Рішення № 139615371, 08.09.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/3287/26

Провадження № 2/552/4550/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Гончарової А.О.,

за участю: секретаря судового засідання Обуховського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, яку обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 . З метою оформлення своїх спадкових прав позивач звернулася до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Шевери О.С. із заявою про прийняття спадщини після матері. 02 липня 2025 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Шеверою О.С. позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, що складає 139614,95 грн., що належали спадкодавиці відповідно до листа відділу обслуговування громадян №13 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 20.02.2025 року за №0500-0216-8/14665. При наданні відповіді нотаріусу щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_2 відповідачем було безпідставно зменшено розмір пенсії, обмеживши її трирічним строком звернення за ст.46 Закону №1058. Внаслідок цього нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом лише на недоотриману пенсію в сумі 139614,95 грн. На звернення позивача щодо виплати їй, як спадкоємцю: 139614,95 гривень неотриманої пенсії як спадкового майна, згідно свідоцтва виданого нотаріусом; нарахованої, але неотриманої ОСОБА_2 за життя пенсії за віком за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2021 року включно; та надати довідку про нараховану, але не виплачену пенсію ОСОБА_2 за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2021 року включно, відповідач відповів відмовою.

Позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 31.12.2021; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію за період з 01.03.2016 по 31.12.2021; стягнути з відповідача на її користь недоотриману пенсію ОСОБА_2 в розмірі 139 614,95 грн. за свідоцтвом про право власності на спадщину за законом; стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.

Позивач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Лисенко А.С., яка діє на підставі довіреності, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, надала заяву про проведення судового засідання 09.09.2026 року без її участі.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що заперечує проти позовних вимог позивача з огляду на наступне.

ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Головне управління) як внутрішньо переміщена особа та отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058). Виплата пенсії за життя ОСОБА_2 проведена по лютий 2016 року. Нарахування пенсійних коштів ОСОБА_2 не проводилось з 01.03.2016 за результатами обміну інформацією з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб. Призупинення пенсії здійснено на підставі статті 12 Закону України від 20.10.2014 № 1706 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», якою передбачено, що у разі неповідомлення про повернення до покинутого місця проживання приймається рішення про скасування дії довідки на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання. Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця проживання є дані, отримані з відповідних державних реєстрів та в результаті обміну інформацією з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. ОСОБА_2 із заявою щодо поновлення виплати пенсії на контрольованій українською владою території у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не зверталась. Інформація про проходження ОСОБА_2 фізичної ідентифікації особи в АТ «Ощадбанк» або в органах Пенсійного фонду України відсутня. Пенсійна справа знята з обліку з 01.02.2025 у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_2 . Для надання відповіді на лист приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Шевері О. С. (далі - Нотаріус) Головним управлінням проведено розрахунок сум недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 та у лютому 2025 року надіслано лист нотаріусу про суму недоотриманої пенсії в розмірі 139614,95 грн за період з 05.01.2022 по 31.01.2025 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону № 1058. За наявною інформацією, за життя з часу припинення пенсійних виплат ОСОБА_2 , яка мешкала на тимчасово окупованій території України, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не зверталась, а відтак пенсія за період з 01.03.2016 по 31.12.2021 не підлягала нарахуванню і не була їй нарахована. На підставі вищевикладеного, сума недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 31.12.2021 відсутня. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 17.09.2025 із заявою № 6728 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_1 . За результатом розгляду наданих документів, враховуючи норми статті 52 та вимоги пункту 144 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, 19.09.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення щодо відмови ОСОБА_1 у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 за заявою від 17.09.2025 № 6728.

В зв`язку з викладеним, відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 30 січня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шахтарськ Донецької області.

02 липня 2025 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Шеверою О.С. видане ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії за період з 05.01.2022 по 31.01.2025 в сумі 139 614,95 грн., що підтверджується повідомленням, виданим відділом обслуговування громадян №13 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 20.02.2025 року за №0500-0216-8/14665.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2025 року П/С №914270189639 ОСОБА_1 відмовлено в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , оскільки пенсія за період з 01.03.2016 по 31.01.2025 не підлягала нарахуванню і не була їй нарахована.

Відповідачем до відзиву додано аналітику нарахувань з ІКІС ПФУ, з якої вбачається, що за період з березня 2016 року по січень 2025 року пенсійні виплати ОСОБА_2 не призначались, не нараховувались та не виплачувались.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь недоотриману пенсію ОСОБА_2 в розмірі, визначеному в свідоцтві про право на спадщину за законом від 02.07.2025 року та зобов`язати нарахувати та виплатити недоотриману пенсію за період з моменту припинення виплати пенсії з 01.03.2016 року по 31.12.2021 року.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано приватному нотаріусу Покровського районного нотаріального округу Донецької області Шевері О.С. довідку про суму недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 на суму 139614,95 грн. за період з 05.01.2022 року по 31.01.2025 року з урахуванням вимог ст.46 Закону №1058, на підставі чого нотаріусом було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на недоотриману пенсію в сумі 139 614,95 грн.

17 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою №6728 щодо виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , але їй було відмовлено в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , оскільки за наявною інформацією, за життя з часу припинення пенсійних виплат ОСОБА_2 , яка мешкала на тимчасово окупованій території України, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не зверталася, а відтак пенсія за період з 01.03.2016 по 31.01.2025 не підлягала нарахуванню і не була їй нарахована. Отже, сума недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 31.01.2025 відсутня.

При наданні відповіді нотаріусу щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_2 відповідачем було зменшено розмір пенсії, обмеживши її трирічним строком звернення за ст.46 Закону №1058. Внаслідок цього нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію в сумі 139 614,95 грн.

Жодних виплат позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом не проведено.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, позивач успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Свідоцтво про право на спадщину за законом від 02 липня 2025 року, видане приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Шеверою О.С., у якому зазначено, що спадщина складається з недоотриманих пенсійних коштів у розмірі 139 614,95 грн., не оспорено та є чинним, а тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у виплаті пенсії спадкодавця спадкоємцю є безпідставною.

Згідно пп. 2.26 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається Свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, Свідоцтво про смерть, Свідоцтво про право на спадщину.

Як зазначалось вище при оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, Свідоцтво про право на спадщину та документ, що посвідчує особу заявника.

Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивач набув всіх прав і обов`язків спадкоємця, а отже право власності, якого він набув, є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім`ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 16 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, але не отримала суму пенсії, яка зазначена у свідоцтві про право на спадщину за законом, суд прийшов до переконання, що відповідач неправомірно не виплачує позивачу успадковані нею суми пенсії після смерті спадкодавця.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині виплати недоотриманої пенсії в розмірі 139 614,95 грн. підлягають задоволенню, оскільки остання успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.

Щодо визнання за позивачем права власності та зобов`язання нарахувати та виплатити їй недоотриману пенсію спадкодавця за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2021 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що виплату пенсії ОСОБА_2 відповідачем було припинено з 01 березня 2016 року у зв`язку з відсутністю інформації про реєстрацію пенсіонера в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, та ОСОБА_2 особисто за життя до органів Пенсійного фонду України за поновленням виплати пенсії не зверталася.

Суд зазначає, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Тлумачення ст. 1218, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавство допускає спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії.

Посилання відповідача на те, що померла ОСОБА_2 за життя не виявила бажання поновити їй пенсію та не зверталася з відповідною заявою до відповідача і пенсія не отримана з вини пенсіонера, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Жодним законом України не визначено такої підстави для припинення пенсії, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18), постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 243/5697/16-ц (провадження № 61-34175св18) та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 227/2802/16-ц (провадження № 61-6270св18) зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.

Припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, пов`язаних з не підтвердженням перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи не передбачено жодним Законом, отже спадкодавець ОСОБА_2 мала право на нарахування та виплату пенсії за весь період з 01 березня 2016 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 незалежно від звернення до відповідача та надання чи не надання довідки внутрішньо переміщеної особи.

Право на такі виплати у спадкодавця зберігається, і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання безпідставно не нарахованої відповідачем пенсії у порядку спадкування за законом.

Подібні правові висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20), де надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Оскільки позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею після ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на суму недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2021 року та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотриману пенсію за вказаний період.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір по справі в розмірі 2181,88 грн., оскільки позов задоволено, суд прийшов до переконання, що витрати по сплаті судового збору у розмірі 2181,88 грн. слід покласти на відповідача, стягнувши його за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.15,16,25,328,1216,1217, 1218, 1227,1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти в порядку спадкування за законом у виді недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 липня 2025 року в розмірі 139 614,95 грн. (сто тридцять дев`ять тисяч шістсот чотирнадцять грн. 95 коп.).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2021 року, на одержання якої за життя мала право ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , недоотриману пенсію за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2021 року, належну спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 2181,88 грн. (дві тисячі сто вісімдесят одна грн. 88 коп.).

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 08 вересня 2026 року.

Суддя Київського

районного суду м. Полтави А.О. Гончарова