Ухвала суду № 139615372, 09.09.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/753/26

Провадження № 2-п/552/93/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання Гасанова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про перегляд заочного рішення посилаючись на те, що 13 липня 2026 року Київським районним судом м. Полтави ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Відповідач не отримувала судові повістки, в день розгляду справи перебувала за межами м. Полтави через погіршення здоров`я одного з батьків. Зазначені обставини унеможливили її участь у судовому засіданні та подання заперечень проти позову. Копію заочного рішення суду не отримувала,дізналася лише через застосунок «Дія». Таким чином, була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ЦПК України, зокрема право подати відзив, надати докази та пояснення, брати участь у судовому розгляді.

Крім того, має заперечення щодо позовних вимог, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема, необхідно перевірити правильність та обґрунтованість розрахунку заборгованості, наданого позивачем, підстави та порядок нарахування процентів і комісії за кредитним договором, належність та достатність доказів переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», а також обґрунтованість заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Вважає, що наведені нею обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи та підлягають дослідженню під час нового розгляду справи. Під час нового розгляду має намір надати свої заперечення, додаткові пояснення та докази на їх підтвердження.

У судове засідання сторони не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення не надходило.

Відповідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13 липня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором № 194040156 від 10.04.2025 року в розмірі 23 787 грн. 66 коп., судові витрати в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., а всього 31 450 грн. 06 коп

Згідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Статтею 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як установлено, з матеріалів справи, судові повістки про виклик відповідача направлялись за адресою її місця реєстрації: АДРЕСА_1 та повертались до суду з відміткою «Адресат відсутній».

Відповідно до ст.128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Отже, відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Судом вчинено всі передбачені процесуальним законодавством дії щодо повідомлення відповідача, місце реєстрації якого відоме.

Щодо посилання відповідача про заперечення щодо позовних вимог, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме необхідності перевірити правильність та обґрунтованість розрахунку заборгованості, наданого позивачем, підстави та порядок нарахування процентів і комісії за кредитним договором, належність та достатність доказів переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», а також обґрунтованість заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то судом при розгляді справи досліджувались надані стороною позивача докази.

До того ж, вказані заперечення відповідача містять абстрактний характер, є неконкретизованими, відсутні посилання на належні докази щодо невірного розрахунку заборгованості як і самий контррозрахунок, відповідачем не зазначено в чому полягає не визнання позову з посиланням на належні докази.

У заяві про перегляд заочного рішення, відповідач не спростовує як самого факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, так і не виконання взятих на себе зобов`язань по поверненню коштів кредитній установі.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

За правилами ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За правилами ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду жодних доводів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були враховані судом.

Європейський суд з прав людини наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» від 24 липня 2003 року, пункти 5152).

За змістом ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Таким чином, зі змісту наведених вище норм убачається, що заочне рішення може бути скасоване за наявності двох умов, які мають існувати одночасно.

Відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 7 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Докази, на які посилається заявник, повинні бути додані до заяви про перегляд заочного рішення.

Суд ураховує те, що для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що аргументи відповідача щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення й призначення справи до розгляду.

Згідно із ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надала суду аргументи щодо спростування висновків, до яких дійшов суд при ухваленні судового рішення, тому суд вважає за необхідне заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 287- 288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 13.07.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий Ж.В.Кузіна