Рішення № 139616330, 07.09.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/809/26

Провадження № 2/693/743/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.09.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Коцюбинської Ю.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням, але без виклику сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що 09.12.2024р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар Файненс Груп» у вигляді електронного документа укладено договір про надання фінансового кредиту № 17622-12/2024, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 14700 грн. строком на 120 днів, із процентною ставкою 1,00% в день на залишок заборгованості.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, у зв?язку з чим у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 39690 грн., та включає в себе: заборгованість за тілом кредиту 14700 грн.; заборгованість за відсотками 17640 грн.; заборгованість за штрафом 7350 грн.

24.03.2025р. ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №24032025.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №17622-12/2024 від 09.12.2024р.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 39690 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 03.06.2026р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням, але без виклику сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами, а також за клопотанням представника позивача витребувано докази.

Відповідача неодноразово повідомлено про те, що у провадженні Жашківського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за вищевказаним позовом шляхом надсилання через засоби поштового зв?язку ухвали про відкриття спрощеного провадження, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, судом надано можливості та достатньо часу ознайомитись з позовною заявою та надати свої заперечення, отже вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відзив на позов від відповідача до Жашківського районного суду Черкаської області не надходив.

Частиною 2 ст. 275 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Встановлені судом обставини та докази.

Судом установлено, що 09.12.2024р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар Файненс Груп» у вигляді електронного документа укладено договір про надання фінансового кредиту № 17622-12/2024. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором Y157.

До договору позивачем додано заявку-анкету на отримання фінансового кредиту, паспорт споживчого кредиту, інформаційне повідомлення, графік платежів, довідку про ідентифікацію, які також підписані електронним одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 147000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.1.2 вказаного договору, типом кредиту: кредит, мета отримання кредиту на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 09.12.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 07.04.2025.

Пунктом 1.4.1 зазначеного договору передбачено, що денна процентна ставка складає (17640,00/14700,00)/120*100%=1,00% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.

Відповідно до п.1.6 вказаного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи реквізити платіжної картки № 5355 - 28xx - xxxx - 4928 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Установлено, що ТОВ «Стар Файненс Банк» виконало умови кредитного договору в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит в розмірі 147000 грн. у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № 5355 - 28xx - xxxx - 4928, однак відповідачем умови кредитного договору не виконано, та в нього утворилася заборгованість в розмірі 39690 грн., що підтверджується довідкою сервіс онлайн платежів про переказ коштів.

Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів та на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів АТ «ПУМБ» надав наступну інформацію. На ім?я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна карта НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_2 у гривні. В результаті аналізу операцій, здійснених по карті 5355280029894928, яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 09.12.2024р. по 14.12.2024р.-була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 14 700,00 гривень через сервіс іншого банку - PJSC Bank Vostok.

Таким чином, факт існування договірних правовідносин знайшов своє підтвердження.

24.03.2025р. між позивачем та ТОВ «Стар Файненс Банк» було укладено договір факторингу № 24032025.

Відповідно до умов вказаного договору, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за договором фінансового кредиту №17622-12/2024 від 09.12.2024, в сумі 37632,00 грн. з яких 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 18 100, 00 грн заборгованість за відсотками, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 24032025 від 24.03.2025, актом приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 24.03.2025 та платіжною інструкцією.

Водночас, відповідно до умов кредитного договору, нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування. Таке нарахування є правомірним, оскільки згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в повному обсязі та на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше прямо не передбачено договором або законом.

Отже, позивач як новий кредитор набув права вимоги не лише щодо вже існуючої заборгованості, а й щодо відсотків, які продовжують нараховуватися відповідно до первісних договірних умов.

З урахуванням викладеного, відповідно до розрахунку заборгованості станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість відповідача становить 39690,00 грн та складається із:

- заборгованості за тілом кредиту - 14700 грн;

- заборгованість за відсотками - 17640 грн;

- заборгованості за штрафом - 7350 грн.

11.05.2026р. відповідачу було направлено Досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак вимога була залишена відповідачем поза увагою.

Отже, факт правомірності укладення договору факторингу знайшов своє підтвердження.

Нормативне обгрунтування та висновки.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, зокрема Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Відповідно до змісту ч. 3 вказаної статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання між нею та первісним кредитором такого правочину, оскільки без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету, внесення свої персональних даних, номера телефону, договір між сторонами не був би укладений, а відтак сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що передбачено статтею 610 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач звертався до відповідача із досудовою вимогою про погашення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту, однак відповіді відповідач не надав.

За вказаних обставин судом установлено, що отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку в повному обсязі позивачу не повернуто, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів, процентів за користування ними, а також комісію за надання кредиту, розмір яких узгоджено сторонами, а тому стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами в розмірі 32340,00 грн, суд вважає обґрунтованими.

Також суд зауважує, що на день розгляду справи в суді заборгованість відповідачем згідно кредитного договору не погашена, розмір такої заборгованості відповідачем не спростований та власних розрахунків з даного приводу ним не надано. Відповідач відзив на позовну заяву не подав, не висловив своє відношення до заявлених позовних вимог шляхом подання письмової заяви і не надав суду будь-яких доказів на спростування обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Що стосується штрафних санкцій слід зазначити наступне.

Із 24.02.2022р. по теперішній час у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 р., та подальшими Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», в Україні діє воєнний стан.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України (в редакції з 17 березня 2022 року) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів, зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024р. у справі №183/7850/22.

Отже, заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в сумі 7350,00 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Беручи до уваги вищевказане, дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитним договором суду не надано, а відповідач не скористався своїм правом на надання суду у встановленому законом порядку відзиву на позовну заяву із викладом своїх заперечень щодо стягнення заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо стягнення судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

01.07.2025р. між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатом Усенком М.І. укладено договір № 0107 про надання правничої допомоги.

Як вбачається з акту № 1265 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 11.05.2026р. ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплатило адвокату за його послуги 8000 грн.

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не скористалася своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та будь-яких заперечень щодо їх розміру не надала. Тому суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі пропорційному задоволеним позовним вимогам ва сумі 6518,40 грн. 00 коп.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 29512 від 15.05.2026р.

Статтею 141 ЦПК України установлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь банк», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 17622-12/2024 від 09.12.2024р. у загальному розмірі 32340 (тридцять дві тисячі триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь банк», МФО 300614) сплачений судовий збір у розмірі 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев?ять) гривень 32 копійки та витрати на правову допомогу у розмірі 6518 (шість тисяч п`ятсот вісімнадцять) гривень 40 копійок.

В частині інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська