Ухвала суду № 139618242, 28.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47046/26-к

пр. 1-кс-45690/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, ГСУ ДБР ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий другого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, ГСУ ДБР ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке 07.03.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025000000000254 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч.2 ст.364, ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 366-2, ч. 4 ст. 240, ч. 4 ст. 240, ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 209 КК України.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. ст. 1, 4, 16, 16-1, 19 та 24 Кодексу України про надра користування надрами здійснюється виключно на підставі спеціальних дозволів. Спеціальний дозвіл на користування надрами є документом, який засвідчує право власника на користування ділянкою надр у визначених межах з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Процедура надання спеціальних дозволів, зокрема шляхом проведення аукціонів або без їх проведення у визначених законом випадках, а також вичерпний перелік документів та етапів їх отримання чітко регламентовані ст. 16-1 Кодексу України про надра. Отримання спеціального дозволу передбачає обов`язкове виконання низки юридичних та технічних вимог, зокрема: проведення геологічного вивчення ділянки, затвердження запасів корисних копалин, проходження процедури оцінки впливу на довкілля та розроблення проєктної документації на видобування. Крім того, згідно з Положенням про порядок надання гірничих відводів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 59, обов`язковою умовою є наявність акта про надання гірничого відводу, який засвідчує право на використання конкретної ділянки надр у встановлених межах. Лише після проходження вказаних процедур діяльність із видобутку набуває ознак законного спеціального природокористування.

Важливою складовою Державного фонду надр України є техногенні родовища. Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432, місця накопичення відходів видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, які мають промислове значення, є накопиченнями техногенних мінеральних утворень і визначаються як техногенні родовища корисних копалин.

Указані об`єкти, зокрема породні відвали (терикони), не є відходами у розумінні законодавства про управління відходами, оскільки містять цінні корисні копалини, придатні для промислового використання, а отже, підлягають державному обліку та охороні. Згідно з Переліком корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, кам`яне вугілля віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення. Будь-яка діяльність з їх вилучення поза межами спеціальних дозволів та затвердженої проєктної документації є самовільним користуванням надрами, що завдає шкоди власності Українського народу.

ОСОБА_6 , будучи достовірно обізнаним про зазначені імперативні вимоги законодавства, що визначають виключний порядок користування надрами, діючи з прямим умислом з метою власного збагачення та усвідомлюючи протиправний характер видобутку корисних копалин без відповідних дозвільних документів, ігноруючи встановлені державою обмеження, вирішив розпочати злочинну діяльність.

Так, у не встановлені під час досудового розслідування день та час ОСОБА_6 , реалізуючи розроблений ним злочинний план, визначив об`єктами протиправної діяльності породні відвали (терикони) діючих вугільних шахт «Ювілейна», «Степова» та «Дніпровська», розташовані на території Синельниківського району Дніпропетровської області, достовірно усвідомлюючи, що у вказаних породних відвалах міститься кам`яне вугілля, яке належить до корисних копалин загальнодержавного значення, та маючи намір здійснювати його незаконне видобування з метою подальшого збуту й одержання незаконного прибутку.

Реалізуючи злочинний умисел, у не встановлені під час досудового розслідування день та час, але не пізніше березня 2025 року, діючи з корисливих мотивів, з метою систематичного незаконного видобутку кам`яного вугілля - корисної копалини загальнодержавного значення на території Дніпропетровської області, ОСОБА_6 розробив єдиний злочинний план, який передбачав створення сталої схеми незаконного видобування корисної копалини, її накопичення, перевезення, реалізації, документального прикриття цієї незаконної діяльності та подальшого розподілу отриманих коштів.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу та розробленого плану протиправної діяльності ОСОБА_6 , усвідомлюючи неможливість самостійного виконання всього комплексу дій, необхідних для організації та здійснення незаконного видобування корисних копалин і їх подальшого збуту, залучив до вчинення кримінального правопорушення інших осіб, об`єднавши їх у стійке злочинне об`єднання - організовану групу в розумінні ч. 3 ст. 28 КК України.

Учасники вказаної організованої групи, яку створив ОСОБА_6 для спільного вчинення кримінальних правопорушень, були об`єднані єдиним злочинним умислом та спільним відомим їм планом протиправної діяльності із заздалегідь визначеним розподілом функцій та ролей між учасниками групи.

При цьому кожен з учасників організованої групи діяв відповідно до відведеної йому ролі та покладених на нього функцій, усвідомлював узгоджений і спільний характер своїх дій з діями інших співучасників, спрямованість таких дій на реалізацію єдиного злочинного умислу та досягнення спільного злочинного результату під загальним керівництвом і координацією ОСОБА_6 .

Створена ОСОБА_6 організована група характеризувалася такими ознаками:

- стійкістю злочинного об`єднання, яка полягала у тривалості діяльності - з березня 2025 року по липень 2026 року, стабільності основного складу учасників, повторюваності злочинного циклу, наявності внутрішньої координації, підпорядкуванні організатору, здійсненні обліку видобутого вугілля, контролю за його перевезенням, зберіганням, збутом та розрахунками;

- попередньою організованістю, що полягала у завчасному підборі учасників за функціональними напрямами, визначенні об`єктів злочинного посягання, погодженні способу незаконного вилучення кам`яного вугілля, каналів його транспортування, місць накопичення, порядку реалізації та використання документів для створення видимості легального походження продукції;

- єдиним злочинним планом та розподілом ролей, відповідно до яких кожен учасник виконував визначену функцію у загальному механізмі: організаційне керівництво, координацію логістики і збуту, роботу на конкретних об`єктах видобутку, складський облік, реалізацію продукції, фінансовий контроль та прикриття незаконної діяльності;

- спеціалізацією злочинної діяльності, яка полягала у незаконному вилученні з техногенних родовищ кам`яного вугілля, його перевезенні, накопиченні на підготовленому складі, реалізації кінцевим споживачам та маскуванні справжнього джерела походження продукції;

- усвідомленням учасниками організованої групи спільного характеру злочинної діяльності, своєї функціональної ролі та ролей інших учасників, що забезпечувало узгодженість дій, керованість злочинного механізму, прихованість схеми та можливість її тривалого функціонування.

Розроблений ОСОБА_6 злочинний план, доведений до учасників організованої групи, передбачав підшукання працівників шахт і найманих осіб для формування сировинної бази на териконах; організацію ручного відокремлення кам`яного вугілля; залучення вантажного транспорту; переміщення вугілля до місця зберігання; ведення обліку; пошук покупців; оформлення фіктивного або такого, що не відповідає фактичним обставинам, документального супроводу; приймання коштів; їх розподіл між учасниками; використання частини доходу для продовження злочинної діяльності.

ОСОБА_6 , діючи як організатор та керівник організованої групи, здійснював загальне планування злочинної діяльності, визначав місця незаконного видобування та зберігання вугілля, залучав учасників і координував їхні дії, розподіляв між ними функції, надавав вказівки, забезпечував фінансування робіт, визначав порядок оплати роботи залучених осіб, контролював обсяги видобутку, перевезення та реалізації, а також приймав рішення щодо розподілу отриманих коштів.

Учасники організованої групи діяли відповідно до вказівок ОСОБА_6 , виконували визначені ним функції, підтримували між собою сталий зв`язок, погоджували дії щодо видобутку, логістики, збуту та прикриття незаконної діяльності, що забезпечувало безперервність злочинного механізму і виключало випадковий або ситуативний характер їхніх дій.

До стійкого складу організованої групи у різні періоди часу, на стадії готування та вчинення злочину, увійшли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також інші особи, яких на цей час не встановлено.

У невстановлені під час досудового розслідування місці та час учасники організованої групи, реалізуючи спільний злочинний умисел, розпочали стадію готування до злочину, під час якої, діючи узгоджено та розподіливши між собою ролі, обрали об`єктом злочинного посягання шахту, на якій здійснювалося відокремлення кам`яного вугілля, яке надалі під виглядом відходів підлягало складуванню на техногенному родовищі (териконі), розміщеному у місті Першотравенську Синельниківського району Дніпропетровської області, а саме шахту «Ювілейна» (м. Першотравенськ), кадастровий номер земельної ділянки 1223855100:03:001:1239.

Надалі ОСОБА_6 , виконуючи роль організатора та реалізовуючи спільний злочинний план, конкретизував розподіл ролей між учасниками організованої групи за окремим напрямом та локацією, закріпивши персональну відповідальність за роботу на визначеному об`єкті, а саме на териконі шахти «Ювілейна», де організацію та безпосередній контроль за видобутком здійснювали старший на териконі ОСОБА_12 та в разі його відсутності ОСОБА_13 .

На вказаних осіб як на старших на териконах ОСОБА_6 поклав персональну відповідальність за виконання двох ключових завдань злочинного плану:

- підшукання працівників шахт, які за грошову винагороду сприяли незаконному спрямуванню кам`яного вугілля у складі гірничої маси до місць накопичення відходів (териконів) замість його належного направлення на об`єкти переробки. Унаслідок таких маніпуляцій із технологічним циклом видобутку та сортування корисна копалина фактично накопичувалася на породних відвалах, що створювало умови для її подальшого незаконного вилучення поза межами державного контролю гірничих підприємств;

- організацію роботи на териконах, де залучені особи за вказівками старших на териконі, використовуючи лопати, ломи та мішки, здійснювали ручне відокремлення кам`яного вугілля з насипів породи, після чого забезпечувалося його завантаження на автотранспорт і передання для подальшого перевезення.

Крім того, реалізуючи злочинний умисел, учасники організованої групи визначили систему зберігання та логістики, згідно з якою незаконно видобуте вугілля підлягало накопиченню на спеціально підготовленому складі у АДРЕСА_3 на території земельної ділянки в межах географічних координат 48.448177, 36.461175, - 48.448200 , 36.467732, - 48.446257, 36.461533, - 48.446257, 36.467511, (48°26'50"N 36°27'50"E), де старшими та відповідальними за діяльність об`єкта ОСОБА_6 визначив ОСОБА_15 та ОСОБА_14 .

Загальна координація злочинної діяльності, фінансовий контроль та безпосередня реалізація вугілля кінцевим споживачам здійснювалися під особистим керівництвом ОСОБА_6 . Активне сприяння, контроль за логістикою на етапі реалізації, облік руху продукції та документальне прикриття незаконної діяльності шляхом підготовки і використання документів від імені підконтрольних товариств та фізичних осіб - підприємців для створення ілюзії легального походження продукції здійснювали ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Водночас ОСОБА_6 , діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , кожен з яких був достовірно обізнаний з незаконним походженням кам`яного вугілля, розпоряджався ним як майном, одержаним злочинним шляхом, та шляхом вчинення правочинів купівлі-продажу з березня 2025 року по липень 2026 року забезпечував його збут фізичним і юридичним особам, у тому числі з використанням реквізитів фізичної особи - підприємця ОСОБА_16 , РНОКПП НОМЕР_2 , державну реєстрацію підприємницької діяльності якого припинено у квітні 2024 року.

Отримані кошти оберталися на користь ОСОБА_6 та інших членів організованої групи.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше березня 2025 року, учасники організованої групи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи за чітко визначеним планом, підшукали групу осіб, які не входили до стійкого складу організованої групи та не були обізнані з повним змістом злочинного плану, однак залучалися на платній основі до виконання робіт з ручного відокремлення кам`яного вугілля на території техногенних родовищ.

У не встановлений під час досудового розслідування час у Синельниківському районі організацію безпосереднього видобутку здійснювали старші на териконі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Указані особи забезпечували найм сторонніх працівників та їх доставлення до місця видобутку, а саме до породного відвалу, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1223855100:03:001:1239 (шахта «Ювілейна»).

Наймані працівники, виконуючи вказівки старших на териконі та не усвідомлюючи повного змісту злочинного плану організованої групи, за допомогою лопат, ломів та мішків здійснювали ручне відокремлення кам`яного вугілля безпосередньо з насипів породи на вказаних техногенних родовищах. Після завершення робіт за вказівкою старших на териконі працівники завантажували вугілля у вантажний транспорт, зокрема автомобілі марки ЗІЛ, для подальшого транспортування.

Із березня 2025 року по липень 2026 рік, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, на виконання спільного злочинного умислу водії вантажних автомобілів, діючи під керівництвом координаторів та старших на териконі організованої групи, забезпечували перевезення незаконно видобутої корисної копалини на склад у АДРЕСА_3 на території земельної ділянки в межах географічних координат 48.448177, 36.461175, - 48.448200 , 36.467732, - 48.446257, 36.461533, - 48.446257, 36.467511, (48°26'50"N 36°27'50"E).

Крім того, у вказаний період, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, на вказаному складі ОСОБА_15 та

ОСОБА_14 як старші на об`єкті здійснювали приймання, ваговий облік та складування вугілля. У свою чергу, координатори організованої групи

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснювали фінансовий контроль, облік надходження продукції та організацію її подальшого збуту.

Такий розподіл функцій за схемою «організація - координація - об`єкти видобутку - склад - логістика - збут - прикриття» забезпечував сталість і керованість злочинного механізму, що давало можливість організованій групі під керівництвом ОСОБА_6 систематично видобувати, вивозити та реалізовувати кам`яне вугілля під виглядом продукції легального походження, приховуючи справжнє джерело його отримання.

Продовжуючи реалізацію єдиного спільного злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення та отримання стабільного незаконного прибутку, члени організованої групи під керівництвом ОСОБА_6 з березня 2025 року по липень 2026 року здійснювали системний протиправний видобуток кам`яного вугілля на об`єкті - териконі шахти «Ювілейна».

Указану діяльність члени організованої групи здійснювали за відсутності будь-яких спеціальних дозволів на користування надрами, затверджених проєктів розробки техногенних родовищ, актів про надання гірничих відводів та без проходження процедури оцінки впливу на довкілля, що є грубим порушенням вимог ст. ст. 16, 16-1, 19, 24 Кодексу України про надра.

Безпосередню реалізацію злочинного умислу на видобуток накопиченої сировини здійснювали члени організованої групи, які організували роботу найманих працівників на вказаному териконі, розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 1223855100:03:001:1239. Наймані працівники, діючи умисно, за відсутності будь-яких дозвільних документів на видобуток корисних копалин під керівництвом старших на териконі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 здійснювали ручне відокремлення кам`яного вугілля з насипів породи, яке надалі завантажувалося на вантажні автомобілі.

На виконання спільного злочинного умислу водії вантажного транспорту забезпечували перевезення незаконно видобутого вугілля на підготовлені склади у АДРЕСА_3 на території земельної ділянки, в межах географічних координат 48.448177, 36.461175, - 48.448200 , 36.467732, - 48.446257, 36.461533, - 48.446257, 36.467511, (48°26'50"N 36°27'50"E).

Відповідальні за вказаний склад учасники організованої групи ОСОБА_15 та ОСОБА_14 здійснювали приймання, ваговий облік та зберігання незаконно видобутого вугілля.

Зокрема, 21.12.2025, у не встановлений під час досудового розслідування точний час, однак не пізніше 17 год 42 хв, учасники організованої групи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи умисно, відповідно до заздалегідь розробленого та узгодженого плану спільної злочинної діяльності з чітким розподілом ролей, забезпечили прибуття порожнього вантажного автомобіля марки ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_3 , з нарощеними бортами під керуванням ОСОБА_17 , який не був обізнаний зі злочинним планом організованої групи, на територію породного відвалу шахти «Ювілейна» до місцезнаходження заздалегідь підготовлених насипів кам`яного вугілля.

Того самого дня із 17 год 42 хв до 19 год 11 хв невстановлені особи здійснили завантаження цього транспортного засобу кам`яним вугіллям. Після цього, о 19 год 11 хв, автомобіль залишив територію породного відвалу із завантаженим кузовом. Не пізніше 19 год 47 хв зазначену корисну копалину загальнодержавного значення було доставлено цим автомобілем до заздалегідь визначеного місця її зберігання, розташованого у АДРЕСА_3.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 21.12.2025 у невстановлений час, однак не пізніше 20 год 40 хв, учасники організованої групи забезпечили повторне прибуття вказаного автомобіля марки ЗІЛ на територію породного відвалу шахти «Ювілейна» до підготовлених вугільних насипів. Із 20 год 40 хв до 22 год 39 хв вантажівку знову було завантажено кам`яним вугіллям. О 22 год 39 хв автомобіль залишив територію відвалу із завантаженим кузовом, а о 23 год 15 хв прибув до місця зберігання кам`яного вугілля у АДРЕСА_3.

Не припиняючи злочинної діяльності, 22.12.2025 у не встановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 00 год 11 хв, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 забезпечили чергове прибуття порожнього автомобіля марки ЗІЛ на територію породного відвалу.

Надалі, того самого дня, з 05 год 52 хв до 06 год 20 хв, невстановлені особи здійснили його завантаження кам`яним вугіллям, о 06 год 29 хв автомобіль виїхав з території відвалу, о 07 год 05 хв прибув до місця зберігання у АДРЕСА_3, звідки о 07 год 22 хв виїхав уже порожнім.

05.02.2026 у невстановлений час, однак не пізніше 11 год 06 хв, вказаний вантажний автомобіль марки ЗІЛ знову прибув на територію породного відвалу шахти «Ювілейна». Із 11 год 11 хв невстановлені особи завантажили його кам`яним вугіллям. О 12 год 50 хв транспортний засіб залишив територію відвалу, а о 13 год 24 хв прибув до місця зберігання у АДРЕСА_3, де було здійснено розвантаження перевезеної корисної копалини.

Продовжуючи протиправну діяльність, 11.02.2026 у не встановлений під час досудового розслідування точний час, але не пізніше 15 год 13 хв, цей вантажний автомобіль марки ЗІЛ прибув на територію породного відвалу шахти «Ювілейна». Із 15 год 17 хв невстановлені особи здійснили чергове завантаження автомобіля вугіллям. О 17 год 02 хв транспортний засіб залишив територію відвалу, після чого о 17 год 38 хв прибув до місця зберігання у АДРЕСА_3 для розвантаження.

Безпосередню реалізацію продукції клієнтам за ціною від 3500 гривень до 7000 гривень за 1 тонну учасники організованої групи здійснювали під загальним контролем її координаторів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які, діючи злагоджено, забезпечували фінансовий менеджмент та документальне прикриття злочинної діяльності, організовуючи підготовку і використання завідомо підроблених документів від імені підконтрольних суб`єктів господарювання (товариств та фізичних осіб - підприємців) для маскування справжнього походження кам`яного вугілля.

Одержані від реалізації незаконно видобутого кам`яного вугілля грошові кошти надходили до організатора ОСОБА_6 та надалі розподілялися ним між учасниками організованої групи, які безпосередньо були задіяні у всьому ланцюгу протиправної діяльності - від організації видобутку на породному відвалі шахти «Ювілейна» та логістики до складського обліку, фінансового менеджменту та безпосереднього збуту продукції. Розподіл доходів, одержаних злочинним шляхом, здійснювався залежно від ієрархічної ролі та внеску кожного співучасника у забезпечення стабільного функціонування злочинного механізму.

Крім того, частина одержаних від незаконної діяльності коштів, у тому числі від видобутку кам`яного вугілля на породному відвалі шахти «Ювілейна», систематично передавалася начальнику відділення поліції ОСОБА_18 за прикриття незаконної діяльності та сприяння у приховуванні злочину.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в організації незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 240 КК України.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення та отримання стабільного незаконного прибутку, члени організованої групи під керівництвом ОСОБА_6 поширили свою злочинну діяльність на інший об`єкт.

Так, у не встановлені під час досудового розслідування місці та час учасники організованої групи обрали черговим об`єктом злочинного посягання шахту, на якій здійснювався видобуток кам`яного вугілля, що надалі під виглядом відходів підлягало складуванню на техногенному родовищі (териконі), розміщеному у м. Першотравенськ Синельниківського району Дніпропетровської області, шахта «Степова» (кадастровий номер земельної ділянки 1223882500:05:001:0727).

ОСОБА_6 , виконуючи роль організатора, конкретизував розподіл ролей за цим напрямом, закріпивши персональну відповідальність за роботу на териконі шахти «Степова» за старшим на териконі ОСОБА_11 (який виконував цю функцію з березня 2025 року до початку грудня 2025 року, після чого із грудня 2025 року її виконував ОСОБА_12 ) та ОСОБА_13 .

Реалізацію злочинного умислу на вказаному об`єкті учасники організованої групи розпочали у не встановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше березня 2025 року.

Надалі, у не встановлені під час досудового розслідування місці та час, ОСОБА_11 (а згодом ОСОБА_12 ) та ОСОБА_13 організували на вказаному териконі роботу осіб, які залучалися на платній основі та не входили до складу організованої групи. Ці наймані працівники за відсутності будь-яких дозвільних документів за допомогою лопат, ломів та мішків здійснювали ручне відокремлення кам`яного вугілля з насипів породи та завантажували його на вантажні автомобілі.

Після цього відповідно до загального злочинного плану водії вантажного транспорту забезпечували перевезення незаконно видобутого на шахті «Степова» вугілля на підготовлений склад у АДРЕСА_3 на території земельної ділянки в межах географічних координат 48.448177 , 36.461175, - 48.448200 , 36.467732, - 48.446257 , 36.461533, - 48.446257, 36.467511, (48°26'50"N 36°27'50"E).

На складі учасники групи ОСОБА_15 та ОСОБА_14 здійснювали приймання, ваговий облік та зберігання незаконно видобутого вугілля.

Зокрема, 20.12.2025, у не встановлений під час досудового розслідування точний час, однак не пізніше 10 год 43 хв, невстановлені учасники організованої групи, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, забезпечили прибуття порожнього вантажного автомобіля марки ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_19 , який не був обізнаний зі злочинним планом організованої групи, на територію породного відвалу шахти «Степова» до заздалегідь підготовлених насипів кам`яного вугілля.

Надалі, 20.12.2025, у не встановлений під час досудового розслідування точний час, з 10 год 50 хв до 11 год 38 хв, невстановлені особи здійснили навантаження вказаного автомобіля кам`яним вугіллям. Об 11 год 42 хв автомобіль залишив територію породного відвалу шахти «Степова» із завантаженим кузовом, після чого о 12 год 02 хв прибув до місця зберігання у АДРЕСА_3, звідки о 12 год 10 хв виїхав порожнім.

Безпосередня реалізація продукції клієнтам за ціною від 3500 гривень до 7000 гривень за 1 тонну здійснювалася під контролем координаторів організованої групи - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які забезпечували документальне прикриття з використанням завідомо підроблених документів від імені підконтрольних суб`єктів господарювання, зокрема фізичної особи - підприємця ОСОБА_16 .

Одержані від реалізації кошти надходили до організатора ОСОБА_6 та розподілялися ним між учасниками організованої групи. Крім того, частина одержаних коштів систематично передавалася начальнику відділення поліції ОСОБА_18 як пособнику за прикриття незаконної діяльності та сприяння у приховуванні злочину.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в організації незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 240 КК України.

Продовжуючи злочинну діяльність, спрямовану на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, учасники організованої групи під керівництвом ОСОБА_6 обрали ще один об`єкт посягання - техногенні родовища (терикони), розміщені на території земельних ділянок у Синельниківському районі Дніпропетровської області, шахта «Дніпровська» (кадастрові номери земельних ділянок 1223881000:02:001:1421, 1223881000:02:001:2196).

ОСОБА_6 поклав персональну відповідальність за організацію та безпосередній контроль за видобутком на териконах шахти «Дніпровська» на старших на териконі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Реалізовувати злочинний умисел, спрямований на незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення на цьому об`єкті, учасники організованої групи почали не пізніше березня 2025 року.

ОСОБА_12 та ОСОБА_13 забезпечували найм та доставлення до місць видобутку сторонніх працівників. Наймані особи, які не входили до складу організованої групи, за допомогою лопат, ломів та мішків здійснювали ручне відокремлення кам`яного вугілля з насипів породи на вказаних териконах, після чого вантажили його на вантажні автомобілі.

Відповідно до загального логістичного плану водії вантажного транспорту перевозили незаконно видобуте вугілля на склад у АДРЕСА_3 на території земельної ділянки в межах географічних координат 48.448177, 36.461175, - 48.448200 , 36.467732, - 48.446257, 36.461533, - 48.446257, 36.467511, (48°26'50"N 36°27'50"E).

На складі ОСОБА_15 та ОСОБА_14 здійснювали приймання, ваговий облік та складування вугілля.

Подальша реалізація кінцевим клієнтам (за ціною від 3500 гривень до 7000 гривень за 1 тонну), фінансовий менеджмент та документальне прикриття з використанням реквізитів фізичної особи - підприємця ОСОБА_16 здійснювалися під загальним контролем координаторів організованої групи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Зокрема, 15.01.2026 учасники організованої групи, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, здійснили незаконну реалізацію раніше видобутої корисної копалини зі складу, розташованого у АДРЕСА_3.

Так, 15.01.2026 о 09 год 19 хв ОСОБА_14 , діючи з метою подальшого збуту незаконно видобутого кам`яного вугілля, надіслав покупцю (який діяв під контролем правоохоронних органів) у месенджері «Вайбер» координати вказаного складу.

Надалі, того самого дня о 13 год 38 хв, на територію складу заїхав вантажний автомобіль марки ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_3 , з нарощеними бортами під керуванням ОСОБА_20 , який не був обізнаний зі злочинним планом організованої групи. Діючи відповідно до своєї ролі та контролюючи процес відвантаження, ОСОБА_14 забезпечив заїзд автомобіля на вантажні ваги та організував завантаження 3 (трьох) тонн кам`яного вугілля (яке він сам ідентифікував як «териконівське») у кузов зазначеного транспортного засобу за допомогою погрузчика. Процес зважування та дозавантаження тривав до 13 год 44 хвилин.

Після фактичного відвантаження корисної копалини, 15.01.2026 о 13 год 45 хв, перебуваючи у приміщенні на території складу, ОСОБА_14 одержав від покупця грошові кошти у загальній сумі 21 000 гривень (готівкою, купюрами номіналом по 1000 гривень) як оплату за 3 (три) тонни кам`яного вугілля з розрахунку 7000 гривень за 1 тонну. О 13 год 46 хв ОСОБА_14 особисто перерахував отримані грошові кошти та поклав їх до кишені своєї куртки.

Водночас з метою маскування незаконного походження реалізованої продукції та надання цій господарській операції вигляду законної ОСОБА_14 власноруч заповнив та о 13 год 49 хв 15.01.2026 видав покупцю від імені фізичної особи - підприємця ОСОБА_16 товарно-транспортну накладну від 15.01.2026 № 230770, до якої вніс номерні знаки автомобіля та дані водія.

Після отримання документів, цього самого дня о 13 год 50 хв, вантажний автомобіль із незаконно видобутим кам`яним вугіллям залишив територію складу.

Одержані грошові кошти надходили до ОСОБА_6 та розподілялися між членами організованої групи залежно від їхньої ролі. Частина доходів, одержаних злочинним шляхом, від видобутку на шахті «Дніпровська», систематично передавалася начальнику відділення поліції ОСОБА_18 , який виконував роль пособника, як оплата за службове прикриття протиправної діяльності угруповання та сприяння у приховуванні злочину.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в організації незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 240 КК України.

Крім того, внаслідок систематичного вчинення організованою групою злочинів, пов`язаних із незаконним видобутком корисних копалин загальнодержавного значення, ОСОБА_6 одержав значні незаконні доходи у вигляді готівкових та безготівкових грошових коштів.

Усвідомлюючи протиправний характер походження цих коштів, у ОСОБА_6 та інших невстановлених осіб, у точно невстановлений слідством день та час, проте не пізніше березня 2025 року, виник стійкий злочинний умисел, спрямований на легалізацію (відмивання) здобутих активів з метою приховування їхнього незаконного джерела, маскування походження та набуття права власності на майнові об`єкти, що надавало б таким активам вигляду легально набутих.

Так, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на набуття, володіння та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, з метою надання такому майну правомірного вигляду та маскування його походження, ОСОБА_6 спільно з іншими невстановленими особами, шляхом зміни форми (перетворення) готівкових коштів, одержаних від реалізації незаконно видобутого вугілля, здійснив трансформацію останніх у об`єкти нерухомого та рухомого майна.

Право власності на вказані активи ОСОБА_6 реєстрував як на себе особисто, так і на ім`я своєї дружини - ОСОБА_21 .

У період з березня 2025 року по листопад 2025 року ОСОБА_6 , діючи умисно за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, здійснив перетворення грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, у матеріальні активи, забезпечивши вчинення правочинів щодо придбання майна на загальну суму 7 827 510,26 гривень.

Вказані кошти на момент їх витрачання не мали жодного підтвердженого легального джерела походження, а здійснення фінансових операцій з їх використанням було спрямоване виключно на маскування злочинного походження цих активів та надання їм вигляду законно набутих.

Зокрема, ОСОБА_6 , діючи умисно спільно з іншими невстановленими особами, забезпечив реєстрацію права власності на наступні активи.

На власне ім`я - ОСОБА_6 : 05.03.2025 автомобіль марки «Land Rover Range Rover» 2024 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 , вартістю 7 327 510,26 грн.

На ОСОБА_21 :

- 13.11.2025 земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:03:014:0052 (Дніпропетровська область, Самарівський район, с. Піщанка, вул. Зелена), вартістю 250 000 грн;

- 13.11.2025 земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:03:014:0049 (Дніпропетровська область, Самарівський район, с. Піщанка, вул. Зелена), вартістю 250 000 грн.

При цьому встановлено, що ОСОБА_21 не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_6 та не мала відомостей щодо незаконного джерела походження грошових коштів, які використовувалися для придбання вказаного майна. Вона не усвідомлювала злочинного характеру проведених фінансових операцій та не мала спільного умислу на легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, будучи введеною в оману щодо легальності доходів свого чоловіка.

Отже, внаслідок вчинення вказаних умисних дій ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, шляхом проведення фінансових операцій та вчинення правочинів із майном, здійснив легалізацію (відмивання) грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, придбавши об`єкти рухомого та нерухомого майна, які за його безпосередньою вказівкою були оформлені як на його власне ім`я, так і на ім`я його дружини, на загальну суму 7 827 510,26 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у набутті, володінні, розпорядженні майном, шляхом вчинення правочинів з таким майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчиненні правочину з таким майном, зміні форми (перетворенні) такого майна, вчинених особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

У судовому засіданні з розгляду клопотання прокурор підтримав клопотання, посилаючись на викладені у ньому обставини.

У судовому засіданні з розгляду клопотання адвокат ОСОБА_22 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.

Адвокат ОСОБА_23 проти задоволення клопотання заперечував, просив зменшити розмір застави.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, подала письмові заперечення відповідно до яких просила застосувати запобіжний захід, який непов`язаний із триманням під вартою, або визначити розмір застави в межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян. Крім того, просила перевірити підстави для затримання підозрюваного, якщо таких немає, то звільнити підозрюваного з під варти.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просив застосувати запобіжний захід, який неповязаний із триманням під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

28.08.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється:

- у організації незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 240 КК України;

- у набутті, володінні, розпорядженні майном, шляхом вчинення правочинів з таким майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчиненні правочину з таким майном, зміні форми (перетворенні) такого майна, вчинених особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень, викладено в матеріалах кримінального провадження і підтверджуються доказами, які долучені до матеріалів даного кримінального провадження.

Копії клопотання та доданих до нього матеріалів у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 240 КК України.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у підозрюваного наміру перешкодити ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність передбачених ст.ст. 181, 194 КПК України обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Проте, оскільки в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності прослідування в укриття цивільного захисту та отримання медичної допомоги, в межах строків досудового розслідування, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

За положеннями ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного додаткові обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати підозрюваного: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними в даному кримінальному провадженні з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Що стосується заяви адвоката ОСОБА_4 в порядку ст. 206, 615 КПК України, то слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України передбачено, що у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.

Відповідо до ч 5 ст. 206 КПК України, незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

Оскільки відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами розгляду клопотання слідчого застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що перебачає звільнення підозрюваного з під варти в залі суду негайно, заяву адвоката слід залишити без розгляду, адже фактично відсутній предмет розгляду заяви.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 309, 615 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання - відмовити.

Застосувати запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності прослідування в укриття цивільного захисту, отримання медичної допомоги та лікування, в межах строків досудового розслідування, до 20.10.2026 включно.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними в даному кримінальному провадженні з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Строк виконання обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити в межах строку досудового розслідування, до 20.10.2026 включно.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду негайно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1