Ухвала суду № 139616137, 09.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21540/26

УХВАЛА

09 вересня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ЗОГ «Рівненська обласна комплексна ДЮСШ «Колос» про визнання незаконною відмову у прийнятті на роботу та зобо`язання прийняти на роботу, -

встановив:

08.09.2026 на розгляд до Рівненського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ЗОГ «Рівненська обласна комплексна ДЮСШ «Колос» про визнання незаконною відмову у прийнятті на роботу та зобо`язання прийняти на роботу .

Просить визнати незаконною відмову Закладу об`єднання громадян «Рівненська обласна комплексна ДЮСШ «Колос» територіальної організації громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» у Рівненській області викладену у відповіді від 21.08.2026 року №13, у прийнятті ОСОБА_1 на роботу на посаду тренера-викладача з дзюдо та боротьби самбо.

Зобов`язати ЗОГ «Рівненська обласна комплексна ДЮСШ «Колос» територіальної організації громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» у Рівненській області (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Замкова, будинок 20, Код ЄДРПОУ 25316448) прийняти ОСОБА_1 на роботу на посаду тренера-викладача з дзюдо на умовах, визначених законодавством про працю, з 24 годинним навантаженням з постійним місцем роботи.

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.І ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Вивченням матеріалів поданої заяви на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду встановлено таке.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПКУкраїни, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, визначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Статтею 232 КзПП України чітко визначені підстави, які дають право на звернення з позовом до суду про відмову у прийнятті на роботу.

Зокрема, за ч.2 безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:

1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;

2) молодих спеціалістів, які закінчили заклад фахової передвищої, вищої освіти і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію;

3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину з інвалідністю, а одиноких матерів (батьків) - при наявності дитини віком до чотирнадцяти років;

4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;

5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;

6) інших осіб, з якими роботодавець відповідно до чинного законодавства зобов`язаний укласти трудовий договір.

У позовній заяві не міститься обґрунтування, що позивач належить до кола осіб, з якими відповідач зобов`язаний укласти трудовий договір, виходячи з переліку викладеному в ч.2 ст. 232 КЗпП України, що дає йому право на звернення з відповідним позовом до суду, оскільки такий перелік є чітко визначеним нормою матеріального права.

Окрім того, при пред`явленні позову до суду не сплачений судовий збір.

Правові засади справляння судового збору, платників, об єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Як слідує з посвідчення серії НОМЕР_1 , виданного Департаментом соціальної політики Рівненської міської ради, ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Згідно з Законом України «Про судовий збір», п. 8 ч. 1 ст. 5 звільняє від сплати судового збору в усіх судових інстанціях особ з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняних до них у встановленому порядку осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

При цьому, особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.

Тобто, від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а не особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та II груп.

У свою чергу, за змістом ст. 5 Закону України «Про судовий збір», пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За статтями 1,2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнявся від сплати судового збору.

Однак, у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від такого висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3 328 гривень.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, строк усунення недоліків якої, не може перевищувати десяти днів з дня отримання (заявником) позивачем ухвали. За наведених обставин, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає до залишення без руху для усунення недоліків зазначених в ухвалі, та подачі до суду належним чином оформленої позовної заяви з урахуванням недоліків позову та дотриманням положень ст.ст. 175-177 ЦПК України - зазначенні підстав, які дають право на звернення з даним позовом до суду, та оплати судового збору в сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,- у х в а л и в: Позовну заяву ОСОБА_1 до ЗОГ «Рівненська обласна комплексна ДЮСШ «Колос» про визнання незаконною відмову у прийнятті на роботу та зобо`язання прийняти на роботу, залишити без руху. Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання ухвали для подачі до суду належним чином оформленої позовної заяви з дотриманням положень ст.ст. 175-177 ЦПК України , сплати судового збору в 1 331,20, та подати до суду квитанцію про сплату судового збору за реквізитами - ГУК у Рівн.обл/Рiвненськ.м.тг/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494, Банк отримувача- Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA458999980313191206000017527 , Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами. Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В.Панас