Ухвала суду № 139618477, 08.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35594/24

Провадження № 2-з/761/281/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Маковській Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дубчак Лесі Сергіївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС 7 УКРАЇНА" про визнання незаконними дій щодо одностороннього розірвання договору (визнання недійсним одностороннього правочину із розірвання договору), визнання договору дійсним, визнання правовідносин за договором чинними,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 761/35594/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС 7 УКРАЇНА" про визнання незаконними дій щодо одностороннього розірвання договору (визнання недійсним одностороннього правочину із розірвання договору), визнання договору дійсним, визнання правовідносин за договором чинними.

27 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Дубчак Л.С. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС 7 УКРАЇНА" (код за ЄДРПОУ 44321816) у межах суми позовних вимог, що становить 54 000,00 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 27 липня 2026 року еквівалентно 2 419 664,40 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом позову є стягнення винагороди за Гіг-контрактом № 1 від 30.12.2022 у загальному розмірі 54 000,00 дол. США у зв`язку з незаконним одностороннім припиненням контракту з боку відповідача. Заявник зазначає про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду, оскільки ТОВ "ФЕНІКС 7 УКРАЇНА" є резидентом Дія.City, не має майна у вигляді нерухомості, а за наявною у позивача інформацією, діяльність українського офісу товариства фактично згортається, а активи можуть бути виведені до ухвалення судового рішення. Відповідач відмовився надавати інформацію про стан господарської діяльності на адвокатський запит, що додатково свідчить про ризики унеможливлення виконання рішення суду.

Зустрічне забезпечення заявник просить не застосовувати у зв`язку з відсутністю будь-яких грошових зобов`язань позивача перед відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву та просив про її задоволення з урахуванням наведених доводів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив, наголосивши на її необґрунтованості, та просив суд відмовити у вжитті запропонованих заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали заяви та перевіривши їх доводи, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачеві або перебувають у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із позовними вимогами.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням прав відповідача, яке має за мету забезпечення реалізації в майбутньому рішення суду, а їх застосування можливе лише за наявності достатньо обґрунтованих доказових підтверджень того, що невжиття таких заходів дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зі змісту поданої заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що обґрунтування заявника про наявність ризиків невиконання майбутнього рішення суду ґрунтуються переважно на припущеннях та загальних твердженнях про нібито згортання діяльності українського офісу товариства, неотримання повної інформації на адвокатський запит тощо.

Водночас матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ "ФЕНІКС 7 УКРАЇНА" вчиняє реальні дії щодо відчуження майна, виведення активів, ухилення від виконання зобов`язань або перебуває на стадії припинення (ліквідації) чи банкрутства. Навпаки, як зазначається самим заявником, у відповіді на адвокатський запит відповідач офіційно повідомив про відсутність будь-яких рішень щодо ліквідації чи припинення юридичної особи.

Сам по собі факт наявності спору майнового характеру, заявлення позовних вимог про стягнення грошових коштів або відсутність у відповідача зареєстрованого на праві власності нерухомого майна не можуть слугувати безумовними та достатніми підставами для накладення арешту на банківські рахунки підприємства, оскільки господарська діяльність товариства передбачає рух грошових коштів, розрахунки з контрагентами, виплату заробітної плати тощо.

Накладення арешту на рахунки без доведеності реальної загрози та наявності об`єктивних ризиків може призвести до необґрунтованого блокування господарської діяльності юридичної особи, що суперечить принципам справедливості та співмірності заходів забезпечення позову.

Доводи позивача про ймовірне утруднення виконання рішення суду не підтверджені жодними фінансовими документами, балансами чи іншими доказами, які б свідчили про критичний чи неплатоспроможний стан відповідача.

За таких обставин, заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а наведені в ній докази та міркування не дають суду підстав для висновку про необхідність застосування виняткових заходів забезпечення позову у вигляді арешту коштів.

Керуючись статтями 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 , адвокату Дубчак Лесі Сергіївні у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС 7 УКРАЇНА" про визнання незаконними дій щодо одностороннього розірвання договору та визнання правовідносин чинними.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: