кодексом. Суд має право збиратидокази, щостосуються предмета спору, з власноїініціативилише у випадках, коли ценеобхідно для захистумалолітніхчинеповнолітніхосібабоосіб, яківизнані судом недієздатнимичидієздатністьякихобмежена, а також в іншихвипадках, передбаченихцим Кодексом. Учасниксправирозпоряджаєтьсясвоїми правами щодо предмета спору на власнийрозсуд.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржникачи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанніможе бути заміненийіншою особою внаслідокпередання ним своїх прав іншійособі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттюозначаєдоговірну передачу зобов`язальнихвимогпервісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимогивідбувається шляхом укладення договору міжпервісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанніздійснюється без згодиборжника, якщоінше не встановлено договором або законом. Якщоборжник не бувписьмовоповідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несеризикнастаннянесприятливих для ньогонаслідків. У цьомуразівиконанняборжникомсвогообов`язкупервісномукредиторові є належнимвиконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, щоіснували на момент переходу цих прав, якщоінше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року по справі № 914/868/17 зробленовисновок, щовідповідно до положеньст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числівнаслідокпередання ним своїх прав іншійособі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, щоіснували на момент переходу цих прав, якщоінше не встановлено договором або законом. Відступлення права вимогищодомайбутніхвимогможливетільки за умовиїхвизначеності, тоді як передача за правочиномневизначених, позбавлених конкретного змістувимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у виглядінеукладеностівідповідногоправочину, оскількийого сторонами не досягнутозгодищодо предмета правочинуаботакий предмет не індивідуалізованоналежним чином.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства відступлення права вимогиможездійснюватисялишестосовнодійсноївимоги, щоіснувала на момент переходу цих прав.

Згідно ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансуванняпідвідступлення права грошовоївимоги) одна сторона (фактор) передаєабозобов`язуєтьсяпередатигрошовікошти в розпорядженнядругоїсторони (клієнта) за плату (у будь-якийпередбачений договором спосіб), а клієнтвідступаєабозобов`язуєтьсявідступитифакторовісвоє право грошовоївимоги до третьої особи (боржника). Клієнтможевідступитифакторові свою грошовувимогу до боржника з метою забезпеченнявиконаннязобов`язанняклієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу можепередбачатинаданняклієнтовіпослуг, пов`язанихіз грошовою вимогою, право якоївінвідступає.

24.03.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК Українибулоукладенодоговір факторингу №24032025.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СтарФайненс Груп» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №18985-12/2024 від 09.12.2024 року.

ЗгідноДоговору, за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошовікошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначенихцим договором.

Права вимоги, якіклієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірізаборгованостіборжників перед клієнтом, щопередбачені умовами первиннихдоговорів, та визначені у реєстріборжників, що підписується сторонами у паперовомувигляді. Реєстрборжників у друкованомувиглядіпередається фактору в дату укладання угоди.

Копією платіжного доручення в національній валюті №5943 від 24.03.2025 року підтверджується сплата ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» ТОВ «Стар Файненс Груп» грошових коштів згідно з договором факторингу № 24032025 від 24.03.2025 року.

З копії витягу Реєстру боржників до договору факторингу № 24032025від24.03.2025 року вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 18985-12/2024 від 09.12.2024 року на загальну суму 17 760 грн., з яких 6 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6 360 грн. заборгованість за відсотками, 5 400 грн. заборгованість за штрафами.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу досудову вимогу № 5445/4458 від 11.05.2026 року.

Щодо стягнення процентів за договором кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про електроннукомерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

За положеннями ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Відповідач не надав суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному договором, так і розмір нарахованих процентів за користуваннякредитними коштами. Доказів погашення заборгованості по отриманому кредиту та нарахованим процентам відповідачкою також надано не було.

Статтею 612 ЦК України передбачено, щоборжник вважається таким, що прострочив, якщовін не приступив до виконанняз обов`язанняабо не виконавйого в строк, встановлений договором або законом.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних інтересів ТОВ «ФК Кредит Капітал».

Згідно умов договору кредит надається строком на 120 днів, тобто до 07.04.2025 року.

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості Відповідача становив: заборгованість за тілом кредиту 6000 грн.; заборгованість за відсотками 6360 грн.; заборгованість за штрафом 5400 грн. Водночас, відповідно до умов кредитного договору, нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування. Таке нарахування є правомірним, оскільки згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в повному обсязі та на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше прямо не передбачено договором або законом. Отже, Позивач як новий кредитор набув права вимоги не лише щодо вже існуючої заборгованості, а й щодо відсотків, які продовжують нараховуватися відповідно до первісних договірних умов.

З урахуванням викладеного, станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість Відповідача становить 18 600 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 6000 грн.; заборгованість за відсотками 7200 грн.; заборгованість за штрафом 5400 грн.

Зважаючи на наведене, суд вбачає, щовимоги про стягнення заборгованості по основному боргу у розмірі 6 000,00 грн. та процентах у розмірі 7 200,00 грн. (нараховані в строк дії договору з 09.12.2024 року по 04.07.2025 року) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення штрафних санкцій 5 400 грн.

Так, виходячиізположень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у періоддії в Українівоєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк післяйогоприпиненняабоскасування у разіпростроченняпозичальникомвиконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якогопозичальникубулонадано кредит (позику) банком абоіншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальникзвільняєтьсявідвідповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також відобов`язкусплати на користькредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за такепрострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та іншіплатежі, сплатаякихпередбаченавідповідними договорами, нарахованівключно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, частковевиконання) за такими договорами, підлягаютьсписаннюкредитодавцем (позикодавцем).

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитнийдоговір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки нарахування штрафних санкцій здійснено за 2025 рік, тобто під час дії воєнного стану, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача7200 грн. штрафнихсанкцій не підлягаєзадоволенню.

Щодо розподілу судовихвитрат:

Позивачем при зверненні до суду булосплачено судовийзбір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково на 70,96 %, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно у розмірі 1 889,23 грн.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у позовній заяві просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про наданняправової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, копію акту № 1604 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від11.05.2026 року та детальний опис наданих послуг до Акту №1604 за договором про наданняправової (правничої) допомоги, за змістом яких сума наданих послуг складає 8 000 грн.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

Враховуючи те, що судом задоволено позов частково та від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 5 676,80 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) заборгованість по договору позики№ 18985-12/2024 від 09.12.2024 року у розмірі 13200 (тринадцять тисяч двісті) гривень00 копійок, з яких:

- 6 000,00грн. заборгованість за тілом кредиту;

- 7 200,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) витрати на правничу допомогу у розмірі 5 676 (п?ять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) судовий збір у розмірі 1 889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев?ять) гривень23 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 09.09.2026 року.

Суддя Л.В. Домусчі