Ухвала суду № 139617297, 08.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18328/26

Провадження № 2-с/127/204/26

УХВАЛА

08 вересня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 29 травня 2026 року по справі №127/18328/26,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2026 року Вінницьким міським судом Вінницької області в справі №127/18328/26 виданий судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з січня 2025 року по березень 2026 року включно в розмірі 17047,75 грн, з них: 15897 грн заборгованості за спожиті послуги; 854,44 грн суми втрат від інфляції; 296,31 грн 3 % річних від суми заборгованості за спожиті послуги, а також судовий збір в розмірі 332,80 грн в рівних частках з кожного боржника.

28 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування вищевказаного судового наказу, вказуючи на те, що заявлена до стягнення заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за період з січня 2025 року по березень 2026 року є необґрунтованою та безпідставною. Зокрема зазначає, що з наданих стягувачем документів до заяви про видачу наказу не є чітким та зрозумілим яким саме чином ним було здійснено нарахування сум в самій структурі заборгованості, з яких нормативів та тарифів він виходив для визначення боргу в розрахунковому періоді. З цим розміром боргу заявник не погоджується та вважає, що розмір боргу потребує додатковій перевірці та встановленню з документальним підтвердженням щодо усіх складових його нарахування. Крім того, вказує на обставину тривалого не проживання боржника ОСОБА_2 за місцем надання послуги, зокрема в розрахунковому періоді, та не споживання ним цих послуг, у зв`язку із проходженням військової служби в Збройних Силах України, що підтверджується доказами.

Отже, заявником оспорюється правомірність нарахування та стягнення з неї заборгованості у заявленому розмірі за визначений період, а тому просить скасувати виданий судовий наказ.

Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, отриманої 07 вересня 2026 року, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Як слідує з матеріалів справи 20 серпня 2026 року заявник ОСОБА_1 отримала судовий наказ №127/18328/26 від 28 серпня 2026 року поштовим засобом зв`язку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, та 28 серпня 2026 року звернулась із заявою про скасування судового наказу, тобто з додержанням вимог статті 170 ЦПК України.

Підстави для повернення заяви відсутні.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2011 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Заявник оспорює нарахування та стягнення з неї заборгованості за надані комунальні послуги у заявленому розмірі за відсутності усіх належних доказів в підтвердження фактичного надання та споживання послуги одним із боржників, з нарахованим розміром боргу вона не погоджується, що спростовує безспірність права вимоги стягувача. Даний спір може бути розглянутий у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову та дослідження усіх обставин, у тому числі, на які посилається заявник.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави для скасування судового наказу, оскільки в даних правовідносинах існує спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий 29 травня 2026 року Вінницьким міським судом Вінницької області в справі № 127/18328/26 за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про солідарне стягнення в порядку наказного провадження з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги постачання теплової енергії та гарячої води за період з січня 2025 року по березень 2026 року включно в розмірі 17047,75 грн, з них: 15897 грн заборгованості за спожиті послуги; 854,44 грн суми втрат від інфляції; 296,31 грн 3 % річних від суми заборгованості за спожиті послуги, а також судовий збір в розмірі 332,80 грн в рівних частках з кожного боржника.

Роз`яснити Комунальному підприємству Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» право на звернення до суду з тією самою вимогою в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: