Ухвала суду № 139616775, 08.09.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 711/5308/26

У Х В А Л А

про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи

03 вересня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В. В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідачів - ОСОБА_3 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , терті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба в справах дітей Черкаської міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства,

в с т а н о в и в:

В провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , терті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба в справах дітей Черкаської міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства.

Разом з позовною заявою позивач подала до суду клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Представником відповідачів ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував щодо клопотання про призначення експертизи. Мотивуючи тим, що запропонований позивачем спосіб проведення експертизи не забезпечує належної та перевірюваної порівняльної бази. Загальноприйнята методика встановлення спірного походження передбачає відбір біологічних зразків обох батьків та дитини під контролем експерта, натомість ймовірний батько помер, його останки після ідентифікації поховані, а прижиттєвих зразків його біологічного матеріалу для безпосереднього дослідження немає. Ідентифікацію останків ОСОБА_8 (яку відповідачі не заперечують) було здійснено не за прямим зразком самого ОСОБА_8 , а опосередковано - за збігом ДНК-профілів невпізнаних фрагментів тіла, що надійшли в межах репатріації, з профілями його матері та брата у кримінальному провадженні.

Наявні в Електронному реєстрі геномної інформації людини ДНК-профілі поміщено туди саме для цілей кримінальної ідентифікації, а не для встановлення батьківства, і доступ до них можливий лише з додержанням Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» та Положення про Електронний реєстр геномної інформації людини, затвердженого наказом МВС України від 04.08.2023 № 639, адміністратором якого є Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України. За таких умов експертиза щодо батьківства ґрунтувалася б не на безпосередньо відібраному та перевірюваному зразку ймовірного батька, а виключно на попередньо сформованому в іншому (кримінальному) провадженні профілі, який відповідачі позбавлені можливості перевірити чи дослідити повторно. Це не забезпечує тих гарантій достовірності, що їх дає стандартне дослідження за схемою «мати - батько - дитина», а з урахуванням явної майнової заінтересованості позивача створює ризик того, що надійність і цілісність порівняння не можуть бути належним чином гарантовані. З наведених підстав відповідачі просять залишити клопотання про призначення експертизи без задоволення.

В підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_3 щодо задоволення клопотання про призначення експертизи заперечував.

Відповідач ОСОБА_4 в підготовче засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_9 в підготовче засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Представник третьої особи служби у справах дітей Черкаської міської ради

Качур І. В. в підготовче засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Третя особа ГУ ПФУ в Черкаській області в підготовче засідання не з`явилися, подали заперечення на позовну заяву про встановлення факту батьківстра, просили відмовити у задоволенні заяви, розгляд справи проводити без участі представника ГУ ПФУ в Черкаській області.

Третя особа відділ ДРАЦС у місті Черкаси КМУ Міністерства юстиції України, в підготовче засідання не з`явилися, подали відзив на позовну заяву, в якому при розгляді справи покладались на розсуд суду, просили розгляд справи проводити в їх відсутність.

Третя особа Міністерство оборони України в підготовче засідання не з`явилися, подали письмові пояснення, які просили врахувати при прийнятті рішення, розгляд справи проводити без участі представника Міністерства оборони України.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Суд наголошує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Представник відповідача ОСОБА_9 в підготовче засідання 26 серпня 2026 року будучи належним чином повідомлений не з`явився, причини неявки не повідомив, 03 вересня 2026 року скерував заяву про відкладення підготовчого засідання.

Питання поважності причин неявки є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Суд зазначає, що обов`язок доведення поважності причин неявки лежить виключно на заявника. Сама лише наявність заяви про відкладення не зобов`язує суд відкладати розгляд справи, якщо не доведено неможливість участі представника.

Безпідставне відкладення засідання порушує права інших сторін на розгляд справи протягом розумного строку, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

У вказаному клопотанні як на підставу для відкладення розгляду справи представник відповідача посилався на погіршення стану здоров`я, проте будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надав.

Отже, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_9 слід відмовити, і наведене не є перешкодою в розумінні ч. 2 ст. 223 ЦПК України для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 цього Кодексу.

Як визначено ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Частиною першою ст. 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Аналіз норми ст. 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У пунктах 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів`судам роз`яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статті 135 СК України.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи може бути підставою для висновку при вирішенні питання щодо походження дитини від певних осіб, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини.

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 5 ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Як встановлено, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, де просила суд встановити факт батьківства ОСОБА_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, предметом доказування у цій справі є встановлення батьківства загиблого ОСОБА_8 щодо неповнолітньої дочки.

Законне вирішення цивільної справи залежить від правильного визначення судом кола фактів, які повинні бути доказані у процесі судового розгляду. Ці факти утворюють предмет доказування.

Таким чином у справі, що розглядається, доказуванню підлягають обставини, що підтверджують підстави, на які посилається позивачка, для встановлення факту батьківства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34).

Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 382/2559/15-ц, та від 19 вересня 2018 року у справі № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

В силу пункту 6 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» право на використання геномної інформації з метою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, із дотриманням вимог законодавства України мають: слідчий суддя, суд.

Так відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» у разі введення воєнного стану відбір біологічного матеріалу з метою, визначеною пунктами 2 i 3 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється в обов`язковому порядку у військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а також членів добровольчих формувань територіальних громад. Указом Президента України №64/2022 віл 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, в Україні введено воєнний стан, який було неодноразово продовжено.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» визначено, що біологічний матеріал, відібраний для проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації на підставах і в порядку, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 7 цього Закону, зберігається Адміністратором Електронного реєстру або визначеними ним уповноваженими особами.

Відповідно до пункту 5 Розділу І Положення про Електронний реєстр геномної інформації людини затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04 серпня 2023 року № 639 Адміністратором Електронного реєстру є Державний науково-дослідний експертно криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998

№ 53/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145 проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) біологічного матеріалу осіб, геномна інформація яких підлягає обов`язковій або добровільній державній реєстрації, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної реєстрації геномної інформації людини.

Щодо заперечення представника відповідачів проти призначення експертизи, суд зазначає, що суд не може відмовити в задоволенні клопотання при тому що предметом позову є встановлення факту батьківства, яке не може бути встановлено іншим чином ніж проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи.

Враховуючи вищевикладене та мотиви, викладені в клопотанні про призначення експертизи, суд вважає, що оскільки предметом спору є встановлення факту батьківства для встановлення якого необхідні знання в галузі генетики, тобто у сфері відмінній, ніж право, а без проведення відповідної експертизи вирішити справу буде неможливо, існує необхідність у призначенні судової молекулярно-генетичної експертизи.

Враховуючи викладене, проведення експертизи слід доручити експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи.

Оскільки для проведення експертизи потрібен значний проміжок часу, то суд приходить до висновку про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України на час проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252, 258-261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання позивача про призначення експертизи - задовольнити.

Призначити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , терті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба в справах дітей Черкаської міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

- Чи являється ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Проведення експертизи доручити експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (місцезнаходження: вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси, 18009).

Надати дозвіл експертам на отримання інформації з Електронного реєстру геномної інформації людини щодо зразка під абетково-цифровим кодом 01996616_25_000446_001_U та під абетково-цифровим кодом 01996616_25_000460_001_U.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, відмову від надання експертного висновку, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

Провадження по справі - зупинити на час проведення експертизи.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Надати в розпорядження експерта цивільну справу №711/5308/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , терті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба в справах дітей Черкаської міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства.

Зобов`язати позивача ОСОБА_1 забезпечити явку в експертну установу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у визначений експертами день та час для відібрання біологічних зразків.

Роз`яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, зокрема про те, що у разі ухилення учасника справи, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Копію ухвали направити експерту для виконання та сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 08 вересня 2026 року.

Суддя В. В. Левченко