Рішення № 139617899, 31.01.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/630/24

Провадження № 2/589/54/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Лєвши С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (далі ТОВ «ФК «Ріальто») звернулося до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №210206-33380-3 від 06 лютого 2021 року (далі Договір) в розмірі 21414 грн 80 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що 06 лютого 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (далі ТОВ «ФК «Фінансова Інновація») та ОСОБА_1 був укладений Договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 4000 грн строком на 13 днів шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Цей Договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua або https://monetka.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено Договір відступлення права вимоги №14/06/2021-Р/М-2, відповідно до умов якого право вимоги за Договором перейшло до ТОВ «ФК «Ріальто».

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп.

04 березня 2024 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій роз`яснено учасникам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу роз`яснено право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Розпорядженням №608 від 10 липня 2024 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» забезпечено проведення повторного автоматизованого розподілу цієї справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа розподілена судді Лєвші С.Л.

Ухвалою постановленою 11 липня 2024 року справа прийнята до свого провадження.

Ухвалу про прийняття до свого провадження разом із позовною заявою та додатками до неї було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання. (а.с. 148)

Станом на 31 січня 2026 відзив на позов та заперечення від відповідача ОСОБА_1 до суду не надійшли.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі, не надходили.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06 лютого 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (далі ТОВ «ФК «Фінансова Інновація») та ОСОБА_1 був укладений Договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 4000 грн строком на 13 днів шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Цей Договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua або https://monetka.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 1.4 Договору невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», які розміщені та сайті monetka.ua.

В подальшому друкована форма укладеного кредитного договору була надіслана позичальнику в особистий кабінет та кредитні кошти перераховано на картку позичальника (а.с. 13).

Як видно із довідки №64515 від 08.01.2024, виданої ТОВ «Девелопмент Інновейшинс», смс-повідомлення від альфа-імені «MONETKA» з текстом «Для підтвердження згоди з умовами Договору введіть 650249» було відправлено на номер НОМЕР_2 за допомогою сервісу ТОВ «Мобізон» 06.02.2021 о 08:21:40 год. (а.с. 17)

14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено Договір відступлення права вимоги №14/06/2021-Р/М-2, відповідно до умов якого право грошової вимоги, зокрема за Договором перейшло до ТОВ «ФК «Ріальто». (а.с. 28-31)

Отже, ОСОБА_1 свої обов`язки за Договором, не виконував та як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 05 лютого 2024 року заборгованість становить 21414 грн 80 коп., яка складається з: 4000 грн - заборгованість за кредитом; 1034 грн 80 коп. - заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 06.02.2021 по 19.02.2021 (включно); 16380 грн - заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день прострочення за період з 20.02.2021 по 16.06.2021 (включно).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтями 1, 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженими постановою Національного банку України від 08.06.2017 №49, передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом відносяться витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не повертав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Договором-1, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно із ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наявність вказаної заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком, який перевірений судом на предмет його правильності та повноти.

Оскільки, в ході розгляду справи знайшла своє підтвердження обставина, що відповідачем порушений передбачений договором порядок погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення 4000 грн - заборгованість за кредитом; 1034 грн 80 коп. - заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 06.02.2021 по 19.02.2021 (включно).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За пунктом 3.3 кредитного договору у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених пунктом 1.3 Договору (з урахування пролонгації строку дії Договору), позичальник сплачує Товариству плату за неправомірне користування Кредитом за процентною ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого Кредиту за кожний день користування (річна ставка становить 1277,50%) Кредитом понад строк, зазначений у пункті 1.3 цього договору. Сторони домовилися, що процентна ставка визначена в цьому пункті договору, нараховується відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналізуючи пояснення сторін з приводу стягнення заборгованості за нарахованими відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України процентами за ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день прострочення, суд апелює до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), в якій зазначено, що «виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Вказаний висновок був підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року по справі № 910/4518/16, в якій суд касаційної інстанції вказав, що компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Також слід мати на увазі, що, на відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання може бути зменшений судом.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

За змістом положень ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також враховуючи сукупність обставин цієї справи, які мають істотне значення, дійшов висновку про наявність підстав для застосування за аналогією закону положень статті 551 ЦК України та із урахуванням зазначеної судової практики Великої Палати Верховного Суду можливість зменшити розмір нарахованими відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України процентами за ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день прострочення із 16380 грн до 4000 грн.

Таким чином, оскільки позивачем зобов`язання за кредитним договором виконано у повному обсязі та надано відповідачу кредитні кошти, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення суми кредиту, а також сплати відсотків за договором належним чином не виконував, суд дійшов висновку про право банку вимагати захисту своїх прав через суд, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 9034 грн 80 коп., з яких 4000 грн - заборгованість за кредитом; 1034 грн 80 коп. - заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 20.02.2021 по 16.06.2021 (включно); 4000 грн - заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день прострочення за період з 20.02.2021 по 16.06.2021 (включно).

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов висновку, позов обґрунтовано частково, а протилежного стороною відповідача суду не було доведено.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1022 грн 01 коп.

Що стосується витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022, укладеного між ТОВ «ФК «Ріальто» та адвокатом Руденко К.В., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію акта приймання-передачі наданих послуг №194 від 29.12.2023, копію платіжної інструкції №1044 від 29.12.2023.

Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 3797 грн 10 коп.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» суму заборгованості за Договором №210206-33380-3 від 06 лютого 2021 року в розмірі 9034 (дев`ять тисяч тридцять чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» судовий збір у розмірі 1022 (одна тисяча двадцять дві) гривні 01 копійка, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3797 (три тисячі сімсот дев`яносто сім) гривень 10 копійок, а загалом стягнути 4819 (чотири тисячі вісімсот дев`ятнадцять) гривень 11 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», ЄДРПОУ 43492595, місцезнаходження місто Київ, вулиця Вацлава Гавела, будинок 4, поштовий індекс - 03124.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша