Постанова № 139617860, 07.09.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1677/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Вортоломей І. Г., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , учасника бойових дій, військовослужбовця, РНОКПП: НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №652623 від 29 квітня 2026 року 29 квітня 2026 року о 07 год. 21 хв. в с-щі Степанівка, вул. Каштанова (Кооперативна), буд. 4 ОСОБА_1 керував автомоіблем Ауді А4, державний номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатор Драгер, результат огляду становить 0,34 % проміле. Тест № 40 від 29 квітня 2026 року. Від керування транспортним засобом водія відсторонено шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином. На адресу направив суду письмове пояснення, в якому просив не позбавляти його права керування транспортним засобом строком на один рік, оскільки він є військовослужбовцем, здійснює захист України. Працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб, а у подальшому грубо порушили процедуру огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння військовослужбовця ЗСУ, оскільки не було роз`яснили порядок застосування приладу Драгер, результат огляду та його наслідки, не повідомили про право на проходження такого огляду в медичному закладі. Протокол про адміністративне правопорушення був складений не уповноваженою особою поліцейським Рагуліним С. Ю., який не зупиняв транспортний засіб і не проводив безпосереднього його огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому такий протокол є недопустимим доказом у спарві.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Шевченко Д. С. підтримав раніше подані ним письмові заперечення та просив суд закритисправу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проведення огляду водія військовослужбовця за відсутності уповноваженого співробітника ВСП призводить до недійсності результатів такого огляду, вважає, що протокол складено не уповноваженою на те особою всупереч ст. 266-1 КУпАП.Також, працівники поліції не зазначили, які ознаки алкогольного сп`яніння були наявні під час зупинки транспортного засобу та викликали підозру на перебування ним в стані алкогольного сп`яніння. Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, в день зупинки перебував на військовій службі, явних ознак алкогольного сп`яніння в нього не було, тому у поліцейських були відсутні підстави вважати, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння. В той день ОСОБА_1 алкогольні напої не вживав. Процедуру огляду на встановлення стану сп`яніння вважав такою, що не відповідає чинним нормам законодавства, а його результат недійним. Зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не роз`яснено результат огляду та його наслідки, не роз`яснено право на проходження такого огляду в медичному закладі, тому поліцейськими порушено процедуру огляду на стан сп`яніння. Протокол про адміністративне правопорушення був складений не уповноваженою особою поліцейським Рагуліним С. Ю., який не зупиняв транспортний засіб і не проводив безпосереднього його огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому такий протокол є недопустимим доказом у справі. В організмі ОСОБА_1 із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу, що є в межах допустимих норм та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що працівники поліції пропонували огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння під час повітряної тривоги, внаслідок чого існувала реальна небезпека життю та здоров`ю ОСОБА_1 , тому вважав процедуру огляду недійсною. Також у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому діянні просив застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначати йому покарання у вигляді позбавлення права керування строком на один рік, врахувавши принцип індивідуалізації.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Шевченка Д. С., дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 2. 9. А «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується низкою належних, достовірних та допустимих доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №652623 від 29 квітня 2026 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3), роздруківкою результатів тестування Drager Alcotest 6820, згідно з якими показники алкоголю в крові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 29 квітня 2026 року час 07:22 год. становлять 0,34 % проміле (а.с. 1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2), рапортом (а.с. 4), довідкою (а.с. 5), диском з відеозаписом вчиненого правопорушення (а.с. 6).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, в судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

При огляді диску з відеозаписом вчиненого правопорушення, доданого до матеріалів справи, встановлено, що 29 квітня 2026 року працівниками поліції було зупинено транспортний засіб Ауді А4, державний номерний знак НОМЕР_3 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , за порушення правил дорожнього руху, за що у подальшому було винесено відповідні постанови (VID 260429-074705F-000974-000000-0011 07:50:42). Під час спілкування у працівника поліції виникла підозра щодо перебування водія в стані алкогольного сп`яніння. На запитання працівників поліції щодо вживання алкогольних напоїв водій спочатку заперечував цей факт (VID 260429-071729F-000974-000000-0010 07:23:39), а пізніше зазначав, що випив пива (VID 260429-071729F-000974-000000-0010 07:24:06).Йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 (VID 260429-071729F-000974-000000-0010 07:21:58). ОСОБА_1 добровільно погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат технічного приладу показав наявність 0,34% проміле, з яким ОСОБА_1 погодився і у відповідній графі акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поставив свій підпис (а.с. 2). З відеозапису вчиненого правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на стан сп`яніння (VID 260429-071729F-000974-000000-0010 07:24:01. Перед застосуванням драгера ОСОБА_1 було продемонстровано його готовність до використання, після чого ним було здійснено продуття.

Прилад Драгер Алкотестер 6820 ARRK-0032 пройшов повірку і на час вчинення правопорушення був готовий до використання, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та сертифікатом (а.с. 47-49).

Доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Шевченка Д. С. про те, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 повинен проводитися відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, у присутності посадової особи військової служби правопорядку ЗСУ, суддя не бере до уваги з таких підстав.

Статтею 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема відповідно до частини першої статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Положеннями статті 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

При цьому суддя зазначає, що в статті 266-1 КУпАП не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.

Таким чином, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому статтею 266 КУпАП.

Як було встановлено з досліджених відеозаписів нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 був зупинений на автодорозі в с-щі Степанівка, Сумського району, поза межами території будь-якої військової частини. У процесі спілкування з інспекторами поліції водій перебував у цивільному одязі та зазначив, що є військовослужбовцем. Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 зателефонував своєму командиру, яка прибула на місце події, але дізнавшись, за що саме складають протокол, не заперечувала проти цього та не повідомляла працівників поліції про те, що він перебуває на виконанні бойовому завданні.

Чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов`язку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до п. 2.9А ПДР України, і вони, як і всі особи, що керують транспортними засобами на території України, зобов`язані дотримуватися ПДР.

Тому процедура огляду водія на стан алкогольного сп`яніння проведена в законний спосіб і відеозапис вчиненого правопорушення є належним доказом у справі, здійсненим уповноваженими на те посадовими особами.

Доводи сторони захисту про те, що поліцейські безпідставно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , суддя відхиляє, оскільки вказане не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи сторони захисту про те, що в організмі ОСОБА_1 із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу, що є в межах допустимих норм та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя відхиляє.

Відповідно до п. 7 розділу II «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» на наявність стану алкогольного сп`яніння після проведення тесту за допомогою спеціальних технічних засобів вказує останній цифровий показник, що є більшим за 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з Інструкцією до приладу «Drager Alcotest 6820» технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено похибку в залежності від температури навколишнього повітря, тому реальне значення з урахуванням похибки приладу може знаходитися у межах 0,24 + 0,042 % (проміле), тобто у межах від 0,2 до 0,28 % (проміле).

Під час огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» зафіксовано вміст алкоголю в крові у розмірі 0,34%. Тому зафіксований результат беззаперечно підтверджує перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

Твердження захисника Шевченка Д. С. щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння під час повітряної тривоги, яка тривала 29 квітня 2026 року з 06 год. 01 хв. до 09 год. 27 хв., у зв`язку з чим результати є недійсними, суддя до уваги не приймає, оскільки з матеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 висловлював небажання щодо проходження огляду під час повітряної тривоги, просив перейти у безпечне місце, а працівники поліції у цьому йому відмовили.

Посилання захисника на те, що зупинку автомобіля здійснював один працівник поліції, а складав протокол інший поліцейський, який не зупиняв автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , тобто не бачив та не міг бачити наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння, суд відхиляє, оскільки відеозаписом зафіксовано, що при перевірці документів та виявленні ознак сп`яніння були присутні двоє поліцейських, якими спільно складалися матеріали про адміністративне правопорушення.

Тому, переконливих доводів, які б були підставами для закриття провадження у справі, як про те ставить питання захисник ОСОБА_1 адвокат Шевченко Д. С., ним не наведено і при розгляді матеріалів не встановлено, а викладена позиція в клопотанні про закриття провадження у справі розцінюється суддею як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Щодо клопотання про призначення адміністративного стягнення без застосування обов`язкового додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд дійшов таких висновків.

За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто передбачає безальтернативне стягнення.

Відповідно до ст. 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

У ст. 23 КУпАП зазначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

Відповідно до положень ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд враховує, що у КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом. Отже, суддя визнає доводи сторони захисту необґрунтованими.

За таких обставин суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - зазначене правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху, потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, безальтернативність адміністративного стягнення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити: отримувач платежу: ГУК Сум. обл/Сумська обл./21081300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA628999980313090149000018001 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за такими реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду у справі (№ справи).

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати накладеного штрафу впродовж 15 днів з моменту отримання постанови, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя І. Г. Вортоломей