Ухвала суду № 139617835, 07.09.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/12784/26

Провадження № 1-кп/592/1614/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження №42025200000000120 від 17.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

встановив:

у провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває обвинувальний акт у №42025200000000120 від 17.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою суду від 17.09.2024 за цим провадженням призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подав письмове клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, яке обґрунтовує тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42025200000000120 від 17.07.2025 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. На думку сторони захисту, обвинувальний акт не містить анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення. Крім того, сторона захисту вважає, що в обвинувальному акті не викладено конкретизованого формулювання обвинувачення з огляду на об`єктивну сторону ч. 2 ст. 369-2 КК України, зокрема, не зазначено на кого саме з працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 за версією сторони обвинувачення повинна була здійснити вплив обвинувачена та чи є така особа уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Також посилається на те, що в обвинувальний акт суперечить Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та побудований на тому, що між обвинуваченою та викривачем був відсутній договір, що не відповідає дійсності. До того ж зазначає, що обвинувальний акт містить суперечності щодо формулювання обвинувачення за ч. 3 ст. 358 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої, адвокат ОСОБА_5 , та обвинувачена ОСОБА_4 підтримали клопотання із зазначених у ньому підстав, просили задовільнити та повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № №42025200000000120 від 17.07.2025.

Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила, що обвинувальний акт відповідоє вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, у кримінальному провадженні відсутня особа, яка має статус викривача, відтак відсутній і розмір винагороди викривачу, про що зазначено в обвинувальному акті, шкода кримінальним правопорушенням не завдана, про що також зазначено в обвинувальному акті. Також в обвинувальному акті зазначено відомості про дату та місце його складання. Вважає, що в обвинувальному акті викладене конкретизоване обвинувачення як за ч. 2 ст. 369-2 КК України, так і за ч. 3 ст. 358 КК України. Зазначає, що формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискрецією прокурора. Відтак, просила відмовити в задоволенні клопотання.

Суд, заслухавши прокурора, обвинувачену та її захисника, вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42025200000000120 від 17.07.2025, дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу .

Статтею 291 КПК України визначений перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, а саме: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.

Згідно з ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Оскільки повернення обвинувального акту є правом, а не обов`язком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України.

Суд, дослідивши обвинувальний акт, дійшов висновку, що сторона обвинувачення дотрималась зазначених вимог кримінального процесуального закону.

Так, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, містить відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, відомості щодо відсутності у кримінальному провадженні особи, яка набула статусу викривача, інформацію щодо відсутності шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, дату та місце його складання, а саме те, що обвинувальний акт складено 27.07.2026 у приміщенні СУ ГУНП в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Шишкарівська, буд. 9. Обвинувальний акт підписаний старшим слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Щодо неконкретного формулювання обвинувачення суд зазначає таке.

Прокурор в обвинувальному акті викладає фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, питання доведеності вини обвинуваченого у інкримінованому йому злочині, питання належності, допустимості та достатності доказів суд встановлює під час судового розгляду.

Крім того, кваліфікація, яка має бути визначена в разі доведеності фактичних обставин, сама по собі не є доказом, а відповідно до ст. 91 КПК України є обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК) стосуються не змісту обвинувального акта, а його форми (реквізитів).

На підготовчому засіданні суд першої інстанції не вправі перевіряти правильність обраної кваліфікації, наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, яке інкримінується особі (їх повноту), оскільки законодавець не наділяє суд на цьому етапі повноваженнями оцінювати процесуальне рішення прокурора про закінчення досудового розслідування в частині достатності доказів та повноти формулювання офіційної версії обвинувачення. Здійснення під час підготовчого судового засідання перевірки відповідності обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК передбачає формальне з`ясування наявності в такому рішенні прокурора обов`язкових реквізитів: виклад фактичних обставин, існування яких буде доводити прокурор у ході розгляду судом пред`явленого обвинувачення; наведення правової кваліфікації відносно вказаних обставин (зазначення частини і статті КК, якою передбачено відповідальність за дії/бездіяльність обвинуваченої особи); формулювання обвинувачення, тобто конкретизація, в яких діях/бездіяльності за наведених обставин винна особа (аналіз її поведінки через призму норми закону про кримінальну відповідальність, обвинувачення за якою їй пред`являється).

Відповідно до правової позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладена у постанові від 03.07.2019 по справі №273/1053/17 процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг за повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Також суд зазначає, що незгода сторони захисту з позицією сторони обвинувачення, викладеною в обвинувальному акті, щодо недотримання обвинуваченою вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не може бути предметом перевірки на стадії підготовчого провадження, зазначені обставини будуть перевірені під час судового розгляду справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що визначення повноти формулювання обвинувачення, розкриття характеру дій обвинуваченої та суті кримінальних правопорушень, підтвердження або спростування обставин та фактів вчинених кримінальних правопорушень на основі зібраних доказів, вирішення питання про достатність доказів на підтвердження ознаки та елементів складу кримінальних правопорушень здійснюється судом лише під час судового розгляду по суті шляхом оцінки доказів, зібраних у змагальному кримінальному провадженні. Вирішення цих питань під час підготовчого судового засідання суперечить призначенню цієї стадії кримінального провадження.

Самі по собі обставини, на які посилається захисник, є фактичними обставинами вчинення кримінальних правопорушень, а тому їх встановлення, визначення та формулювання, збирання та надання доказів на їх підтвердження, як було зазначено вище, є дискреційними повноваженнями прокурора, який викладає їх в такий спосіб та в такій формі, в яких вважає встановленими, та надає на підтвердження цього докази, які вважає належними, допустимими та достатніми для підтвердження відповідних обставин. Суд під час підготовчого судового засідання не має повноважень повертати обвинувальний акт прокурору з мотивів неповноти, неправильності, недостовірності фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлення та визначення яких в обвинувальному акті є виключним повноваженням прокурора, а перевірка яких здійснюється судом лише під час розгляду справи по суті.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що сторона захисту не навела, а суд не встановив такої невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, яка б була б підставою для повернення його прокурору. За таких обставин у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 291, 314, 369-372, 376 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні №42025200000000120 від 17.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали оголошено 09 вересня 2026 року о 13 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_6